![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
don_katalanВячеслав Ільченко
Що ж, ацтеки, кажете... Окей, сьогодні буде про ацтеків. І ще може завтра. А може, і післязавтра - бо про стародавні цивілізації я знаю дуже багато, а мене щось переклинило на цьому питанні. Може, я й не бував в бібліотечних запасниках, зате ще в ліцейні часи у мене був зошит, спеціально призначений для "месоамериканських штудій". Мене тоді, правда, більше цікавили культури Чавін де-Уантар та Тіауанако, але коли лізеш в історію Південної та Центральної Америки, то рано чи пізно упрешся або в ацтеків, або в майя...
Отже, почнемо з того, що ацтеки насправді звались не ацтеками, а взагалі "теночка" (нащадки Теноча, першого літописного вождя і засновника Теночтитлана). В побуті вони себе називали "мешики", тобто "місячні люди" - бо "Metztli" (Мецтлі) мовою науатль значить "Місяць". Це може здаватись сумнівним тлумаченням, бо мешики користувались сонячним календарем, і слід пошукати щось більш ймовірне.
Дійсно, є й інші тлумачення цієї назви. Одне походить від одного з імен національного ацтекського божества Уїцілопочтлі - його також називали Мештлі, володарем штормів. Інше виводить етимологію мешиків від назви Мішкоатль - так називали Полярну Зірку і бога, який її персоніфікував. Оскільки мешики початково були мандрівним племенем, останній варіант здається найбільш ймовірним.
Але історія самоназви ацтеків все-таки не настільки проста.
Справа в тому, що назва "ацтек" - епонім, тобто назва, похідна від міфологічного персонажа чи місця. В даному випадку йдеться про Азтлан, або Ацтлан (тому що дифтонг "-zt-" в мові науатль вимовляється із цоканням) - міфологічну прабатьківщину народу мешиків. Відповідно, "aztekah" значить "люди з Ацтлана". Причому де знаходиться той Ацтлан, не знали і самі мешики - у них про це залишились тільки легенди, які до того ж одна одній протирічать. В одних це - рай, а в інших - мало не тюрма, з якої втекли предки ацтеків.
Чому так сталось, в принципі, відомо - ацтекські правителі страшенно любили палити книги з історії. Таких "історичних всеспалень" було як мінімум три. До одного із них причетний сам перший літописний вождь Теноч - за легендою, під час мандрівки з Ацтлана до Чапультепека персонально бог Уїцілопочтлі звелів йому забути про Ацтлан, забути назву "ацтеки", а народ мав називати себе виключно мешиками.
Про друге всеспалення повідомляє так званий "Флорентійський Кодекс", монументальна праця з історії ацтеків, складена францісканським монахом Бернардіно де Сангуїн в 1546-1590 рр. Цей випадок детально задокументований.
До 1428 р. ацтеки знаходились під владою Аскапоцалько - імперії, заснованої спорідненим ацтекам народом тепанеків - але були там на положенні людей другого сорту. Причому абсолютно заслужено - історія там надзвичайно некрасива і навіть мерзенна, пов'язана із страшним злочином ацтекських жерців, за який мало всіх ацтеків не вигубили. Тесосомок - останній тлатоані (можна було б назвати його царем чи королем - але це і близько не передасть ролі правителя стародавніх мексиканських держав) Аскапоцалько - був страхолюдиною, тираном і завойовником.
Фернандо де Алва Кортес-Іштлільшочітль, ацтексько-іспанський хроніст XVI ст. (між іншим, прямий нащадок тлатоані Тескоко і родич Монтесуми Другого), називає Тесосомока найбільш жорстоким правителем стародавньої історії Мексики.
Маштла, наступник Тесосомока, обіцяв стати ще гіршим - бо своє правління почав із наказа перебити підвладних йому правителів, в тому числі й ацтекського тлатоані Чімаль-попоку і тлатоані Тескоко Несауаль-койотля. Першого убили, а другий втік. Третій - тлатоані Тлакопана - чекати наказа про свою смерть не став, а почав готувати повстання.
