![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
don_katalanOleksiy Nesterenko · Хочу винести в окремий пост.
Українці - і є та сама нація, яка століттями на території колишньої російської імперії самовіддано билася проти колишніх прислужників Орди за збереження слов'янської ідентичності.
Наприклад, українці мають свято вишиванки та збережені під шаленим стороннім пресингом назви місяців слов'янського походження. Справжніми ж автентичними "вишиванками" на Росії назавжди стали знеособлені тєльняшка з пєлоткою та ватнік - символи армії та криміналізованого суспільства з в'язницею.
Українці як суспільство поки що найбільше обговорюють різницю між ними та росіянами саме на полі бою, в найекстремальніших проявах цієї різниці, при цьому намагаючись уникати її гострих кутів в побуті та цивільному житті.
Так, неймовірна кількість людей, які були в побуті до війни російськомовними, тепер перейшли на українську. Бо після побачених жахіть, після бомбардувань мирних українських міст, після жорстоких, садистських вбивств і катувань дорослих і дітей ВИКЛЮЧНО за те, що вони українці та спілкуються рідною українською чи бодай носять стрічку кольорів українського прапора, російська мова просто "відпала" з масового ужитку.
Російька мова для мільйонів людей стала ОГИДНОЮ.
Це вже зокрема для тилу питання ідентифікації "свій/чужий" (на фронті є свої особливості, проте це окрема тема, і в ній російським імперцям радіти точно нічому).
Звісно, в тилу є невиправні імбецили, з якими ви вже ніколи нічого не зробите. Вони не здатні адаптуватися навіть до самої думки про можливість існування поза російським впливом.
Проте.
Українці мають починати проговорювати ВГОЛОС питання власної ідентичності. Не шароварної, яку вигадала радянсько-російська версія історії.
Ми маємо розібратися у власній ідентичності самі для себе як суспільство. Це не одномоментна дія, а процес. Починаючи з створення власного дитячого контенту, а не "маші і мєдвєдя" чи "фіксіків".
Нам власне достобіса з чого потрібно починати. Те, що нам дивом та страшною ціною вдалося вберегти, має бути підкріплене, зміцнене та примножене. Без озирання на російські, чи будь-чиї інші шовіністичні судження.
Знаєте, чому на росії майже кожен росіянин впевнений, що американська різдвяна пісня на основі "Щедрика" - це продукт Голівуду, а про Леонтовича ніхто ніколи не чув?
Бо цей твір був створений БЕЗ росії, без жодного стосунку до неї та без жодної згадки про неї. Бо це еталонний приклад справді слов'янського твору, який в оригіналі прославляє радість весни та оновлення життя, а ще він назавжди вплетений в світову культуру.
А з точки зору російської пропаганди таке просто не має права на існування та має бути фізично знищено. Як автор Щедрика Леонтович. У власному ліжку батьківської хати від пострілу червоноармійця, якого пустили переночувати.
Українці - і є та сама нація, яка століттями на території колишньої російської імперії самовіддано билася проти колишніх прислужників Орди за збереження слов'янської ідентичності.
Наприклад, українці мають свято вишиванки та збережені під шаленим стороннім пресингом назви місяців слов'янського походження. Справжніми ж автентичними "вишиванками" на Росії назавжди стали знеособлені тєльняшка з пєлоткою та ватнік - символи армії та криміналізованого суспільства з в'язницею.
Українці як суспільство поки що найбільше обговорюють різницю між ними та росіянами саме на полі бою, в найекстремальніших проявах цієї різниці, при цьому намагаючись уникати її гострих кутів в побуті та цивільному житті.
Так, неймовірна кількість людей, які були в побуті до війни російськомовними, тепер перейшли на українську. Бо після побачених жахіть, після бомбардувань мирних українських міст, після жорстоких, садистських вбивств і катувань дорослих і дітей ВИКЛЮЧНО за те, що вони українці та спілкуються рідною українською чи бодай носять стрічку кольорів українського прапора, російська мова просто "відпала" з масового ужитку.
Російька мова для мільйонів людей стала ОГИДНОЮ.
Це вже зокрема для тилу питання ідентифікації "свій/чужий" (на фронті є свої особливості, проте це окрема тема, і в ній російським імперцям радіти точно нічому).
Звісно, в тилу є невиправні імбецили, з якими ви вже ніколи нічого не зробите. Вони не здатні адаптуватися навіть до самої думки про можливість існування поза російським впливом.
Проте.
Українці мають починати проговорювати ВГОЛОС питання власної ідентичності. Не шароварної, яку вигадала радянсько-російська версія історії.
Ми маємо розібратися у власній ідентичності самі для себе як суспільство. Це не одномоментна дія, а процес. Починаючи з створення власного дитячого контенту, а не "маші і мєдвєдя" чи "фіксіків".
Нам власне достобіса з чого потрібно починати. Те, що нам дивом та страшною ціною вдалося вберегти, має бути підкріплене, зміцнене та примножене. Без озирання на російські, чи будь-чиї інші шовіністичні судження.
Знаєте, чому на росії майже кожен росіянин впевнений, що американська різдвяна пісня на основі "Щедрика" - це продукт Голівуду, а про Леонтовича ніхто ніколи не чув?
Бо цей твір був створений БЕЗ росії, без жодного стосунку до неї та без жодної згадки про неї. Бо це еталонний приклад справді слов'янського твору, який в оригіналі прославляє радість весни та оновлення життя, а ще він назавжди вплетений в світову культуру.
А з точки зору російської пропаганди таке просто не має права на існування та має бути фізично знищено. Як автор Щедрика Леонтович. У власному ліжку батьківської хати від пострілу червоноармійця, якого пустили переночувати.
no subject
Date: 2023-04-24 10:24 am (UTC)Більш того, Україна і є справжня Русь. Цього слова не слід боятись, воно було спаплюжено і захоплене державою, яка до Русі має часткове відношення. Це як Германія називала себе Великою Римською імперією.
в Москві була Московія. Чи Татарія, як писали на картах І няікі реформи Петра та зміна назв цього не відміняє.
А Русь завжди була тут.