![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
don_katalanСергій Іванович
Кримська німецька газета 1942 року про готів у Тавриді, зі згадкою про їх залишки в маріупольських греках. Далі від Олександра Трояна трохи про готську мову в Криму та історію Мангупа і Манґуша...
...Багато хто вважає, що готська мова в Криму щезла до кінця І тисячоліття. Але в середині 16 століття фламандець на службі у Габсбургів Ожьє де Бусбек під час дипломатичної місії до Стамбула зустрів одного парубка - кримського гота. Через багато років Бусбек опублікує книгу "Турецькі листи". І там він напише ось що:
"Гот був високий на зріст, і у зовнішності його прозирала природжена скромність, що робило його схожим на фламандця чи голландця. Коли я запитав його про натуру і мову їхнього народу, він відповідав дуже недвозначно, що їхній народ, готи, дуже войовничий, що він і досі займає багато областей…, що в них є два головні міста – одне зветься Мангуп, інше – Сківарін. Готи – досі християни, хоч і оточені іновірцями". Та тільки не від гота Бусбек узнав дещо про готську мову - мешкаючи в Стамбулі, той її призабув.
А от один грек, який зізнався, що в торгових справах часто буває в Криму, цю мову знав. І від цього грека Бусбек записав сім десятків слів, тобто уклав маленький словничок кримсько-готської мови. На яблуко, наприклад, готи казали "apel", спати - "slepen", а на руку "handa"; стілець - "stul", стіл - "stol".
Потім ще в 18 столітті європейці зустрінуть носіїв готської мови в Криму і дивуватимуться, що в Криму зберігається лексика, втрачена на землі предків. Але це були останні готи - тоді ж вони розчинилися серед місцевого населення вже остаточно.
До речі, той посол Бусбек, аби розрізняти дружин турецького султана, одній з них дав ім'я Роксолана - під цим вона і ввійшла в нашу історію та літературу. І останнє: весь час трапляється, що не розрізняють кримські Мангуп і Мангуш - це різні населені пункти. Вводить в оману співзвучність. Мангуп до 15 століття називався Феодоро, хоча хозари ще в 9 столітті називали його Мангупом. І є декілька версій походження назви, найвірогідніша - готська. Щодо Мангуша, то це назва тюркська (і якраз зовсім не "білий птах")
Ілюстрації з тг-групи #НадазовськіСвої відzagov0r
Сергій Іванович
Кримська німецька газета 1942 року про готів у Тавриді, зі згадкою про їх залишки в маріупольських греках. Далі від Олександра Трояна трохи про готську мову в Криму та історію Мангупа і Манґуша...
...Багато хто вважає, що готська мова в Криму щезла до кінця І тисячоліття. Але в середині 16 століття фламандець на службі у Габсбургів Ожьє де Бусбек під час дипломатичної місії до Стамбула зустрів одного парубка - кримського гота. Через багато років Бусбек опублікує книгу "Турецькі листи". І там він напише ось що:
"Гот був високий на зріст, і у зовнішності його прозирала природжена скромність, що робило його схожим на фламандця чи голландця. Коли я запитав його про натуру і мову їхнього народу, він відповідав дуже недвозначно, що їхній народ, готи, дуже войовничий, що він і досі займає багато областей…, що в них є два головні міста – одне зветься Мангуп, інше – Сківарін. Готи – досі християни, хоч і оточені іновірцями". Та тільки не від гота Бусбек узнав дещо про готську мову - мешкаючи в Стамбулі, той її призабув.
А от один грек, який зізнався, що в торгових справах часто буває в Криму, цю мову знав. І від цього грека Бусбек записав сім десятків слів, тобто уклав маленький словничок кримсько-готської мови. На яблуко, наприклад, готи казали "apel", спати - "slepen", а на руку "handa"; стілець - "stul", стіл - "stol".
Потім ще в 18 столітті європейці зустрінуть носіїв готської мови в Криму і дивуватимуться, що в Криму зберігається лексика, втрачена на землі предків. Але це були останні готи - тоді ж вони розчинилися серед місцевого населення вже остаточно.
До речі, той посол Бусбек, аби розрізняти дружин турецького султана, одній з них дав ім'я Роксолана - під цим вона і ввійшла в нашу історію та літературу. І останнє: весь час трапляється, що не розрізняють кримські Мангуп і Мангуш - це різні населені пункти. Вводить в оману співзвучність. Мангуп до 15 століття називався Феодоро, хоча хозари ще в 9 столітті називали його Мангупом. І є декілька версій походження назви, найвірогідніша - готська. Щодо Мангуша, то це назва тюркська (і якраз зовсім не "білий птах")
Ілюстрації з тг-групи #НадазовськіСвої відzagov0r
Кримська німецька газета 1942 року про готів у Тавриді, зі згадкою про їх залишки в маріупольських греках. Далі від Олександра Трояна трохи про готську мову в Криму та історію Мангупа і Манґуша...