Ацтеки тим часом обрали собі за нового тлатоані воєначальника Іцкоатля, який був одним із головних генералів Тесосомока. Разом Іцкоатль, Несауаль-койотль та Тотокіуачтлі (тлакопанський правитель) утворили Троїстий Союз, який раптово напав на Аскапоцалько, спалив столицю, а потім поділив між собою землі тепанекської імперії. Кордони остаточно провели в 1428 році, тому саме цей рік і вважається роком установлення Ацтекської Імперії.
Так, в це складно повірити, але ацтекська держава насправді була зовсім не така стародавня, як часто вважається.
Іцкоатль, ставши повноправним незалежним правителем, найперше наказав спалити всі історичні хроніки, де розповідалось про стародавній злочин жерців, який призвів до другосортного статусу ацтеків. Бо історія майбутньої "світової" імперії не повинна бути заплямованою.
Втім, уже наступник Іцкоатля - Монтесума Перший (не плутати з останнім ацтекським тлатоані - той був Монтесума Другий) - спробував запустити щось на зразок історично-культурного відродження. Він зібрав більшу частину вцілілих хронік та організував величезну археологічну експедицію, яка мала знайти Ацтлан - і згідно деяким туманним натякам, таки щось знайшла. Принаймні, як мінімум двоє хроністів на це вказують, правда, точне місце так і не називають - інформація про цю експедицію була втрачена задовго до Кортеса.
Справа в тому, що проти Монтесуми неочікувано виступив його зведений брат, Тлакаелель - який вважав, що всяка доацтекська історія має бути буквально знищена. От не було нічого до установлення ацтекської імперії, "темне царство". Під тиском Тлакаелеля (він був сіуакоатлем - першим міністром країни, а на додачу його підтримували жерці) Монтесума видав окремий закон, який приписував спалення всіх історичних книг народів, яких підкоряли ацтеки. Це було третє "історичне всеспалення", в якому згоріли і результати експедиції з пошуків Ацтлана. Залишились тільки міфологічні перекази в народній пам'яті і реконструкції хроністів уже часів іспанської Мексики.
Звичайно, згоріло далеко не все - ацтеки не були єдиним народом, кому був відомий Ацтлан, так що до зовсім-зовсім кожного папірчика і кожного барельєфа ацтекським жерцям добратись не вдалось.
Власне, в основі всіх відомостей, які дійшли до нашого часу, лежить одна і та сама легенда - про Чікомосток, "місце семи печер", звідки прийшли народи Науальтека (ті, хто розмовляють мовою науатль). Вважалось, що це таке "дерево навпаки", де стовбур представляє собою туннель-вихід, а гілки - окремі печери, кожну із яких населяли предки одного із народів Науальтека: шочімілько, матлацинки, аколхуа, тласкальтека, тепанека, тлалько та мешики.
Юрій Кнорозов вважав, що Чікомосток - це Меса-Верде, величезний комплекс печерних і напівпечерних міст в сучасному штаті Колорадо, в якому налічується мінімум три різні археологічні пласти, які сягають другого тисячоліття до н. е.. Інші учені вважають, що Чікомосток - це цілковитий міф, заснований на залишках пам'яті про міграцію предків стародавніх мешканців Мексики з Півночі, або й навіть з Сибіру.
Враховуючи, що кожен із народів Чікомостока збудував однойменне місто, залишки якого збереглись по сьогодні - очевидно, Ацтлан також представляв собою реальне місто, збудоване стародавніми ацтеками, і звідки вони з якихось причин втекли, не озираючись.
Храмова (тобто, офіціозна) історія ацтеків коротко виглядає так: мешики втекли з Ацтлана, близько двохсот років блукали Америкою як мандрівний народ, а потім їм було знамення від Уїцілопочтлі про заснування Теночтитлана на одному із маленьких острівків поблизу східного узбережжя Тескоко. Саме на цьому і будується кістяк історії ацтеків.
