![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
don_katalanAndrii Klymenko
Середня кількості суден, що прибувають за день до 3-х портів Одеської області в рамках "зернового коридору" - це один з індикаторів рівня воєнних ризиків в Чорноморському регіоні.
Одразу наведемо результати, що є досить красномовними (див. Діаграма 1).
У вересні 2022 він дорівнював 5,9 суден на день;
в жовтні 2022 року – 5,1;
в листопаді 2022 року – 3,3;
в грудні 2022 року – 3,2 суден на день;
в січні 2023 року – 2,8;
в лютому 2023 року – 2,5;
в березні 2023 року – 2,8;
в період 1-17 квітня 2023 – 2,2 суден на день.
В листопаді 2022 року відбулося скорочення з 5,9 до 3,3 (майже в 2 рази) кількості суден, що отримували дозволи Спільного координаційного центру в Стамбулі на виконання рейсів в напрямку українських портів.
Це сталося після того, як 29 жовтня 2022 року відбулася атака повітряних та морських безпілотних апаратів на військові кораблі Чорноморського флоту Росії в Севастопольських бухтах, внаслідок якої декілька кораблів отримали пошкодження.
В той же день Росія оголосила про призупинення своєї участі в «зерновій угоді» під вигаданим приводом щодо пошкодження кораблів Чорноморського флоту і (нібито) цивільних суден, залучених до гарантування безпеки «зернового коридору».
Останнє було стовідсотковою вигадкою, оскільки ні російські військові кораблі, ні вигадані «цивільні судна» насправді не беруть в цьому жодної участі.
Нагадаємо, що коли ООН і Туреччина після цього заявили, що домовленість все одно залишається чинною, і інспектори ООН та Туреччини продовжили огляд суден та надання їм дозволів на продовження руху без участі представника РФ, міноборони РФ оголосило, що Росія відновлює участь у чорноморській зерновій ініціативі.
В період 1-17 квітня 2023 середній показник склав = 2,2 суден на день.
На відміну від жовтня-листопада 2022 (атака дронів на Севастополь) в березні-квітні 2023 чогось подібного не відбувалося (ракетний обстріл Феодосії ми не відносимо до тем, що можуть бути пов'язані в спотворені уяві російських очільників з морським трафіком).
Отже причини команди з Москви гальмувати зерновий трафік – інші.
Основною з них, за нашою оцінкою, є наближення президентських виборів в Туреччині (дата виборів 14.05.2023 майже співпадає з датою 18.05.2023, до якої, як вважає РФ, вона погодила продовження "зернового коридору", хоча решта учасників вважають, що угоду подовжено до 18 липня).
Тобто РФ попереджає, що вона буде розглядати подовження угоди в залежності від того, чи залишиться на посту діючий президент Туреччини.
Другий (новий) акцент – висування РФ на вищому рівні (устами міністра закордонних справ) нових вимог для продовження зернової угоди.
Нагадаємо. Раніше це було (1) сприяння експорту російського продовольства, якому ніхто не заважав, та (2) поновлення дії аміакопроводу до Одеси (він входить на територію України в районі міста Куп'янськ Харківської області – вздовж лінії фронту між Харківською та окупованою Луганською областями. Тобто поновлення перекачки аміаку по цій трубі однозначно вимагало б припинення вогню фронту)
Сьогодні РФ у своїх "хотєлках" йде значно далі, вона вимагає:
(3) знову підключити "Росельхозбанк" до системи SWIFT;
(4) відновити постачання в Росію сільськогосподарської техніки, запчастин та сервісного обслуговування;
(5) розблокування закордонних активів та рахунків російських компаній, пов'язаних з виробництвом та транспортуванням продовольства та добрив (це конкретизація пункту (1);
(6) зняття заборони на доступ російських суден до закордонних портів.
Цілком зрозуміло, що на ці вимоги ні Україна, ні країни, що ввели санкції, не погодяться.
Крім того, треба розуміти, що при активізації подій на фронті (очікуваний контрнаступ України) РФ зробить все можливе для припинення роботи "зернового коридору" шляхом зриву інспекцій (що вона двічі продемонструвала в квітні 2023).
Отже, наша рекомендація в умовах, що склалися, є такою: Україна та цивілізований світ мають бути готові до такого сценарію.
А для цього, крім іншого, потрібно негайно врегулювати ті проблеми, шо проявилися в питаннях функціонування альтернативних шляхів через країни ЄС (як це зробити – справа фахівців зернового ринку, якими ми не є, тому й радити щось не вважаємо для себе можливим).
