don_katalan

Алі Татар-заде
пам'ятаєте, ще зовсім недавно були потуги і пошуки "спільного погляду на нашу общую історію" з московитами. Типу, вони тоді заспокояться.
Приходить чувак і каже, що ваш дом - його, бо в них там на сєвєрє є одно інтірєсноє прєданіє, будта гдєта найугє жила іх бабуля. І от він помрікував добре, що ваша хата дуже кльова, а значить це його хата і бабуля жила саме тут.
Ви: не погоджуєтесь. Московит: починає битву. Битва йде триста років, ви втомлені, він втомлений, ви витираєте пот і кров, і він пропонує ідеальний компромис:
- А що як це була наша спільна бабуля?
- То ість як?
- Твоя бабуся - вона ж моя бабуля.
- Але в моєї бабусі були тільки мої тато і тітка, ось вони...
- Ага, так ти хочеш війни!
Ви погодились.
Ан не тут-то было, як то кажуть.
Московит далі каже:
- Любопитно, пачіму я помню що був у бабулі, а ти не помниш. Скоріш за все ти молодший внук, тому тобі не казали.
І він оголошує себе старшим внуком.
В результаті вселяється в хату і оголошує своїм домом, а ви тут - ну, можеш атстатса, єслі будіш сібя харашо вєсті.
Ви повстаєте.
Знову бійка.
І тут розумні люди збоку кажуть:
- Да памірітісь уже.
- Але як?
- Скажіть що ви обидва внуки одной баби.
- Так було вже. і привело ось до чого.
- Тоді от вам варіант. Скажіть обидва, що бабуля нічия. Не ваша і не його.
Ви відрікаєтесь від бабусі.
Московит із криком "ЧИТД" (чьтоітребовалосьдоказать)! випихує вас із хати.
- Ета всігда била толька мая бабуля, мой сад і мой агарод. Вон он сам атрьокся.
=====
Алі Татар-заде · сценарій Термінатор 6.
Москва, підісяті роки. Падваротня в якій мотузять один одного камсамольци і стіляґі.
Раптом із повітряного кокону, під блискавки, появляється з майбутнього абсолютно голий чоловік.
Він фігачить камсамольцев та стіляґ, надіває смішний камсамольскій значьок на стіляжний кастюм-трафєй.
У термінатора звисають українські вуса.
Він йде в дитсадочок для дітей работніков МГБ, репресованих при сталіні та реабілітованих при Берія, і шукає там хлопчика Валодю.
Валодя, по його словах, спричинив світ до ядерної катастрофи, і треба занейтралити його поки він ще не вступив у піонери.
В кінці кінців термінатор на позивний Вуй справляється з завданням.
Повертається в свій час, а там нічого не змінилося.
Якийсь інший емгебешнік взяв собі ім'я вбитого хлопчика і рулить зі знайомим патретом і фіо.
Вуй хоче напитися, відкорковує горілку.
Тут входить командир і каже:
- А ну не пий. Поїдеш знову у відрядження.
- Так нічого ж не вийшло!
- Є інший Валодя, років на сто старіший. Ось тобі легенда: ти бурлак на Волгє, спрашиваєш усіх як пройти в Сімбірск