Теночтитлан був заснований в 1325 році н. е., отже, втеча із Ацтлана відбулась десь в XII ст. Дослідник месоамериканських цивілізацій Віктор фон Хаген наводить приблизну дату 1168 р., базуючись на аналізі храмових ацтекських хронік, які не сягають нижче цього року. Лише в 2004 р. під час вивчення "Анналів Тлателолько" - анонімної копії храмової хроніки міста Тлателолько, знятої в 1528 р., тобто, практично під час Великої Конкісти - знайшли більш ранню дату.
"Аннали" не були спеціально зашифровані - просто ацтекська писемність була логографічна (по принципу ієроглифів), і розшифровували їх рукописи завдяки численним графічним словникам, складеним єзуїтськими священиками перших років Конкісти. "Аннали" ж представляли собою лінійний транскрипт невідомих в наші часи рукописів, написаний мовою науатль за допомогою латинської абетки. А оскільки усталена версія латинки для науатля сформувалась лише в XVII ст., а до цього існувала сила-силенна "писемних суржиків" - розшифрувати "Аннали" вдалось уже тільки в XX ст.
Так ось в цій хроніці називається точна дата втечі із Ацтлана - "4-Куатль 1-Текпатль". Вона відповідає 4 січня 1065 р. н. е.
Оскільки ацтеки були страшно педантичні, коли справа стосувалась дат, це додаткове свідчення того, що Ацтлан - реально існуюча локація, яку просто іще не знайшли, а зовсім не "байки дона Хуана дель Пейотль".
В популярній літературі про ацтеків часто можна знайти яскраве зображення Ацтлана як райського місця, де живуть білі (сніжні) чаплі. Взяте воно із "Хроніки Мешикайотль", складеної в XVI ст. невідомим автором (до нас дійшов лише один її список, написаний визначним істориком і дипломатом XVII ст. Франциско де Сан Антон-Муньон Чімаль-паїн). Але попри височенний авторитет Чімаль-паїна, сучасним дослідникам видається сумнівним це повідомлення.
Міркування тут ось які: оригінальний автор того фрагмента, швидше за все, розраховував на читачів, які ацтекською не говорять і не помітять маленької підміни. Тому що "країна білих чапель" мовою науатль буде не "Ацтлан", а "Ацтатлан". Зате таким чином автор неявно ототожнив Ацтлан із іншою доколумбовою цивілізацією - Толланом, тольтекською імперією із центром в Теотіуакані. Оскільки ацтеки були любителі не тільки палити книжки, а й приписувати собі чужий спадок - вони цілком могли приписати собі і Толлан. Тим паче, що тольтекську культуру ацтеки вважали мало не священною і часто хвалились, що є її прямими нащадками.
Крістобаль дель Кастільйо, чистокровний ацтек і один із перших хроністів іспанської Мексики (він народився в 1524 і помер в 1606 р.), переповідаючи історію "виходу з Ацтлана", зазначає, що Ацтлан був острівним містом посеред озера Мецтліапан (Metztliapan), що в перекладі з науатля значить "Місячне Озеро". Причому у дель Кастільйо були залізобетонні підстави вважати саме цю версію вірогідною, адже у Теночтитлана було ще одне ім'я - Metzxicco (вимовляється "Метцсико"), що дослівно означає "центр Місяця", чи точніше, "Центр Місячних Вод" (під "місячними водами" малось на увазі нині висохле озеро Тескоко). Саме від нього походить і сучасна назва країни - Мексика - і назва її столиці Мексико-Сіті. Якщо прийняти до уваги цю версію, то мешики - дійсно "місячні люди", а сама ця назва буквально значить "люди з острова посеред озера". Це може пояснити, яким чином ацтеки примудрились збудувати величезний мегаполіс на основі малесенького болотяного острівка, куди їх свого часу загнали розлючені сусіди - вони просто уже один раз так зробили.