...Багато хто вважає, що готська мова в Криму щезла до кінця І тисячоліття. Але в середині 16 століття фламандець на службі у Габсбургів Ожьє де Бусбек під час дипломатичної місії до Стамбула зустрів одного парубка - кримського гота. Через багато років Бусбек опублікує книгу "Турецькі листи". І там він напише ось що:
"Гот був високий на зріст, і у зовнішності його прозирала природжена скромність, що робило його схожим на фламандця чи голландця. Коли я запитав його про натуру і мову їхнього народу, він відповідав дуже недвозначно, що їхній народ, готи, дуже войовничий, що він і досі займає багато областей…, що в них є два головні міста – одне зветься Мангуп, інше – Сківарін. Готи – досі християни, хоч і оточені іновірцями". Та тільки не від гота Бусбек узнав дещо про готську мову - мешкаючи в Стамбулі, той її призабув.
А от один грек, який зізнався, що в торгових справах часто буває в Криму, цю мову знав. І від цього грека Бусбек записав сім десятків слів, тобто уклав маленький словничок кримсько-готської мови. На яблуко, наприклад, готи казали "apel", спати - "slepen", а на руку "handa"; стілець - "stul", стіл - "stol".
Потім ще в 18 столітті європейці зустрінуть носіїв готської мови в Криму і дивуватимуться, що в Криму зберігається лексика, втрачена на землі предків. Але це були останні готи - тоді ж вони розчинилися серед місцевого населення вже остаточно.
До речі, той посол Бусбек, аби розрізняти дружин турецького султана, одній з них дав ім'я Роксолана - під цим вона і ввійшла в нашу історію та літературу. І останнє: весь час трапляється, що не розрізняють кримські Мангуп і Мангуш - це різні населені пункти. Вводить в оману співзвучність. Мангуп до 15 століття називався Феодоро, хоча хозари ще в 9 столітті називали його Мангупом. І є декілька версій походження назви, найвірогідніша - готська. Щодо Мангуша, то це назва тюркська (і якраз зовсім не "білий птах")
Ілюстрації з тг-групи #НадазовськіСвої від
zagov0rСергій Іванович
Кримська німецька газета 1942 року про готів у Тавриді, зі згадкою про їх залишки в маріупольських греках. Далі від Олександра Трояна трохи про готську мову в Криму та історію Мангупа і Манґуша...
...Багато хто вважає, що готська мова в Криму щезла до кінця І тисячоліття. Але в середині 16 століття фламандець на службі у Габсбургів Ожьє де Бусбек під час дипломатичної місії до Стамбула зустрів одного парубка - кримського гота. Через багато років Бусбек опублікує книгу "Турецькі листи". І там він напише ось що:
"Гот був високий на зріст, і у зовнішності його прозирала природжена скромність, що робило його схожим на фламандця чи голландця. Коли я запитав його про натуру і мову їхнього народу, він відповідав дуже недвозначно, що їхній народ, готи, дуже войовничий, що він і досі займає багато областей…, що в них є два головні міста – одне зветься Мангуп, інше – Сківарін. Готи – досі християни, хоч і оточені іновірцями". Та тільки не від гота Бусбек узнав дещо про готську мову - мешкаючи в Стамбулі, той її призабув.
А от один грек, який зізнався, що в торгових справах часто буває в Криму, цю мову знав. І від цього грека Бусбек записав сім десятків слів, тобто уклав маленький словничок кримсько-готської мови. На яблуко, наприклад, готи казали "apel", спати - "slepen", а на руку "handa"; стілець - "stul", стіл - "stol".
Потім ще в 18 столітті європейці зустрінуть носіїв готської мови в Криму і дивуватимуться, що в Криму зберігається лексика, втрачена на землі предків. Але це були останні готи - тоді ж вони розчинилися серед місцевого населення вже остаточно.
До речі, той посол Бусбек, аби розрізняти дружин турецького султана, одній з них дав ім'я Роксолана - під цим вона і ввійшла в нашу історію та літературу. І останнє: весь час трапляється, що не розрізняють кримські Мангуп і Мангуш - це різні населені пункти. Вводить в оману співзвучність. Мангуп до 15 століття називався Феодоро, хоча хозари ще в 9 столітті називали його Мангупом. І є декілька версій походження назви, найвірогідніша - готська. Щодо Мангуша, то це назва тюркська (і якраз зовсім не "білий птах")
Ілюстрації з тг-групи #НадазовськіСвої від
zagov0r