Borys Babin · Маленька перемога над рибною мафією

[don_katalan]

Минулого тижня Верховний Суд схвалив рішення у справі про події 2020 року, пов’язані із сумнозвісними «спільними україно-російськими комісіями з рибальства на Азові» та їх «сесіями» та «протоколами», які призвели до чисельних негативних наслідків. Посилання на постанову касації.
У тій довгій справі 420/8381/20 інтереси рибалок захищала морська профспілка, а я був її представником.
Відповідачем було Держрибагенство, яке два роки поспіль стверджувало у справі, що усі ці «комісії», «сесії» та «протоколи» були нібито «законними», а сам профільний орган влади начебто «нічого не міг вдіяти», завідомо знаючи що рф крутить це кіно, вже окупував Крим, утворив там незаконні «органи» «рибоконтролю» та «прикордонної служби» та роздаючи «кримським підприємцям» «квоти на лов» «згідно» тих самих «протоколів».
Тепер, коли рф окупувала усі українські землі біля Азовського моря, а Україна розірвала не лише міжвідомчу угоду 1993 року, але й договір про Азов 2003 року тодішні проблеми, зокрема викрадання карателями загарбників «згідно протоколу» групи материкових українських рибалок у окуповану Керч здаються якимось «минулим життям».
Але за все слід відповідати.
Зокрема й за те, що Держриба замість ініціювання денонсації угоди 1993 року вісім років співпрацювала із державою-окупантом, та з них два роки натхненно розповідала в суді що її угоду «денонсувати не потрібно».
Зокрема й за те що всі «продукти спільної праці» з агресором типу «протоколів комісії» ховались Держрибою від суспільства.
Я дуже-дуже далекий від думки що ця відповідальність у швидкій перспективі набуде форму підозр чи хоча б обшуків.
Та й справу про незаконну бездіяльність Держриби після Верховного Суду слід буде провести по колу інстанцій у повторному розгляді, це буде явно дуже й дуже тернистий шлях, бо наразі у дракона рибної мафії жодної голови не відрубане – так, збито пару клаптиків луски.
Я більше про відповідальність перед історією.
Бо хоча б публічне іменування негідників негідниками дорогого варто.
Шкода що таке оголошення більш-менш очевидного очевидно стало можливим лише за умов нинішніх втрат та страждань Українського народу через безпрецедентну масштабну агресію росіян, тих самих "контрагентів" міжнародної рибної мафії.
Упевнений, що завчасний розрив Україною «азовських угод» багато чого змінив би, та шкодую що не зміг за останні вісім років зробити у цій сфері більшого.
Але хоч щось.
П.С. Там кажуть є таке собі обурення через згадку у моєму попередньому пості про «команду кривих Зеркаль» на Михайлівській.
Тому задам лише одне риторичне питання читачам: хто саме з органів та окремих посадовців багато років підтримував, як на папері, так й у папері, як до 2019 року так й після, незмінну позицію Держриби щодо Азову.
А ось чому вони це робили та що ще вони подібного робили і що планують робити надалі – це вже питання нериторичні.
=====
Borys Babin
1 д. ·
Вже писалося про нещодавну перемогу "Нафтогазу" у арбітражі щодо втрачених інвестицій, насамперед "Чорноморнафтогазу" і я принагідно щиро вітаю усіх СПРАВДІ залучених у це провадження, включаючи із керівництвом "Чорноморнафтогазу", з яким я колись мав честь провести восені 2017 року декілька хвилюючих хвилин на човнику у бурхливому морі біля газовидобувної платформи.
Традиційно кажуть, що у "перемоги багато батьків" та наразі модна казати що "піар наше все". У цьому вимірі додам цитату одної загальновідомої особи, пана Вітренко, стосовно іншої загальновідомої особи
"Зеркаль. Пані Зеркаль не брала ніякої участі в слуханнях, за результатами яких арбітраж виніс переможне для України рішення.
Мені невідомі факти, які б говорили про хоча б якийсь суттєвий вклад пані Зеркаль у підготовку до цих слухань.
І вона не працювала в Нафтогазі коли арбітраж починався (у 2016 році).
Наскільки мені відомо, взагалі не було суттєвого позивного вкладу з її боку у цей арбітраж проти росії. Це стосується навіть періоду, коли вона працювала в Нафтогазі у 2020-2021 роках, і коли вона формально відповідала зокрема за арбітражі. Від юристів, які працювали на цією справою, я чув лише те, що Зеркаль практично не брала участі у цьому процесі, не розуміла його, і завжди плутала його сутність з судовим процесом проти росії по морському праву, стороною якого виступав уряд України, а не Нафтогаз, і до якого Зеркаль мала відношення.
Зауважу, що у 2020-2021 роках новий арбітраж проти Газпрому вона за надуманими причинами взагалі відмовлялася починати.
Також мені невідомі факти, які б підтверджували те, що її з Коболєвим поїздкив Москву в 2014 році мали суттєвий позитивний вплив на арбітраж, який почався, повторюю, в 2016 році, а не в 2014 році!
До речі, так само Зеркаль не мала особливого відношення і до арбітражу проти Газпрому у Стокгольмі.
Сумно, що у такої кількості людей створилось настільки оманливе враження щодо її ролі в арбітражах Нафтогазу в Стокгольмі та Гаазі."
Кінець цитати. Звісно це думка зацікавленої особи, але додам, що пан Вітренко стверджує, що начебто під час візиту пані Зеркаль та пана Коболева до Москви у 2014 році були спроби отримати від окупанітв газ, закачаний у кримські сховища.
Дуже цікава теза.
Не завадило б її якось перевірити.
Та може б якось зробити і не лише колективне фото переможців з "Нафтогазу", але й групове фото "команди Зеркаль" частина якої досі працює та надважливих сьогодні для України посадах