В будь-якому випадку, ацтеки представляли собою народ, позбавлений власної історії, а збудована ними імперія була насправді дуже молодою, попри всі спроби її "удревнити" за рахунок підкорених народів - вона проіснувала заледве сто років, з 1428 по 1521 рр.. Весь цей час ацтеки вели неперервні війни і на момент появи на узбережжі Атлантичного океану невеличкої групи іспанських авантюристів, остаточно дістали всі місцеві народи нескінченними поборами і малопотрібними війнами то "за ісконні землі", то взагалі просто так, щоб полонених для жертвоприношень набрати (це називалось "квітковими війнами")...
А ви думали як іспанцям, яких в найкращому разі було шістсот чоловік (при цьому вони були надзвичайно розпорошені), вдалось захопити більшу частину Мексики? Підказка: армія Кортеса під час маршу на Теночтитлан налічувала 150 тис. солдат, із яких 99% були... місцеві.
Але про це - якось іншим разом. Значно цікавіше розібрати - якщо ацтеки були аж настільки молодою державою, то хто ж населяв Мексику до їх войовничої імперії, і до яких народів належали оті 150 тисяч, яких спритно очолив Кортес...
Що ж, ацтеки, кажете... Окей, сьогодні буде про ацтеків. І ще може завтра. А може, і післязавтра - бо про стародавні цивілізації я знаю дуже багато, а мене щось переклинило на цьому питанні. Може, я й не бував в бібліотечних запасниках, зате ще в ліцейні часи у мене був зошит, спеціально призначений для "месоамериканських штудій". Мене тоді, правда, більше цікавили культури Чавін де-Уантар та Тіауанако, але коли лізеш в історію Південної та Центральної Америки, то рано чи пізно упрешся або в ацтеків, або в майя...
Отже, почнемо з того, що ацтеки насправді звались не ацтеками, а взагалі "теночка" (нащадки Теноча, першого літописного вождя і засновника Теночтитлана). В побуті вони себе називали "мешики", тобто "місячні люди" - бо "Metztli" (Мецтлі) мовою науатль значить "Місяць". Це може здаватись сумнівним тлумаченням, бо мешики користувались сонячним календарем, і слід пошукати щось більш ймовірне.
Дійсно, є й інші тлумачення цієї назви. Одне походить від одного з імен національного ацтекського божества Уїцілопочтлі - його також називали Мештлі, володарем штормів. Інше виводить етимологію мешиків від назви Мішкоатль - так називали Полярну Зірку і бога, який її персоніфікував. Оскільки мешики початково були мандрівним племенем, останній варіант здається найбільш ймовірним.
Але історія самоназви ацтеків все-таки не настільки проста.
Справа в тому, що назва "ацтек" - епонім, тобто назва, похідна від міфологічного персонажа чи місця. В даному випадку йдеться про Азтлан, або Ацтлан (тому що дифтонг "-zt-" в мові науатль вимовляється із цоканням) - міфологічну прабатьківщину народу мешиків. Відповідно, "aztekah" значить "люди з Ацтлана". Причому де знаходиться той Ацтлан, не знали і самі мешики - у них про це залишились тільки легенди, які до того ж одна одній протирічать. В одних це - рай, а в інших - мало не тюрма, з якої втекли предки ацтеків.
Чому так сталось, в принципі, відомо - ацтекські правителі страшенно любили палити книги з історії. Таких "історичних всеспалень" було як мінімум три. До одного із них причетний сам перший літописний вождь Теноч - за легендою, під час мандрівки з Ацтлана до Чапультепека персонально бог Уїцілопочтлі звелів йому забути про Ацтлан, забути назву "ацтеки", а народ мав називати себе виключно мешиками.
Про друге всеспалення повідомляє так званий "Флорентійський Кодекс", монументальна праця з історії ацтеків, складена францісканським монахом Бернардіно де Сангуїн в 1546-1590 рр. Цей випадок детально задокументований.
