Serhiy Dibrov · Почну з поганого
Jan. 18th, 2024 09:04 am![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png)
Знаєте, коли закінчиться вся ця ідея "збираємо дрони на кухні"?
Коли до збиральників прийде податкова, розрахує вартість виконаних робіт за справедливою (ринковою) ціною, оштрафує їх за здійснення господарської діяльності без державної реєстрації та нарахує ЄСВ на мінімальну зарплату за кожний місяць. Якщо в процесі залучені члени родини - будуть ще й санкції за найманих працівників без оформлення, набагато більш болячі.
Звісно, потім можна буде через суд довести, що це була волонтерська діяльність, яка не є господарською (але це неточно). А до того часу ще й житлові субсидії скасують 😉
Ладно, ладно, жартую. Хоча я вже казав про тіньову економіку.
Добре, тепер поговоримо про добре. 🙂
Завдяки підказці Inna Bereziuk склалося формулювання - як можна правильно організувати взаємодію держави (або недержавної структури) і волонтерів, які готові стати збиральниками дронів.
Держава (або інша структура) здійснює гуртову закупівлю/виготовлення/локалізацію складових для дронів, формує специфікації та технічні умови.
З точки зору безпеки бажано, щоб таких структур було декілька, принаймні три. Фінансування - яке завгодно: бюджетне, приватне, волонтерське (краудфандінг), іноземне.
Далі структура пропонує всім охочим обміняти її комплект для збирання на готовий (зібраний волонтером на кухні) дрон. Під час обміну перевіряється комплектність та якість збирання.
Фактично ми отримаємо схему роботи "з матеріалу замовника", причому без фінансових ризиків для структури. Волонтер-збиральник фактично передає на користь ЗСУ результати своєї праці.
Так, волонтеру треба знайти фінансування (або готовий комплект) принаймні на один дрон, щоб запрацював цикл "зробив, здав, отримав новий комплект". Так, це вимагає вкладень з боку волонтерів, проте, зауважу, зараз такі вкладення потрібні на кожний зібраний комплект.
Якщо задум Федорова полягав саме в залученні великої кількості людей до процесу збирання - це краща реалізація: централізація закупівель і децентралізація процесу збирання.
До речі: ніщо не заважає вже зараз працювати за такою схемою фондам і громадським організаціям.
Коли до збиральників прийде податкова, розрахує вартість виконаних робіт за справедливою (ринковою) ціною, оштрафує їх за здійснення господарської діяльності без державної реєстрації та нарахує ЄСВ на мінімальну зарплату за кожний місяць. Якщо в процесі залучені члени родини - будуть ще й санкції за найманих працівників без оформлення, набагато більш болячі.
Звісно, потім можна буде через суд довести, що це була волонтерська діяльність, яка не є господарською (але це неточно). А до того часу ще й житлові субсидії скасують 😉
Ладно, ладно, жартую. Хоча я вже казав про тіньову економіку.
Добре, тепер поговоримо про добре. 🙂
Завдяки підказці Inna Bereziuk склалося формулювання - як можна правильно організувати взаємодію держави (або недержавної структури) і волонтерів, які готові стати збиральниками дронів.
Держава (або інша структура) здійснює гуртову закупівлю/виготовлення/локалізацію складових для дронів, формує специфікації та технічні умови.
З точки зору безпеки бажано, щоб таких структур було декілька, принаймні три. Фінансування - яке завгодно: бюджетне, приватне, волонтерське (краудфандінг), іноземне.
Далі структура пропонує всім охочим обміняти її комплект для збирання на готовий (зібраний волонтером на кухні) дрон. Під час обміну перевіряється комплектність та якість збирання.
Фактично ми отримаємо схему роботи "з матеріалу замовника", причому без фінансових ризиків для структури. Волонтер-збиральник фактично передає на користь ЗСУ результати своєї праці.
Так, волонтеру треба знайти фінансування (або готовий комплект) принаймні на один дрон, щоб запрацював цикл "зробив, здав, отримав новий комплект". Так, це вимагає вкладень з боку волонтерів, проте, зауважу, зараз такі вкладення потрібні на кожний зібраний комплект.
Якщо задум Федорова полягав саме в залученні великої кількості людей до процесу збирання - це краща реалізація: централізація закупівель і децентралізація процесу збирання.
До речі: ніщо не заважає вже зараз працювати за такою схемою фондам і громадським організаціям.