![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
don_katalanAleksey Kopytko
Диапазон эмоций украинцев сейчас – от Умани и Днепра до Севастополя. А тут ещё контрнаступление со всех сторон.
В такой ситуации многим сложно удерживать фокус и справляться. Все валится из рук, накрывает. Есть упражнение, которое может помочь – ищите простое конкретное действие.
Простое действие может вывести из сложной рефлексии и сохранить тонус.
Кому-то помогает донатить на потребности армии. Но участие в информационном действии – тоже хорошо. Главное – чтоб оно было прикладным. Не просто выплеснуть эмоции, нагадив где-то в комментариях. Берите конкретную цель.
Вот, например, г-н Шендерович, назвал российские оккупационные войска «наши мальчики, обманутые, несчастные, … иногда убийцы». А украинцы, по мнению Шендеровича, подвержены всплескам нацизма. Не стоило так говорить.
Не надо расстраиваться, огульно хейтить г-на Шендеровича и других «хороших русских». Это вредит.
Надо зайти на страницу этого г-на и обнаружить, что у него 11-15 мая концерты в Вильнюсе, Риге и Таллинне. 2-4 июня – в Тбилиси и Батуми. А конец июня – вообще пабагатому: Мюнхен, Женева, Цюрих, Вена.
Надо безэмоционально потрудиться над тем, чтоб не было этих концертов. Очень корректно написать организаторам, что, мол, не уследил г-н хороший за языком, пусть немного передохнёт и подумает. Фото из Умани и Днепра отправить о «наших мальчиках», которые лишь иногда убийцы. И всё. Не надо эмоций.
А если концерты таки состоятся, то те, у кого есть возможность, могут прийти и спросить, так что там на счёт «иногда убийц»?
Есть у вас кто-то в Вильнюсе и других городах – подскажите им.
Пусть спросят, вежливо. История с каналом «Дождь», который помогал «нашим мальчикам» - неплохой пример. Не поняли с первого раза – повторим.
Неконструктивной агрессией мы разрушаем себя, а конструктивной – злодеев. Глядишь – реже станут нести хорошую русскую чушь.
=====
Igor Baryshev
Війна рф, як вони кажуть, із Заходом. І війни є нічим іншим ніж продовженням політики, коли політичних інструментів не вистачає для отримання бажаного. А політика є похідною від економіки. І якщо економіка є бандитсько-монополістичною, а бажаним є експансія бандитського бізнесу, то постає доволі проста альтернатива: або продовжувати стосунки з бандитським бізнесом, і тоді - або нескінченна війна із затишшями на періоди виснаження й відновлення, або договорняк з тими таки бандитами, якого вони дотримуватимуться допоки не відчують силу знову чогось вимагати погрозами чи війною; або - припинення будь-яких можливостей для них заробляти на торгівлі з ними, як би не хотілося отримати від цього миттєву вигоду, бо переплачувати доведеться все одно й більше.
Дванадцятий пакет санкцій - це чергове, дванадцяте "китайське попередження" якщо ці санкції не будуть тотальним економічним ембарго, без будь-яких виключень. За ним буде й тринадцятий, і п'ятнадцятий і сто п'ятнадцятий, і все без остаточного результату.
Бандитизм припиняється завжди за двох умов: позбавлення його економічної основи та протиставлення йому сили, з якою йому краще й не думати змагатися.
І якщо ця війна рф саме із Заходом, то від нього треба всього дві відповідні речі - зброя та повне ембарго, й війна скінчиться лише тоді, коли вони будуть надані повністю.
Усе решта це вже похідне від зазначеного.
Диапазон эмоций украинцев сейчас – от Умани и Днепра до Севастополя. А тут ещё контрнаступление со всех сторон.
В такой ситуации многим сложно удерживать фокус и справляться. Все валится из рук, накрывает. Есть упражнение, которое может помочь – ищите простое конкретное действие.
Простое действие может вывести из сложной рефлексии и сохранить тонус.
Кому-то помогает донатить на потребности армии. Но участие в информационном действии – тоже хорошо. Главное – чтоб оно было прикладным. Не просто выплеснуть эмоции, нагадив где-то в комментариях. Берите конкретную цель.
Вот, например, г-н Шендерович, назвал российские оккупационные войска «наши мальчики, обманутые, несчастные, … иногда убийцы». А украинцы, по мнению Шендеровича, подвержены всплескам нацизма. Не стоило так говорить.
Не надо расстраиваться, огульно хейтить г-на Шендеровича и других «хороших русских». Это вредит.
Надо зайти на страницу этого г-на и обнаружить, что у него 11-15 мая концерты в Вильнюсе, Риге и Таллинне. 2-4 июня – в Тбилиси и Батуми. А конец июня – вообще пабагатому: Мюнхен, Женева, Цюрих, Вена.
Надо безэмоционально потрудиться над тем, чтоб не было этих концертов. Очень корректно написать организаторам, что, мол, не уследил г-н хороший за языком, пусть немного передохнёт и подумает. Фото из Умани и Днепра отправить о «наших мальчиках», которые лишь иногда убийцы. И всё. Не надо эмоций.
А если концерты таки состоятся, то те, у кого есть возможность, могут прийти и спросить, так что там на счёт «иногда убийц»?
Есть у вас кто-то в Вильнюсе и других городах – подскажите им.
Пусть спросят, вежливо. История с каналом «Дождь», который помогал «нашим мальчикам» - неплохой пример. Не поняли с первого раза – повторим.
Неконструктивной агрессией мы разрушаем себя, а конструктивной – злодеев. Глядишь – реже станут нести хорошую русскую чушь.
=====
Igor Baryshev
Війна рф, як вони кажуть, із Заходом. І війни є нічим іншим ніж продовженням політики, коли політичних інструментів не вистачає для отримання бажаного. А політика є похідною від економіки. І якщо економіка є бандитсько-монополістичною, а бажаним є експансія бандитського бізнесу, то постає доволі проста альтернатива: або продовжувати стосунки з бандитським бізнесом, і тоді - або нескінченна війна із затишшями на періоди виснаження й відновлення, або договорняк з тими таки бандитами, якого вони дотримуватимуться допоки не відчують силу знову чогось вимагати погрозами чи війною; або - припинення будь-яких можливостей для них заробляти на торгівлі з ними, як би не хотілося отримати від цього миттєву вигоду, бо переплачувати доведеться все одно й більше.
Дванадцятий пакет санкцій - це чергове, дванадцяте "китайське попередження" якщо ці санкції не будуть тотальним економічним ембарго, без будь-яких виключень. За ним буде й тринадцятий, і п'ятнадцятий і сто п'ятнадцятий, і все без остаточного результату.
Бандитизм припиняється завжди за двох умов: позбавлення його економічної основи та протиставлення йому сили, з якою йому краще й не думати змагатися.
І якщо ця війна рф саме із Заходом, то від нього треба всього дві відповідні речі - зброя та повне ембарго, й війна скінчиться лише тоді, коли вони будуть надані повністю.
Усе решта це вже похідне від зазначеного.