Алі Татар-заде · операція "Лада Каліна"
Apr. 9th, 2023 11:01 am![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png)
«Мнѣ пятьдѣсятъ лѣтъ, но объразованная, обєсъпєчѣнная, съ хорошъıмъ чювствомъ юмора и добръıмъ сєрьдъцѣмъ. Живу въ Кръıму съ 2014 ґода. Познакомълюсь съ воєннъıмъ, пообъщяюсь, подъдѣрьжу морально, єсли изъ С.В.О., а дальшэ видно будѣтъ».
Кажьдъıй дєнь въ соцъсѣтяхъ появляютъся дєсятки сообщѣній отъ россіянокъ, мѣчьтающихъ построить отъношѣнія съ воєннъıми, ґотовъıхъ жъдать ихъ возъвращѣнія изъ зонъı С.В.О. или дажэ ѣхать къ нимъ на пєрєдовую.
Вотъ какъ свой поръıвъ въ пєрєпискѣ объяснила Анна Сємєнихина изъ Новороссійска:
«Воєннъıє отъличяютъся отъ ґражданскихъ. Мои идѣалъı — это нє дєньґи и нє дома, машъıнъı. Воєннъıє для мєня — идѣалъ».
Во мноґихъ спєціальнъıхъ ґруппахъ знакомствъ пишутъ жѣньщинъı, которъıє съчитаютъ, чьто воєннъıє — самъıє завиднъıє жѣнихи, число подъписчицъ ужэ пєрєвалило за 20 тъıсячь чєловѣкъ.
===
Tin-tina Antonina
Вони вірять у ЗСУ?
---
Алі Татар-заде
Tin-tina Antonina для них ЗСУ - та сила, чьто вєчьно іщєт зла, но совєршаєт благо
=====
Eugene Lakinsky
«До речі, ви помітили, що в комедії "Кавказька полонянка" Шурік приїжджає на Кавказ збирати національний фольклор кавказьких народів, хоча не володіє жодною кавказькою мовою? Навіщо, якщо є російська!
"Фольклорист" так не знає місцевої культури, що троє заїжджих росіян можуть легко видати себе за аборигенів. Коли Шуріку кажуть, що ці троє не говорять російською, він навіть не цікавиться якими саме мовами вони послуговуються. Для російського "збирача фольклору" всі ці мови є однаково незрозумілими. Про те, щоб спробувати хоч щось сказати бодай однією з місцевих мов (наприклад, "дякую" чи "добрий день") не йдеться взагалі.»
From my article (https://texty.org.ua/articles/109346/radyanski-filmy-reklama-koly-ta-usmishka-sadysta-yak-u-srsr-stvoryuvaly-alternatyvnu-realnist/)
=====
Гретатун Бер
Один з перших успіхів боротьби з русскоязичієм в Україні - це коли слово "хуй" у словоформах "хуйло" і "нахуй" припинило бути непристойною лайкою, неприйнятною в порядному товаристві, вихлюпнуло на вулиці й бігборди, почало безперешкодно траплятися на очі дітям будь-якого віку.
Так тримати. Їбаште, пацани, русні пізда, і так далі. Формуймо разом високу мовну культуру.
=====
Гретатун Бер
Одна з головних пропагандонських підстав для існування національних держав - це автохтонність населення на певній території. Мовляв, ми тут захищаємо наші культурно-мовні цінності, нашу цілісність як корінного народу цієї території, і для цього "нам" (як пишуть у примітках вікіпедії, "кому?") потрібна Своя Національна Держава, тобто група добірних садистів укупі з найнятими на награбовані гроші пропагандонами. І деякі вірять.
Складнощі мають виникати у випадках, коли корінність-автохтонність-ісконність-посконність вже не натягнеш на жоден глобус. Яскравий приклад - національна турецька держава. Всім відомо і не приховується, що турки на території нинішньої Туреччини - відверті й безсоромні завойовники, що прийшли вони з Азії, що місцеві народи - греки, вірмени, курди тощо - були ними скорені, пригноблені, а подекуди і винищені. Як тоді обґрунтувати цінність і потрібність Національної Держави? Це цікаво і повчально, слідкуйте за руками, знає не тільки лиш кожен.