До 1428 р. ацтеки знаходились під владою Аскапоцалько - імперії, заснованої спорідненим ацтекам народом тепанеків - але були там на положенні людей другого сорту. Причому абсолютно заслужено - історія там надзвичайно некрасива і навіть мерзенна, пов'язана із страшним злочином ацтекських жерців, за який мало всіх ацтеків не вигубили. Тесосомок - останній тлатоані (можна було б назвати його царем чи королем - але це і близько не передасть ролі правителя стародавніх мексиканських держав) Аскапоцалько - був страхолюдиною, тираном і завойовником.
Фернандо де Алва Кортес-Іштлільшочітль, ацтексько-іспанський хроніст XVI ст. (між іншим, прямий нащадок тлатоані Тескоко і родич Монтесуми Другого), називає Тесосомока найбільш жорстоким правителем стародавньої історії Мексики.
Маштла, наступник Тесосомока, обіцяв стати ще гіршим - бо своє правління почав із наказа перебити підвладних йому правителів, в тому числі й ацтекського тлатоані Чімаль-попоку і тлатоані Тескоко Несауаль-койотля. Першого убили, а другий втік. Третій - тлатоані Тлакопана - чекати наказа про свою смерть не став, а почав готувати повстання.
Ацтеки тим часом обрали собі за нового тлатоані воєначальника Іцкоатля, який був одним із головних генералів Тесосомока. Разом Іцкоатль, Несауаль-койотль та Тотокіуачтлі (тлакопанський правитель) утворили Троїстий Союз, який раптово напав на Аскапоцалько, спалив столицю, а потім поділив між собою землі тепанекської імперії. Кордони остаточно провели в 1428 році, тому саме цей рік і вважається роком установлення Ацтекської Імперії.
Так, в це складно повірити, але ацтекська держава насправді була зовсім не така стародавня, як часто вважається.
Іцкоатль, ставши повноправним незалежним правителем, найперше наказав спалити всі історичні хроніки, де розповідалось про стародавній злочин жерців, який призвів до другосортного статусу ацтеків. Бо історія майбутньої "світової" імперії не повинна бути заплямованою.
Втім, уже наступник Іцкоатля - Монтесума Перший (не плутати з останнім ацтекським тлатоані - той був Монтесума Другий) - спробував запустити щось на зразок історично-культурного відродження. Він зібрав більшу частину вцілілих хронік та організував величезну археологічну експедицію, яка мала знайти Ацтлан - і згідно деяким туманним натякам, таки щось знайшла. Принаймні, як мінімум двоє хроністів на це вказують, правда, точне місце так і не називають - інформація про цю експедицію була втрачена задовго до Кортеса.
Справа в тому, що проти Монтесуми неочікувано виступив його зведений брат, Тлакаелель - який вважав, що всяка доацтекська історія має бути буквально знищена. От не було нічого до установлення ацтекської імперії, "темне царство". Під тиском Тлакаелеля (він був сіуакоатлем - першим міністром країни, а на додачу його підтримували жерці) Монтесума видав окремий закон, який приписував спалення всіх історичних книг народів, яких підкоряли ацтеки. Це було третє "історичне всеспалення", в якому згоріли і результати експедиції з пошуків Ацтлана. Залишились тільки міфологічні перекази в народній пам'яті і реконструкції хроністів уже часів іспанської Мексики.
Звичайно, згоріло далеко не все - ацтеки не були єдиним народом, кому був відомий Ацтлан, так що до зовсім-зовсім кожного папірчика і кожного барельєфа ацтекським жерцям добратись не вдалось.
Власне, в основі всіх відомостей, які дійшли до нашого часу, лежить одна і та сама легенда - про Чікомосток, "місце семи печер", звідки прийшли народи Науальтека (ті, хто розмовляють мовою науатль). Вважалось, що це таке "дерево навпаки", де стовбур представляє собою туннель-вихід, а гілки - окремі печери, кожну із яких населяли предки одного із народів Науальтека: шочімілько, матлацинки, аколхуа, тласкальтека, тепанека, тлалько та мешики.
