![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
don_katalanOlga Kosharna
Читаю звіт RUSI (https://rusi.org/explore-our-research/publications/special-resources/dangerous-targets-civilian-nuclear-infrastructure-and-war-ukraine).
Цитую:
"Очевидна нездатність забезпечити більш суттєвий захист АЕС від сил вторгнення викликає питання.
У розмові з персоналом, відповідальним за безпеку та захист українських АЕС, очевидно, що вони не вжили спеціальних заходів в очікуванні конфлікту до 24 лютого 2022 року. Той факт, що високопоставлені російські агенти в Україні затушовували загрозу для української влади, може частково пояснити це.
Служба безпеки України (СБУ) та уряд США звинувачують Андрія Деркача, колишнього керівника державного підприємства "Енергоатом " у тому, що він довгостроково працював російським агентом разом з високопоставленими офіцерами СБУ, в тому числі з бригадним генералом Андрієм Наумовим, який також відповідав за безпеку енергетичної інфраструктури України.
Можливо, відображаючи це внутрішнє викривлення сприйняття ризиків в українській державі, міністр енергетики України заявив, що незадовго до того, як російські війська захопили Запорізьку атомну електростанцію (ЗАЕС), що об'єкту не загрожує серйозна небезпека."
Уточнюю, це Галущенко заявив вечером 3 березня 2022, а в ніч з 3 на 4.03.22 ЗАЕС була окупована.
Всі посилання на джерела є в звіті, ця заява Галущенка підтверджена посиланням на сайт УНІАН.
=====
"Війна в Україні підкреслила необхідність посилення безпеки та захисту атомних електростанцій у зонах бойових дій.
Резюме
Повномасштабне вторгнення Росії в Україну 24 лютого 2022 року призвело до негайного захоплення російськими військами Чорнобильської атомної електростанції (ЧАЕС). Через кілька днів російські війська атакували Запорізьку атомну електростанцію (ЗАЕС) - перший випадок, коли діюча атомна електростанція (АЕС) стала безпосередньою мішенню в рамках військової операції. За останній рік військова активність Росії в Україні призвела до серйозних загроз безпеці ядерній інфраструктурі України, і є вагомі підстави вважати, що Росія порушила захист, наданий АЕС міжнародним гуманітарним правом (МГП). Враховуючи значне прогнозоване збільшення кількості ядерних реакторів у світі протягом наступних десятиліть, цілком ймовірно, що це не останній раз, коли АЕС опиняються в епіцентрі військового конфлікту. Цей звіт має на меті оцінити ризики, які створює для АЕС України війна, що триває, та зробити попередні висновки з цих подій для підвищення безпеки та захищеності АЕС в умовах конфлікту.
Найбільшою загрозою для українських АЕС навряд чи є прямий удар по реактору і подальший масштабний радіологічний інцидент, подібний до Чорнобильської катастрофи 1986 року, а скоріше відмова ключових систем, а саме водо- та енергопостачання, або людський фактор, що може призвести до інциденту, подібного до того, що стався на АЕС "Фукусіма-1" в 2011 році. Загроза прямого удару викликає більше занепокоєння, коли йдеться про сховище відпрацьованого ядерного палива басейнового типу або саркофаг, що містить залишки зруйнованого 4-го енергоблоку ЧАЕС, які не спроектовані так само надійно, як захисні конструкції над діючими реакторами. Існує також ризик того, що Україна може вичерпати наявні сховища для відпрацьованого ядерного палива, оскільки наразі вона не може безпечно транспортувати відпрацьоване ядерне паливо. Нарешті, не слід ігнорувати можливість того, що Росія може інсценувати радіологічний інцидент на ЗАЕС або іншому об'єкті, щоб зірвати український наступ.
Цей звіт містить три групи рекомендацій. Перша стосується зменшення безпосередніх ризиків для ядерної інфраструктури в Україні. Друга стосується посилення регулювання, стандартів та інших міркувань для пом'якшення потенційних загроз ядерній безпеці та захищеності в умовах конфлікту. Третій стосується проведення військових операцій навколо АЕС."