У турецькій освіті/пропаганді/мас-медіа існує концепція Справедливості, яку турецькі завойовники принесли місцевим народам і дрібним державкам, що перебували у розбраті й приниженні. (Там ще у кожному суді висить велике гасло "справедливість - основа держави", це не зовсім про те саме, але збіг не випадковий, уперто їздять по вухах одним і тим самим.) Коли не зовсім виходить про мову, віру і автохтонність, тоді на поміч приходить "справедливість".
Фактично, якщо трохи переформулювати, певна "нація" колективно претендує на те, що вона навчила місцевих жити Правильно, а ті самі собі ради дати не вміли і дупу підтирали не тією рукою, якщо взагалі підтирали.
І що ж я раптово згадав у цьому місці своїх міркувань? Та ж ідіотську казочку псевдороманових XVIII століття про "прихід варягів"! Коли на московському/петербурзькому престолі запанували німці, ще й навезли з собою купу іноземних адміністраторів, у обіг було вкинуто історійку про те, як місцевих недоладних "дрєвнєрусскіх", що ніяк не могли дати собі ради, навчили жити благородні нордичні прибульці.
Потім актуальність цієї побрехеньки знизилася, часи змінилися, на світ витягли інші смердючі портянки, а цю запхали на полицю "історичної науки"... але патерн "справедливості" не забувся - козломорді пушкіністи і в Бучу з Балаклеєю приходили вчити убогих ххлв жити Правильно, якщо не виходило переконати їх у "адном народє".
Як іще можна охарактеризувати оцю пару патернів державного пропагандонства - "автохтони" (коли під сракою є "наша земля від діда-прадіда") vs "справедливі завойовники" (коли її немає)? Можна скористатися "жіночими" і "чоловічими" метафорами; нещодавно про них серед френдів чинився великий срач. Ніжні берегині свого, рідного, національного vs. суворі підкорювачі диких племен задля їхнього ж блага. Які "краще"? Вибачте, сорти гамна і садизму розрізняю, але не насолоджуюся.
Кажьдъıй дєнь въ соцъсѣтяхъ появляютъся дєсятки сообщѣній отъ россіянокъ, мѣчьтающихъ построить отъношѣнія съ воєннъıми, ґотовъıхъ жъдать ихъ возъвращѣнія изъ зонъı С.В.О. или дажэ ѣхать къ нимъ на пєрєдовую.
Вотъ какъ свой поръıвъ въ пєрєпискѣ объяснила Анна Сємєнихина изъ Новороссійска:
«Воєннъıє отъличяютъся отъ ґражданскихъ. Мои идѣалъı — это нє дєньґи и нє дома, машъıнъı. Воєннъıє для мєня — идѣалъ».
Во мноґихъ спєціальнъıхъ ґруппахъ знакомствъ пишутъ жѣньщинъı, которъıє съчитаютъ, чьто воєннъıє — самъıє завиднъıє жѣнихи, число подъписчицъ ужэ пєрєвалило за 20 тъıсячь чєловѣкъ.
===
Tin-tina Antonina
Вони вірять у ЗСУ?
---
Алі Татар-заде
Tin-tina Antonina для них ЗСУ - та сила, чьто вєчьно іщєт зла, но совєршаєт благо
=====
Eugene Lakinsky
«До речі, ви помітили, що в комедії "Кавказька полонянка" Шурік приїжджає на Кавказ збирати національний фольклор кавказьких народів, хоча не володіє жодною кавказькою мовою? Навіщо, якщо є російська!