Юрій Кнорозов вважав, що Чікомосток - це Меса-Верде, величезний комплекс печерних і напівпечерних міст в сучасному штаті Колорадо, в якому налічується мінімум три різні археологічні пласти, які сягають другого тисячоліття до н. е.. Інші учені вважають, що Чікомосток - це цілковитий міф, заснований на залишках пам'яті про міграцію предків стародавніх мешканців Мексики з Півночі, або й навіть з Сибіру.
Враховуючи, що кожен із народів Чікомостока збудував однойменне місто, залишки якого збереглись по сьогодні - очевидно, Ацтлан також представляв собою реальне місто, збудоване стародавніми ацтеками, і звідки вони з якихось причин втекли, не озираючись.
Храмова (тобто, офіціозна) історія ацтеків коротко виглядає так: мешики втекли з Ацтлана, близько двохсот років блукали Америкою як мандрівний народ, а потім їм було знамення від Уїцілопочтлі про заснування Теночтитлана на одному із маленьких острівків поблизу східного узбережжя Тескоко. Саме на цьому і будується кістяк історії ацтеків.
Теночтитлан був заснований в 1325 році н. е., отже, втеча із Ацтлана відбулась десь в XII ст. Дослідник месоамериканських цивілізацій Віктор фон Хаген наводить приблизну дату 1168 р., базуючись на аналізі храмових ацтекських хронік, які не сягають нижче цього року. Лише в 2004 р. під час вивчення "Анналів Тлателолько" - анонімної копії храмової хроніки міста Тлателолько, знятої в 1528 р., тобто, практично під час Великої Конкісти - знайшли більш ранню дату.
"Аннали" не були спеціально зашифровані - просто ацтекська писемність була логографічна (по принципу ієроглифів), і розшифровували їх рукописи завдяки численним графічним словникам, складеним єзуїтськими священиками перших років Конкісти. "Аннали" ж представляли собою лінійний транскрипт невідомих в наші часи рукописів, написаний мовою науатль за допомогою латинської абетки. А оскільки усталена версія латинки для науатля сформувалась лише в XVII ст., а до цього існувала сила-силенна "писемних суржиків" - розшифрувати "Аннали" вдалось уже тільки в XX ст.
Так ось в цій хроніці називається точна дата втечі із Ацтлана - "4-Куатль 1-Текпатль". Вона відповідає 4 січня 1065 р. н. е.
Оскільки ацтеки були страшно педантичні, коли справа стосувалась дат, це додаткове свідчення того, що Ацтлан - реально існуюча локація, яку просто іще не знайшли, а зовсім не "байки дона Хуана дель Пейотль".
В популярній літературі про ацтеків часто можна знайти яскраве зображення Ацтлана як райського місця, де живуть білі (сніжні) чаплі. Взяте воно із "Хроніки Мешикайотль", складеної в XVI ст. невідомим автором (до нас дійшов лише один її список, написаний визначним істориком і дипломатом XVII ст. Франциско де Сан Антон-Муньон Чімаль-паїн). Але попри височенний авторитет Чімаль-паїна, сучасним дослідникам видається сумнівним це повідомлення.
Міркування тут ось які: оригінальний автор того фрагмента, швидше за все, розраховував на читачів, які ацтекською не говорять і не помітять маленької підміни. Тому що "країна білих чапель" мовою науатль буде не "Ацтлан", а "Ацтатлан". Зате таким чином автор неявно ототожнив Ацтлан із іншою доколумбовою цивілізацією - Толланом, тольтекською імперією із центром в Теотіуакані. Оскільки ацтеки були любителі не тільки палити книжки, а й приписувати собі чужий спадок - вони цілком могли приписати собі і Толлан. Тим паче, що тольтекську культуру ацтеки вважали мало не священною і часто хвалились, що є її прямими нащадками.