Середня кількості суден, що прибувають за день до 3-х портів Одеської області в рамках "зернового коридору" - це один з індикаторів рівня воєнних ризиків в Чорноморському регіоні.
Одразу наведемо результати, що є досить красномовними (див. Діаграма 1).
У вересні 2022 він дорівнював 5,9 суден на день;
в жовтні 2022 року – 5,1;
в листопаді 2022 року – 3,3;
в грудні 2022 року – 3,2 суден на день;
в січні 2023 року – 2,8;
в лютому 2023 року – 2,5;
в березні 2023 року – 2,8;
в період 1-17 квітня 2023 – 2,2 суден на день.
В листопаді 2022 року відбулося скорочення з 5,9 до 3,3 (майже в 2 рази) кількості суден, що отримували дозволи Спільного координаційного центру в Стамбулі на виконання рейсів в напрямку українських портів.
Це сталося після того, як 29 жовтня 2022 року відбулася атака повітряних та морських безпілотних апаратів на військові кораблі Чорноморського флоту Росії в Севастопольських бухтах, внаслідок якої декілька кораблів отримали пошкодження.
В той же день Росія оголосила про призупинення своєї участі в «зерновій угоді» під вигаданим приводом щодо пошкодження кораблів Чорноморського флоту і (нібито) цивільних суден, залучених до гарантування безпеки «зернового коридору».
Останнє було стовідсотковою вигадкою, оскільки ні російські військові кораблі, ні вигадані «цивільні судна» насправді не беруть в цьому жодної участі.
Нагадаємо, що коли ООН і Туреччина після цього заявили, що домовленість все одно залишається чинною, і інспектори ООН та Туреччини продовжили огляд суден та надання їм дозволів на продовження руху без участі представника РФ, міноборони РФ оголосило, що Росія відновлює участь у чорноморській зерновій ініціативі.
В період 1-17 квітня 2023 середній показник склав = 2,2 суден на день.
На відміну від жовтня-листопада 2022 (атака дронів на Севастополь) в березні-квітні 2023 чогось подібного не відбувалося (ракетний обстріл Феодосії ми не відносимо до тем, що можуть бути пов'язані в спотворені уяві російських очільників з морським трафіком).
Отже причини команди з Москви гальмувати зерновий трафік – інші.
Основною з них, за нашою оцінкою, є наближення президентських виборів в Туреччині (дата виборів 14.05.2023 майже співпадає з датою 18.05.2023, до якої, як вважає РФ, вона погодила продовження "зернового коридору", хоча решта учасників вважають, що угоду подовжено до 18 липня).
Тобто РФ попереджає, що вона буде розглядати подовження угоди в залежності від того, чи залишиться на посту діючий президент Туреччини.
Другий (новий) акцент – висування РФ на вищому рівні (устами міністра закордонних справ) нових вимог для продовження зернової угоди.
Нагадаємо. Раніше це було (1) сприяння експорту російського продовольства, якому ніхто не заважав, та (2) поновлення дії аміакопроводу до Одеси (він входить на територію України в районі міста Куп'янськ Харківської області – вздовж лінії фронту між Харківською та окупованою Луганською областями. Тобто поновлення перекачки аміаку по цій трубі однозначно вимагало б припинення вогню фронту)
Сьогодні РФ у своїх "хотєлках" йде значно далі, вона вимагає:
(3) знову підключити "Росельхозбанк" до системи SWIFT;
(4) відновити постачання в Росію сільськогосподарської техніки, запчастин та сервісного обслуговування;
(5) розблокування закордонних активів та рахунків російських компаній, пов'язаних з виробництвом та транспортуванням продовольства та добрив (це конкретизація пункту (1);
(6) зняття заборони на доступ російських суден до закордонних портів.
Цілком зрозуміло, що на ці вимоги ні Україна, ні країни, що ввели санкції, не погодяться.
Крім того, треба розуміти, що при активізації подій на фронті (очікуваний контрнаступ України) РФ зробить все можливе для припинення роботи "зернового коридору" шляхом зриву інспекцій (що вона двічі продемонструвала в квітні 2023).
Отже, наша рекомендація в умовах, що склалися, є такою: Україна та цивілізований світ мають бути готові до такого сценарію.
А для цього, крім іншого, потрібно негайно врегулювати ті проблеми, шо проявилися в питаннях функціонування альтернативних шляхів через країни ЄС (як це зробити – справа фахівців зернового ринку, якими ми не є, тому й радити щось не вважаємо для себе можливим).