Читаю звіт RUSI (https://rusi.org/explore-our-research/publications/special-resources/dangerous-targets-civilian-nuclear-infrastructure-and-war-ukraine).
Цитую:
"Очевидна нездатність забезпечити більш суттєвий захист АЕС від сил вторгнення викликає питання.
У розмові з персоналом, відповідальним за безпеку та захист українських АЕС, очевидно, що вони не вжили спеціальних заходів в очікуванні конфлікту до 24 лютого 2022 року. Той факт, що високопоставлені російські агенти в Україні затушовували загрозу для української влади, може частково пояснити це.
Служба безпеки України (СБУ) та уряд США звинувачують Андрія Деркача, колишнього керівника державного підприємства "Енергоатом " у тому, що він довгостроково працював російським агентом разом з високопоставленими офіцерами СБУ, в тому числі з бригадним генералом Андрієм Наумовим, який також відповідав за безпеку енергетичної інфраструктури України.
Можливо, відображаючи це внутрішнє викривлення сприйняття ризиків в українській державі, міністр енергетики України заявив, що незадовго до того, як російські війська захопили Запорізьку атомну електростанцію (ЗАЕС), що об'єкту не загрожує серйозна небезпека."
Уточнюю, це Галущенко заявив вечером 3 березня 2022, а в ніч з 3 на 4.03.22 ЗАЕС була окупована.
Всі посилання на джерела є в звіті, ця заява Галущенка підтверджена посиланням на сайт УНІАН.
=====
"Війна в Україні підкреслила необхідність посилення безпеки та захисту атомних електростанцій у зонах бойових дій.
Резюме
Повномасштабне вторгнення Росії в Україну 24 лютого 2022 року призвело до негайного захоплення російськими військами Чорнобильської атомної електростанції (ЧАЕС). Через кілька днів російські війська атакували Запорізьку атомну електростанцію (ЗАЕС) - перший випадок, коли діюча атомна електростанція (АЕС) стала безпосередньою мішенню в рамках військової операції. За останній рік військова активність Росії в Україні призвела до серйозних загроз безпеці ядерній інфраструктурі України, і є вагомі підстави вважати, що Росія порушила захист, наданий АЕС міжнародним гуманітарним правом (МГП). Враховуючи значне прогнозоване збільшення кількості ядерних реакторів у світі протягом наступних десятиліть, цілком ймовірно, що це не останній раз, коли АЕС опиняються в епіцентрі військового конфлікту. Цей звіт має на меті оцінити ризики, які створює для АЕС України війна, що триває, та зробити попередні висновки з цих подій для підвищення безпеки та захищеності АЕС в умовах конфлікту.
Найбільшою загрозою для українських АЕС навряд чи є прямий удар по реактору і подальший масштабний радіологічний інцидент, подібний до Чорнобильської катастрофи 1986 року, а скоріше відмова ключових систем, а саме водо- та енергопостачання, або людський фактор, що може призвести до інциденту, подібного до того, що стався на АЕС "Фукусіма-1" в 2011 році. Загроза прямого удару викликає більше занепокоєння, коли йдеться про сховище відпрацьованого ядерного палива басейнового типу або саркофаг, що містить залишки зруйнованого 4-го енергоблоку ЧАЕС, які не спроектовані так само надійно, як захисні конструкції над діючими реакторами. Існує також ризик того, що Україна може вичерпати наявні сховища для відпрацьованого ядерного палива, оскільки наразі вона не може безпечно транспортувати відпрацьоване ядерне паливо. Нарешті, не слід ігнорувати можливість того, що Росія може інсценувати радіологічний інцидент на ЗАЕС або іншому об'єкті, щоб зірвати український наступ.
Цей звіт містить три групи рекомендацій. Перша стосується зменшення безпосередніх ризиків для ядерної інфраструктури в Україні. Друга стосується посилення регулювання, стандартів та інших міркувань для пом'якшення потенційних загроз ядерній безпеці та захищеності в умовах конфлікту. Третій стосується проведення військових операцій навколо АЕС."