Крістобаль дель Кастільйо, чистокровний ацтек і один із перших хроністів іспанської Мексики (він народився в 1524 і помер в 1606 р.), переповідаючи історію "виходу з Ацтлана", зазначає, що Ацтлан був острівним містом посеред озера Мецтліапан (Metztliapan), що в перекладі з науатля значить "Місячне Озеро". Причому у дель Кастільйо були залізобетонні підстави вважати саме цю версію вірогідною, адже у Теночтитлана було ще одне ім'я - Metzxicco (вимовляється "Метцсико"), що дослівно означає "центр Місяця", чи точніше, "Центр Місячних Вод" (під "місячними водами" малось на увазі нині висохле озеро Тескоко). Саме від нього походить і сучасна назва країни - Мексика - і назва її столиці Мексико-Сіті. Якщо прийняти до уваги цю версію, то мешики - дійсно "місячні люди", а сама ця назва буквально значить "люди з острова посеред озера". Це може пояснити, яким чином ацтеки примудрились збудувати величезний мегаполіс на основі малесенького болотяного острівка, куди їх свого часу загнали розлючені сусіди - вони просто уже один раз так зробили.
В будь-якому випадку, ацтеки представляли собою народ, позбавлений власної історії, а збудована ними імперія була насправді дуже молодою, попри всі спроби її "удревнити" за рахунок підкорених народів - вона проіснувала заледве сто років, з 1428 по 1521 рр.. Весь цей час ацтеки вели неперервні війни і на момент появи на узбережжі Атлантичного океану невеличкої групи іспанських авантюристів, остаточно дістали всі місцеві народи нескінченними поборами і малопотрібними війнами то "за ісконні землі", то взагалі просто так, щоб полонених для жертвоприношень набрати (це називалось "квітковими війнами")...
А ви думали як іспанцям, яких в найкращому разі було шістсот чоловік (при цьому вони були надзвичайно розпорошені), вдалось захопити більшу частину Мексики? Підказка: армія Кортеса під час маршу на Теночтитлан налічувала 150 тис. солдат, із яких 99% були... місцеві.
Але про це - якось іншим разом. Значно цікавіше розібрати - якщо ацтеки були аж настільки молодою державою, то хто ж населяв Мексику до їх войовничої імперії, і до яких народів належали оті 150 тисяч, яких спритно очолив Кортес...
no subject
Date: 2023-09-05 07:39 am (UTC)Все, як ми полюбляємо.
Тому що, про що розмовляти, як не про ацтеків.
В'ячеслав, звичайно, молодець, але кому, як не нам його скоректувати та поправити.
і назва її столиці Мексико-Сіті
Так і виникають непорозуміння. Назва столиці - Cuidad de Mexico.
Y para quien no lo entienda, siempre está dispuesto a explicárselo.
Переклад - "місто [країни] Мексіка".
Аббревіатура, яка використовується всюди: на картках, на мапаха, на вкаазівниках та в довідниках - CDMX. Запам'ятовуйте, шановні. Буде у нагоді, коли потрапите у дивовижну і захоплюючу Мексіку.
Це може пояснити, яким чином ацтеки примудрились збудувати величезний мегаполіс на основі малесенького болотяного острівка
Ніяк не може пояснити. Мегаполіс, так, був великим (зараз це частина історичного центру від площі Сокало і на північ). Там стояли піраміди і це величезний обсяг землі та каміння, яке треба було напхати на озерце, що там було. Теночитлан був своєірдною Венецією, з каналами. Тобто, там праці - неосяжний край.
А враховуйте, що не так вже і далеко знаходиться Теотіуакан. Тоюто, місце відносно намолене і насиджене і ацтеки будували свій Теночитлан явно не на порожньому місці.
А те, що іспанці перетягнули на свій бік місцевих і фактично втілили у життя римське "розподіляй та властвуй" - так це історичний факт, всім відомий. Але владось ім це по багатьом причинам, соціокультурним і релігійним (втілення Кецалькоатля) у тому числі.
(no subject)
From: