![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
don_katalanВалерій Пекар
Головне слово, яке визначає ситуацію навколо України нині, -- невизначеність (вибачте за ненавмисну гру слів).
Ніхто на Заході вже не сумнівається у перемозі України. Але ніхто не розуміє, як виглядає російська поразка. Немає картинки післявоєнного світу, і ніхто не хоче йти у невизначеність, особливо в умовах зростання активності Китаю та інших глобальних чинників занепокоєння. (Ось чому в західному дискурсі парадоксальним чином поєднуються віра в те, що після путіна в росії буде демократія, та усвідомлення неможливості демократії в росії.)
Вкотре повторю: війна не може закінчитися, поки нема картинки післявоєнного світового устрою. Російсько-українська війна не локальна, вона глобальна як через втягнення десятків світових гравців, так і через руйнування міжнародної системи, що склалася після попередньої великої війни (Другої світової). Від того, як завершиться наша нинішня війна, залежить світовий лад на наступні 50-70 років.
Саме Україна, як не дивно це звучить, єдина в світі здатна зараз запропонувати картинку майбутнього. І це не тому, що ми такі розумні (адже ми периферійна, економічно відстала постколоніальна країна, з якою ніхто ніколи не рахувався, яка пасе задніх у будь-яких світових рейтингах, яка з'явилася на перших шпальтах лише рік тому, й мільярди людей вперше дізналися про її існування, як дізналися про існування В'єтнаму після американської поразки), а тому, що ми найближчі до краю. З нашої точки все видно набагато краще. Тепер залишилося зрозуміти, як це пояснити тим, хто далі від краю, та ще й має оптику, неадекватну ситуації, та швидкість внутрішніх змін, неадекватну швидкості зовнішніх (втім, ми й самі не встигаємо з нашими внутрішніми змінами).
Від того, наскільки голос України буде зрозумілим для Заходу, зараз залежить завершення війни. Захід почав із умиротворення росії, потім перейшов до стримування, потім до ослаблення... і тепер не знає, що робити далі. І ми на рівні держави поки що не знаємо. Ця невизначеність гальмує, дає росії шанс прослизнути. Час зараз на нашому боці, але ця зрадлива субстанція на ймення "час" вже переходила туди-сюди кілька разів. Зробити час своїм союзником надовго, назавжди можна одним лише способом -- випереджаючи його.
Головне слово, яке визначає ситуацію навколо України нині, -- невизначеність (вибачте за ненавмисну гру слів).
Ніхто на Заході вже не сумнівається у перемозі України. Але ніхто не розуміє, як виглядає російська поразка. Немає картинки післявоєнного світу, і ніхто не хоче йти у невизначеність, особливо в умовах зростання активності Китаю та інших глобальних чинників занепокоєння. (Ось чому в західному дискурсі парадоксальним чином поєднуються віра в те, що після путіна в росії буде демократія, та усвідомлення неможливості демократії в росії.)
Вкотре повторю: війна не може закінчитися, поки нема картинки післявоєнного світового устрою. Російсько-українська війна не локальна, вона глобальна як через втягнення десятків світових гравців, так і через руйнування міжнародної системи, що склалася після попередньої великої війни (Другої світової). Від того, як завершиться наша нинішня війна, залежить світовий лад на наступні 50-70 років.
Саме Україна, як не дивно це звучить, єдина в світі здатна зараз запропонувати картинку майбутнього. І це не тому, що ми такі розумні (адже ми периферійна, економічно відстала постколоніальна країна, з якою ніхто ніколи не рахувався, яка пасе задніх у будь-яких світових рейтингах, яка з'явилася на перших шпальтах лише рік тому, й мільярди людей вперше дізналися про її існування, як дізналися про існування В'єтнаму після американської поразки), а тому, що ми найближчі до краю. З нашої точки все видно набагато краще. Тепер залишилося зрозуміти, як це пояснити тим, хто далі від краю, та ще й має оптику, неадекватну ситуації, та швидкість внутрішніх змін, неадекватну швидкості зовнішніх (втім, ми й самі не встигаємо з нашими внутрішніми змінами).
Від того, наскільки голос України буде зрозумілим для Заходу, зараз залежить завершення війни. Захід почав із умиротворення росії, потім перейшов до стримування, потім до ослаблення... і тепер не знає, що робити далі. І ми на рівні держави поки що не знаємо. Ця невизначеність гальмує, дає росії шанс прослизнути. Час зараз на нашому боці, але ця зрадлива субстанція на ймення "час" вже переходила туди-сюди кілька разів. Зробити час своїм союзником надовго, назавжди можна одним лише способом -- випереджаючи його.
no subject
Date: 2023-04-04 10:38 am (UTC)Маніпуляція.
Не треба розписуватись за всіх.
По деяким маркерам, американці дуже добре знають, чого вони хочуть і активно над цим працюють з росіянами.
І всім, хто кричить про розвал раісі, про те, на скільки частин вона розвалиться, та вибудовує плани, треба прийняти до уваги, що майбутнє, реальне майбутнє дуже їм не сподобається.
Ймовірніше всьго, буде росія без путіна, але з тим же самим населенням, і майже з тими ж самими персонами у владі. Ймовірніше за все, що на кордони 91 року ми не вийдемо.
Ви готові до такого?
no subject
Date: 2023-04-04 06:21 pm (UTC)В 1991 році розпад совка зовсім не проглядався. І умовляння Буша-олд в Верховній раді не знищувати срср теж пам'ятаємо