Кіборги, бетон, ДАП.

[don_katalan]

Сьогодні знову будуть багато писати про Кіборгів, бетон і т д. Бо є чого і є про кого
Є живі і, на жаль, вже не живі Легенди, які так і залишилися тими, кого в чесному бою так і не змогли перемогти ні місцеві макаки, ні кадрові військові рф. Хоча ... В російському словнику немає слова -чесно-, особливо у військових. Тому ми маємо засвоїти уроки і ДАПу, і Іловайську - кацап завжди бреше, а якщо здається, що не бреше, то можливо він здох
З точки зору тих, хто увесь час знаходився на окупованих під час битви за ДАП, цивільні, які Наші, тут отримали одразу два потужних психологічних удари: спочатку впала Вежа, а потім і сам ДАП. Так, розумію, що, у порівнянні з військовими, почуття чи переживання мирного населення -це ніби фактично фуфло.
Але це не зовсім так, бо під час битви за Аеропорт були задіяні всі жителі окупованих, для яких опір в ДАПі був ковтком свіжого повітря. Тут, не знаю як на не окупованій, ситуацію в Аеропорту моніторили 24/7. Не моніторили тільки ті, хто відсипалися після чергової ночі без сну чи були просто ватанами.
Донецьк, Макіївка, Торез, Горлівка, Ясинувата - всюди були ті, хто допомагали Кіборгам знати про те, що відбувається навколо ДАПу. Частина з цих людей мерзла в районі ДАПу, частина постійно каталася, щоб знати точне пересування військової техніки і артилерійські точки, з яких будуть обстрілювати Наших. Багато було зроблено, одним словом. Але краще хай то все розказують військові - "очей" ДАПу офіційно не існує і ніколи не існувало
Але повернемося до самої битви за летовище. Може хто не знає, але від центральної площі Донецька до ДАПу хвилин 20-25 їзди на авто. Так само як з центрального жд вокзалу Києва до, скажімо, станції метро Дарниця. Одне тільки розуміння того, що всього за 20-25 хвилин їзди від площі лисого сифілітика знаходяться Наші, давало таку дозу адреналіну, що "очі" іноді не спали 3-4 доби(поки організм не забирав своє і люди просто вирубалися спати від втоми по 15-20 годин).
Чи пам'ятає хтось, крім битви за летовище, про облави по Донецьку чи в Макіївці? Навряд чи. А вони, облави, були і неодноразово. Чи пам'ятає хтось про те, як зупиняли маршрутки в Донецьку, Макіївці чи Горлівці макаки динири і як вони шукали в громадському транспорті диверсантів? Як на мене, питання риторичні
І справа тут не в тому, що хтось когось ніби забув, когось згадують, а когось ні. Справа в тому, що тут, на окупованих, також і переживали, і гинули за те, щоб ДАП протримався ще хоча б день (спитайте в військових шо таке координати 00). І забути тих, кого розстрілювали на місці за допомогу ЗСУ, ми як мінімум, не маємо права.
Бо битва була за український Аеропорт, не за донецький. Воювали не за донецьку землю і воюють, а за території України. Всі просто мовчки робили свою справу, те, шо в них найкраще виходило. Хтось таскав в ДАП волонтерську допомогу, хтось просто працював на роботі, але кожен день, хоч 10 грн віддавав на допомогу Кіборгам, а хтось воював в ДАПі. Проте всі робили одну справу, бо ДАП - це був, є і залишиться територією України.
Моралі нема. За тих, хто не дожили, але боролись за ДАП, сьогодні п'ємо мовчки. Не маємо права їх забути - вони цього не пробачать.
Кінець
P.s - хочеш допомогти
контрпропаганді України? - 5375414113640162
PayPal- fashdonetsk2022@gmail.com
https://www.patreon.com/fashdonetsk
ВТС -
bc1qdtrkvnqhur6zvftku73stq88y97ut4rg730kdq