"Фольклорист" так не знає місцевої культури, що троє заїжджих росіян можуть легко видати себе за аборигенів. Коли Шуріку кажуть, що ці троє не говорять російською, він навіть не цікавиться якими саме мовами вони послуговуються. Для російського "збирача фольклору" всі ці мови є однаково незрозумілими. Про те, щоб спробувати хоч щось сказати бодай однією з місцевих мов (наприклад, "дякую" чи "добрий день") не йдеться взагалі.»
From my article (https://texty.org.ua/articles/109346/radyanski-filmy-reklama-koly-ta-usmishka-sadysta-yak-u-srsr-stvoryuvaly-alternatyvnu-realnist/)
=====
Гретатун Бер
Один з перших успіхів боротьби з русскоязичієм в Україні - це коли слово "хуй" у словоформах "хуйло" і "нахуй" припинило бути непристойною лайкою, неприйнятною в порядному товаристві, вихлюпнуло на вулиці й бігборди, почало безперешкодно траплятися на очі дітям будь-якого віку.
Так тримати. Їбаште, пацани, русні пізда, і так далі. Формуймо разом високу мовну культуру.
=====
Гретатун Бер
Одна з головних пропагандонських підстав для існування національних держав - це автохтонність населення на певній території. Мовляв, ми тут захищаємо наші культурно-мовні цінності, нашу цілісність як корінного народу цієї території, і для цього "нам" (як пишуть у примітках вікіпедії, "кому?") потрібна Своя Національна Держава, тобто група добірних садистів укупі з найнятими на награбовані гроші пропагандонами. І деякі вірять.
Складнощі мають виникати у випадках, коли корінність-автохтонність-ісконність-посконність вже не натягнеш на жоден глобус. Яскравий приклад - національна турецька держава. Всім відомо і не приховується, що турки на території нинішньої Туреччини - відверті й безсоромні завойовники, що прийшли вони з Азії, що місцеві народи - греки, вірмени, курди тощо - були ними скорені, пригноблені, а подекуди і винищені. Як тоді обґрунтувати цінність і потрібність Національної Держави? Це цікаво і повчально, слідкуйте за руками, знає не тільки лиш кожен.
У турецькій освіті/пропаганді/мас-медіа існує концепція Справедливості, яку турецькі завойовники принесли місцевим народам і дрібним державкам, що перебували у розбраті й приниженні. (Там ще у кожному суді висить велике гасло "справедливість - основа держави", це не зовсім про те саме, але збіг не випадковий, уперто їздять по вухах одним і тим самим.) Коли не зовсім виходить про мову, віру і автохтонність, тоді на поміч приходить "справедливість".
Фактично, якщо трохи переформулювати, певна "нація" колективно претендує на те, що вона навчила місцевих жити Правильно, а ті самі собі ради дати не вміли і дупу підтирали не тією рукою, якщо взагалі підтирали.
І що ж я раптово згадав у цьому місці своїх міркувань? Та ж ідіотську казочку псевдороманових XVIII століття про "прихід варягів"! Коли на московському/петербурзькому престолі запанували німці, ще й навезли з собою купу іноземних адміністраторів, у обіг було вкинуто історійку про те, як місцевих недоладних "дрєвнєрусскіх", що ніяк не могли дати собі ради, навчили жити благородні нордичні прибульці.
Потім актуальність цієї побрехеньки знизилася, часи змінилися, на світ витягли інші смердючі портянки, а цю запхали на полицю "історичної науки"... але патерн "справедливості" не забувся - козломорді пушкіністи і в Бучу з Балаклеєю приходили вчити убогих ххлв жити Правильно, якщо не виходило переконати їх у "адном народє".
Як іще можна охарактеризувати оцю пару патернів державного пропагандонства - "автохтони" (коли під сракою є "наша земля від діда-прадіда") vs "справедливі завойовники" (коли її немає)? Можна скористатися "жіночими" і "чоловічими" метафорами; нещодавно про них серед френдів чинився великий срач. Ніжні берегині свого, рідного, національного vs. суворі підкорювачі диких племен задля їхнього ж блага. Які "краще"? Вибачте, сорти гамна і садизму розрізняю, але не насолоджуюся.