жодних очікувань стосовно Саміту НАТО
Jul. 11th, 2023 11:03 am![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
don_katalanВалерій Пекар
У мене немає жодних очікувань стосовно Саміту НАТО. Тому що в основі всього, що відбувається, лежить одна велика засаднича невизначеність -- майбутня доля Північної Євразії. США та Європа не розуміють, що робити з росією. В демократію в росії вони вже не вірять (сподіваюся), автократії бояться (бо це війна і посилення Китаю), колапсу бояться ще більше (бо це хаос і ще більше посилення Китаю), на деколонізацію не згодні (поки що). І поки ця велика невизначеність існує, поки нема картини післявоєнного світу, війна не закінчиться остаточно. А поки війна не закінчилася остаточно, НАТО не вступатиме в неї як повноцінний учасник. Отже, й українські перспективи будуть щирими, щедрими, але туманними обіцянками.
Звичайно, інші фактори також важливі. Внутрішньополітична невизначеність в США (йдеться не лише про партійну конкуренцію, а й про баланс між внутрішніми та зовнішніми справами).
Невизначеність балансу між США та Європою в самому НАТО (Європа звикла робити менше, отримувати більше).
Невиконані Україною домашні завдання (адже нікому не потрібна велика країна з великою армією й нестабільною демократією).
Турецькі амбіції, що виходять далеко за рамки попередніх десятиліть.
Угорський опортунізм, від якого всі стомилися, але не знають, що робити.
Німецька невизначеність щодо того, наскільки крутим буде Zeitenwende (поворот часу), та протистояння між прихильниками крутого та м'якого розвороту.
Загальна криза світових інституцій, з якою незрозуміло, що робити.
Але головна невизначеність -- доля росії та картина повоєнного світу. НАТО створювалося для протистояння радянській загрозі, потім загроза зникла, НАТО розслабилося й розвіялося, а тепер, по суті, треба визначити, як виглядатимуть наступні 50 років. Спільної картини нема -- отже, й очікувань поки нема.
Але з часом різкість наведеться, а тоді й ми отримаємо чіткі відповіді.
=====
Rostyslav Demchuk
Саміт НАТО у Вільнюсі розпочався із зустрічі Генсека Альянсу Єнса Столтенберга з громадськістю, так званого NATO Public Forum, під час якого Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг зазначив, що це історичний саміт з історичним рішенням про приєднання Швеції до НАТО та згодою Туреччини ратифікувати Протокол.
Столтенберг зазначив, що пакет допомоги Україні для вступу в НАТО складається з трьох елементів: практичної підтримки, створення Ради НАТО - Україна для зміцнення політичних зв'язків і зняття вимог стосовно Плану дій щодо членства України в НАТО, скорочено: ПДЧ для України.
У мене немає жодних очікувань стосовно Саміту НАТО. Тому що в основі всього, що відбувається, лежить одна велика засаднича невизначеність -- майбутня доля Північної Євразії. США та Європа не розуміють, що робити з росією. В демократію в росії вони вже не вірять (сподіваюся), автократії бояться (бо це війна і посилення Китаю), колапсу бояться ще більше (бо це хаос і ще більше посилення Китаю), на деколонізацію не згодні (поки що). І поки ця велика невизначеність існує, поки нема картини післявоєнного світу, війна не закінчиться остаточно. А поки війна не закінчилася остаточно, НАТО не вступатиме в неї як повноцінний учасник. Отже, й українські перспективи будуть щирими, щедрими, але туманними обіцянками.
Звичайно, інші фактори також важливі. Внутрішньополітична невизначеність в США (йдеться не лише про партійну конкуренцію, а й про баланс між внутрішніми та зовнішніми справами).
Невизначеність балансу між США та Європою в самому НАТО (Європа звикла робити менше, отримувати більше).
Невиконані Україною домашні завдання (адже нікому не потрібна велика країна з великою армією й нестабільною демократією).
Турецькі амбіції, що виходять далеко за рамки попередніх десятиліть.
Угорський опортунізм, від якого всі стомилися, але не знають, що робити.
Німецька невизначеність щодо того, наскільки крутим буде Zeitenwende (поворот часу), та протистояння між прихильниками крутого та м'якого розвороту.
Загальна криза світових інституцій, з якою незрозуміло, що робити.
Але головна невизначеність -- доля росії та картина повоєнного світу. НАТО створювалося для протистояння радянській загрозі, потім загроза зникла, НАТО розслабилося й розвіялося, а тепер, по суті, треба визначити, як виглядатимуть наступні 50 років. Спільної картини нема -- отже, й очікувань поки нема.
Але з часом різкість наведеться, а тоді й ми отримаємо чіткі відповіді.
=====
Rostyslav Demchuk
Саміт НАТО у Вільнюсі розпочався із зустрічі Генсека Альянсу Єнса Столтенберга з громадськістю, так званого NATO Public Forum, під час якого Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг зазначив, що це історичний саміт з історичним рішенням про приєднання Швеції до НАТО та згодою Туреччини ратифікувати Протокол.
Столтенберг зазначив, що пакет допомоги Україні для вступу в НАТО складається з трьох елементів: практичної підтримки, створення Ради НАТО - Україна для зміцнення політичних зв'язків і зняття вимог стосовно Плану дій щодо членства України в НАТО, скорочено: ПДЧ для України.