![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png)
Oleksiy Nesterenko
Перепрошую за трохи матюків, але я використав саме той термін, який найточніше характеризує реакцію російської глибинки.
Отже.
Пропоную звернути увагу ось на що.
Російському населенню загалом піхуй на бойові дії, що точаться вже на їхній території. За виключенням кількох десятків "активістів", ніхто братися за зброю та бігти відбивати вторгнення не бажає. Всі дивляться собі під носа, сподіваючись, шо або хтось втрутиться, або саме собою все якось минеться.
Російському міноборони теж загалом піхуй. Відпрацьовують на мінімалках, ганяють туди жовторотих необстріляних строковиків, які або гинуть, або потрапляють в полон, або тікають.
А російська армія авіацією та артою лупить по площах. Переважно житлових та комерційних.
Щоправда, закинули туди якийсь особливий "спіцназь", про який вже дві доби нічого не чутно.
ФСБшникам та мусорні - так само піхуй. Вони першими втекли з зони бойових дій до Бєлгорода, ледь почувши повідомлення про перетин кордону бійцями РДК.
Прикордонники намагаються якимось чином чинити опір, але їх мало, та й зв'язок майже не працює, і з набоями ситуація невесела.
Чиновникам теж піхуй. Вони ніколи не готувалися до ситуації, коли раптом стане невідомо, а хто ж їм платитиме. Старі хазяї підвисли в невизначеності та відморозились, а нових вони поки що не зустріли.
Я вам більше скажу: так Наполеон у 1812 році заходив в росію після того, як росія спробувала напасти на нього в Європі, підбивши до себе в компанію ще пару невдах, а потім була розбита в хлам на полі бою. Передова кіннота французів ледь встигала за стрімголов драпаючою російською піхотою (!). Французька армія двічі чи тричі наздоганяла та давала фігурних пиндюлів тим "гусарам", що бігли занадто повільно, аж поки після епічної чергової ганьби під "Бородіно" "нєпобєдімий" російський зброд кинув на призводяще москву та розбігся в непролазні північні лісові хащі.
Расєйскій сцарь-ампєраторь весь цей час хоробро сидів в Підєрбургє і не брав слухавку, тобто не відповідав на пропозиції Наполеона закінчити і розійтися.
В цей час російські поміщики вже масово присягали Наполеону, а п'яні в кізяк рузьгє зольдати, абсолютно ігноруючи спантеличених французів, в їх присутності серед білого дня мародерили будинки московської знаті, яка втекла і кинула майно. За спогадами одного з адьютантів Наполеона, одного дня дійшло до того, шо два п'яних в гівно російських "вітязя" увійшли до будинку, де був облаштований клуб французьких офіцерів, і на очах у онімілих від несподіванки французів, зі словами "с-сідітє-сідітє, ви н-нам н-нє міш-шааєтє", почали намагатися витягнути з приміщення якусь шафу. Були вигнані копняками, побиті та відпущені, бо смерділи сильно.
Я про те, що воювати на території росії - це воювати з порожнечею. Там хвилюються лише бояри і знать, а решті населення - ... так, піхуй. Це БОЛОТО. Яке навіть не булькає. Максимум - відосіки в тіктокє з занепокоєнням.
Можна спробувати змусити ворога перетягнути туди якісь сили, але...
Сподіваюся, командуаання точно знає що робити.
П.С. проте вже зараз є розуміння, що облаштування демілітаризованої зони на території росії вздовж кордону цілком реальна справа...
Перепрошую за трохи матюків, але я використав саме той термін, який найточніше характеризує реакцію російської глибинки.
Отже.
Пропоную звернути увагу ось на що.
Російському населенню загалом піхуй на бойові дії, що точаться вже на їхній території. За виключенням кількох десятків "активістів", ніхто братися за зброю та бігти відбивати вторгнення не бажає. Всі дивляться собі під носа, сподіваючись, шо або хтось втрутиться, або саме собою все якось минеться.
Російському міноборони теж загалом піхуй. Відпрацьовують на мінімалках, ганяють туди жовторотих необстріляних строковиків, які або гинуть, або потрапляють в полон, або тікають.
А російська армія авіацією та артою лупить по площах. Переважно житлових та комерційних.
Щоправда, закинули туди якийсь особливий "спіцназь", про який вже дві доби нічого не чутно.
ФСБшникам та мусорні - так само піхуй. Вони першими втекли з зони бойових дій до Бєлгорода, ледь почувши повідомлення про перетин кордону бійцями РДК.
Прикордонники намагаються якимось чином чинити опір, але їх мало, та й зв'язок майже не працює, і з набоями ситуація невесела.
Чиновникам теж піхуй. Вони ніколи не готувалися до ситуації, коли раптом стане невідомо, а хто ж їм платитиме. Старі хазяї підвисли в невизначеності та відморозились, а нових вони поки що не зустріли.
Я вам більше скажу: так Наполеон у 1812 році заходив в росію після того, як росія спробувала напасти на нього в Європі, підбивши до себе в компанію ще пару невдах, а потім була розбита в хлам на полі бою. Передова кіннота французів ледь встигала за стрімголов драпаючою російською піхотою (!). Французька армія двічі чи тричі наздоганяла та давала фігурних пиндюлів тим "гусарам", що бігли занадто повільно, аж поки після епічної чергової ганьби під "Бородіно" "нєпобєдімий" російський зброд кинув на призводяще москву та розбігся в непролазні північні лісові хащі.
Расєйскій сцарь-ампєраторь весь цей час хоробро сидів в Підєрбургє і не брав слухавку, тобто не відповідав на пропозиції Наполеона закінчити і розійтися.
В цей час російські поміщики вже масово присягали Наполеону, а п'яні в кізяк рузьгє зольдати, абсолютно ігноруючи спантеличених французів, в їх присутності серед білого дня мародерили будинки московської знаті, яка втекла і кинула майно. За спогадами одного з адьютантів Наполеона, одного дня дійшло до того, шо два п'яних в гівно російських "вітязя" увійшли до будинку, де був облаштований клуб французьких офіцерів, і на очах у онімілих від несподіванки французів, зі словами "с-сідітє-сідітє, ви н-нам н-нє міш-шааєтє", почали намагатися витягнути з приміщення якусь шафу. Були вигнані копняками, побиті та відпущені, бо смерділи сильно.
Я про те, що воювати на території росії - це воювати з порожнечею. Там хвилюються лише бояри і знать, а решті населення - ... так, піхуй. Це БОЛОТО. Яке навіть не булькає. Максимум - відосіки в тіктокє з занепокоєнням.
Можна спробувати змусити ворога перетягнути туди якісь сили, але...
Сподіваюся, командуаання точно знає що робити.
П.С. проте вже зараз є розуміння, що облаштування демілітаризованої зони на території росії вздовж кордону цілком реальна справа...