don_katalan

Павло Казарін.
"Стосовно інтерв'ю цього сраного малиша карлсону. Стосовно блокади зерна поляками. Стосовно розмов американських респів про актуальність допомоги Україні в цілому.
Я дуже рекомендую серіал Transatlantic на Нетфліксі.
Правда Другої Світової Війни в тому, що, незважаючи на спроби сторони-переможця зробити вигляд, що це була війна між злом і добром, це абсолютно точно не так.
Це була скоріша війна між злом і мудаками. Егоістичними, холодними, черствими мразями з одного боку, і егоістичними, холодними, черствими мразями з іншого. Зверху, в керівництві, я маю на увазі. А знизу просто якісь людські маси робили своє звичне "ми прості люди поза політикою", "ми просто виконуємо накази" і 1% "мені похуй шанси, я переверну небо і землю заради того, що вважаю правильним". Різниця між Гітлером і Черчиллем з Рузвельтом лише в тому, що Гітлер хотів спалити євреїв у печах холокоста, а Черчіль і Рузвельт не хотіли в це лізти.
Трансатлантик - це саме про це. Як група охуївших героїв боролися за те, щоб врятувати хоч когось з лап Гітлера.
І як їм в цьому заважали США, які не розуміли, навіщо рятувати євреїв і чому це їхня справа.
З одного боку дивишся і охуєваєш, які люди і країни бувають кончені, і якою нелюдською може бути ідеологія, головне шоб вона була загальноприйнятною.
З іншого боку згадуєш шо ти і сам єврей і історію знаєш трохи краще за інших, і чому тут уже дивуватися.
З третього боку згадуєш, як Черчіль крутонув поляків на хую перед війною і лієнцьких казаків після війни.
Складаєш усе це докупи і думаєш ніхуя собі нам ще доїхало цього разу. Якби Путін трохи більше на людину був схожий і менше на гівно. Якби ідеологія захоплення була трохи продуманішою. Якби вони трохи більше задумувалися над медійною складовою анексії. Якби все це сталося не тоді коли сталося, а зараз, у виборчий рік, коли всі сидять на жопі рівно і бояться спугнути електорат.
Який би був тоді пиздець, і як би ми уже в карпатських горах з останнього нлава відстрілювалися.
А через тридцять років після нашої кривавої поразки, і через двадцять вісім років після того, як по нашим трупам все одно спочатку путін би пройшов на польщу, а потім знов по нашим трупам війська нато пройшли б на Москву - в історії все одно закріпилося б глобальне добро, яке перемогло глобальне зло. Трамп, переможець фашизму 21 сторіччя. Такер Карлсон, режисер документального фільму про перемогу Трампа над імперією зла. Ілон Маск, просто Ілон Маск.
Просто нам в цій історії було б відведене місце не людей, які зупинили путіна, а людей-жертв. Розшматованих поляків і розстріляних євреїв. Так, десятки мільйонів. Дуже шкода. Ось вам меморіал. Ось вам по всьому світу меморіали, тільки не пиздіть. Так, ми могли б вас врятувати і меморіали б не знадобилися. Але ж ви розумієте, ріалполітик, всі діла.
Отак було в другій світовій. Кораблі з біженцями розгортали в портах і відправляли назад в Германію. Уявіть собі, як ви біженець, все продали, сіли на корабель в Америку, допливли, а вас розгорнули і ось ви пливете назад в Германію на свою власну казнь, насолоджуючись свіжим океанським повітрям.
Яке щастя, що у нас все ще не так.
Як важливо пам'ятати, що в будь-який момент може стати саме так."