![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
don_katalanГретатун Бер
Експериментальна відповідь на геніяльну пропозицію "нумо дамо їм великі зарплати, щоб не крали і вірно служили народу".
Та зараз кожна секретарка сільради, якій наміряли з убогого сільського бюджету тисяч сімдесят зарплати, вже дивиться на людішок як на кріпаків обісраних.
І до речі, цитата "немає грошей - немає прав" абсолютно правильна у будь-якому контексті. Злидні вбивають.
-----
Владислав Бовсуновський
Обмеження зарплат на держслужбі - добро чи зло? Пропоную нестандартний погляд на питання розміру цих самих зарплат.
Як ви знаєте, я займаюсь окрім роботи, ще й громадською діяльністю. Зазвичай це боротьба з державою, точніше, її представниками. Метод - написання листів, скарг, повідомлень про злочин тощо. Так от. Були часи, коли з державою боротись було легко. Чиновники, держслужбовці, не хотіли зв'язуватись, часто були юридично непідковані, намагались домовитись та йшли назустріч. Потроху зарплати в держсекторі почали зростати. На заміну старим службовцям прийшли люди мого віку та молодь - зарплата стала не космос, однак відповідати більш-менш ринку.
І тут для моєї громадської активності настали важкі часи.
Відповіді стали швидкими, аргументованими, а питання перестали вирішуватись зовсім. Нормативну вони підтягнули внутрішніми розпорядженнями, постановами, листами. Не згоден? Твої проблеми.
Сили громадської організації стали значно слабшими за ресурси державної установи, кожна з яких отримала власного юриста, а, часто, цілу команду юристів.
Ще більша біда настала, коли позови до судів стали коштувати не дві копійки, як раніше, а суттєву для звичайної людини суму. І доконало активність ліквідація функції загального нагляду прокуратури; загальний нагляд так нікому і не передали. Не стало куди скаржитись, фактично зникли законні інструменти тиску на владу. Питання права стало не питанням справедливості, а питанням ресурсів. Немає грошей - немає прав.
Моралі не буде. Бо її немає. Держава реально сильна. І якщо до влади прийде узурпатор, нас чекає ситуація набагато гірша за ту, що у росії.
=====
Євген Аврамчук
Південний В'єтнам успішно оборонявся від комуністів, маючи територіальну оборону, створену президентом-реформатором Нго Дінь З'ємом. (Я перш за все про те, що існувало і діяло право на збройний захист і масове озброєння. Тому й територіальна оборона була загальним ополченням, а не тим, чим є в Україні.)
Після перевороту 1963 року, вбивства президента-реформатора і розпуску тероборони не вистачило ні 1,5 млн. південно-в'єтнамської армії, ні 500 тис. американської армії, озброєної до зубів, з її безпрецедентними бомбардуваннями Північного В'єтнаму, щоб зупинити комуняк.
Так, так,це я навіть не натякаю, а прямо кажу, що ніякі воєнкоматівські облави, ніяке волонтерство і заклики пожертвувати останню копійку на джип чи на мавік, не призведуть до перемоги. Лише штурмова гвинтівка в кожній хаті, кулемет - в кожній п'ятій хаті і гранатомет - в кожній десятій. Питання стоїть - коли то дійде до українців, що перемогти Орду зможе лише ВІЛЬНА, а значить ОЗБРОЄНА нація і країна. Лише через українську "Другу поправку", через масове озброєння для початку пістолетами і штурмовими гвинтівками побудуємо правильний фундамент для здобуття перемоги і створення надійного щита на десятиліття і століття вперед.
Експериментальна відповідь на геніяльну пропозицію "нумо дамо їм великі зарплати, щоб не крали і вірно служили народу".
Та зараз кожна секретарка сільради, якій наміряли з убогого сільського бюджету тисяч сімдесят зарплати, вже дивиться на людішок як на кріпаків обісраних.
І до речі, цитата "немає грошей - немає прав" абсолютно правильна у будь-якому контексті. Злидні вбивають.
-----
Владислав Бовсуновський
Обмеження зарплат на держслужбі - добро чи зло? Пропоную нестандартний погляд на питання розміру цих самих зарплат.
Як ви знаєте, я займаюсь окрім роботи, ще й громадською діяльністю. Зазвичай це боротьба з державою, точніше, її представниками. Метод - написання листів, скарг, повідомлень про злочин тощо. Так от. Були часи, коли з державою боротись було легко. Чиновники, держслужбовці, не хотіли зв'язуватись, часто були юридично непідковані, намагались домовитись та йшли назустріч. Потроху зарплати в держсекторі почали зростати. На заміну старим службовцям прийшли люди мого віку та молодь - зарплата стала не космос, однак відповідати більш-менш ринку.
І тут для моєї громадської активності настали важкі часи.
Відповіді стали швидкими, аргументованими, а питання перестали вирішуватись зовсім. Нормативну вони підтягнули внутрішніми розпорядженнями, постановами, листами. Не згоден? Твої проблеми.
Сили громадської організації стали значно слабшими за ресурси державної установи, кожна з яких отримала власного юриста, а, часто, цілу команду юристів.
Ще більша біда настала, коли позови до судів стали коштувати не дві копійки, як раніше, а суттєву для звичайної людини суму. І доконало активність ліквідація функції загального нагляду прокуратури; загальний нагляд так нікому і не передали. Не стало куди скаржитись, фактично зникли законні інструменти тиску на владу. Питання права стало не питанням справедливості, а питанням ресурсів. Немає грошей - немає прав.
Моралі не буде. Бо її немає. Держава реально сильна. І якщо до влади прийде узурпатор, нас чекає ситуація набагато гірша за ту, що у росії.
=====
Євген Аврамчук
Південний В'єтнам успішно оборонявся від комуністів, маючи територіальну оборону, створену президентом-реформатором Нго Дінь З'ємом. (Я перш за все про те, що існувало і діяло право на збройний захист і масове озброєння. Тому й територіальна оборона була загальним ополченням, а не тим, чим є в Україні.)
Після перевороту 1963 року, вбивства президента-реформатора і розпуску тероборони не вистачило ні 1,5 млн. південно-в'єтнамської армії, ні 500 тис. американської армії, озброєної до зубів, з її безпрецедентними бомбардуваннями Північного В'єтнаму, щоб зупинити комуняк.
Так, так,це я навіть не натякаю, а прямо кажу, що ніякі воєнкоматівські облави, ніяке волонтерство і заклики пожертвувати останню копійку на джип чи на мавік, не призведуть до перемоги. Лише штурмова гвинтівка в кожній хаті, кулемет - в кожній п'ятій хаті і гранатомет - в кожній десятій. Питання стоїть - коли то дійде до українців, що перемогти Орду зможе лише ВІЛЬНА, а значить ОЗБРОЄНА нація і країна. Лише через українську "Другу поправку", через масове озброєння для початку пістолетами і штурмовими гвинтівками побудуємо правильний фундамент для здобуття перемоги і створення надійного щита на десятиліття і століття вперед.