![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
don_katalanСейчас, на самом деле, неважно, кто и зачем убил врага украинского народа, лучшего пропагандиста ВЧК Вагнер Пригожина, военного блогера российских оккупационных войск Татарского. Можно поверить «синхронному» заявлению советника Офиса президента Украины Подоляка и главы ВЧК Вагнер Пригожина, что это теракт в Санкт-Петербурге есть результата «внутренних разборок» в России, а не следствие героических действий украинских силовиков. Хотя чиновник из Офиса Ермака мог бы и поддержать патриотическую версию общественного мнения Украины, что этот взрыв является удачей украинских разведчиков.
На самом деле неважно, чьих рук это дело. Важно, что это произошло в городе Пригожина и Путина, в Санкт-Петербурге. На наших глазах, на фоне тяжелых позиционных боев, происходит мощный сдвиг в методах и масштабах российско-украинской войны. Теперь. становится не важно, где и как погибает десяток или сотня яростных сторонников оккупации Украины, под Бахмутом, в Донецке, Мелитополе, в Ростове, Курске, Брянске, Белгороде, Севастополе, или Санкт -Петербурге, который, до сих пор, находился в глубоком российском тылу.
После удачных налетов украинских ракет и дронов, действий украинских ДРГ, российских партизан и взрыва в центре Санкт-Петербурга в России исчезает большая разница между украинским фронтом и российским безопасным тылом. И если до сих пор Путин обещал, что война не коснется территории России, то после теракта в Санкт-Петербурге россиянам придется освобождаться от этой иллюзии Путина.
=====
Леся Оробець
Останні дні Паша-Мерседес в фейсбука в немилості. Золота рибка, бурштинова парсуна й капці з вензелем - не знайшли прихильності в прогресивної публіки.
Втім, мені достеменно відомо про одну хорошу справу, до якої він має безпосереднє відношення. У Господа таки є почуття гумору.
Це було ще на зорі Пашиної лаврської кар.єри. Киянам ще були в новинку ці попівські розкоші.
Мій хороший товариш тоді займався бізнесом і для розширення шукав з ким би об.єднати зусилля. Стосунки з потенційним бізнес-партнером були на стадії "принюхування", коли той запросив мого колегу в Лавру на "вечерю з батюшками".
Під ранок привіз його, п.яного "в дим", додому водій. Голова безбожно боліла, костюм італійської шерсті був безнадійно попсутий. Його дівчина згадувала, що вперше і востаннє бачила його настільки нетверезим. Бубонів тільки "пити не буду, пити не буду".
Ми потім допитувались, як там все було, як настоятель Лаври?
- Змушував пити. Було огидно. Ні з цими попами, ні з потенційним партнером справи мати не можна.
З того часу не п.є. Узагалі. Мало того, що сам кинув - так ще і купу людей навколо себе теж підбив не пити. З партнером розпрощався, з дівчиною одружився. В Лавру - ні ногою. Зараз - на фронті. Каже, що надіється дожити і побачити її уже без московських попів.
На самом деле неважно, чьих рук это дело. Важно, что это произошло в городе Пригожина и Путина, в Санкт-Петербурге. На наших глазах, на фоне тяжелых позиционных боев, происходит мощный сдвиг в методах и масштабах российско-украинской войны. Теперь. становится не важно, где и как погибает десяток или сотня яростных сторонников оккупации Украины, под Бахмутом, в Донецке, Мелитополе, в Ростове, Курске, Брянске, Белгороде, Севастополе, или Санкт -Петербурге, который, до сих пор, находился в глубоком российском тылу.
После удачных налетов украинских ракет и дронов, действий украинских ДРГ, российских партизан и взрыва в центре Санкт-Петербурга в России исчезает большая разница между украинским фронтом и российским безопасным тылом. И если до сих пор Путин обещал, что война не коснется территории России, то после теракта в Санкт-Петербурге россиянам придется освобождаться от этой иллюзии Путина.
=====
Леся Оробець
Останні дні Паша-Мерседес в фейсбука в немилості. Золота рибка, бурштинова парсуна й капці з вензелем - не знайшли прихильності в прогресивної публіки.
Втім, мені достеменно відомо про одну хорошу справу, до якої він має безпосереднє відношення. У Господа таки є почуття гумору.
Це було ще на зорі Пашиної лаврської кар.єри. Киянам ще були в новинку ці попівські розкоші.
Мій хороший товариш тоді займався бізнесом і для розширення шукав з ким би об.єднати зусилля. Стосунки з потенційним бізнес-партнером були на стадії "принюхування", коли той запросив мого колегу в Лавру на "вечерю з батюшками".
Під ранок привіз його, п.яного "в дим", додому водій. Голова безбожно боліла, костюм італійської шерсті був безнадійно попсутий. Його дівчина згадувала, що вперше і востаннє бачила його настільки нетверезим. Бубонів тільки "пити не буду, пити не буду".
Ми потім допитувались, як там все було, як настоятель Лаври?
- Змушував пити. Було огидно. Ні з цими попами, ні з потенційним партнером справи мати не можна.
З того часу не п.є. Узагалі. Мало того, що сам кинув - так ще і купу людей навколо себе теж підбив не пити. З партнером розпрощався, з дівчиною одружився. В Лавру - ні ногою. Зараз - на фронті. Каже, що надіється дожити і побачити її уже без московських попів.