Коельо, Табачник, бабло і бабло
Apr. 24th, 2012 10:15 pm![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
don_katalan... з Олександр Михельсон: Табачник, Коельйо й бабло
Дивіться. По-перше, твори "живих класиків" – таких, як Бах чи Коельйо – в наших шкільних бібліотеках відсутні. На відміну від книг класиків без лапок. Мало того. Вони, як правило, відсутні і в бібліотеках звичайних. Знаємо ми, як в останні пару десятиліть "заповнюються" бібліотеки.
Це означає, що книжки, раптово введені до шкільної програми, треба буде купувати. Або батькам учнів, або державі. Відповідно, наживуться... ні, не автори – а видавництва. Або видавництво. Там буде видно.
По-друге, під нову програму треба переробити хрестоматії. Що це означає? Правильно, чергові витрати бюджетного "бабла".
Про те, як очільник Міносвіти вміє розпоряджатися бюджетними потоками, знають усі. Хто не знає – спитайте Бориса Колеснікова з його безсмертною характеристикою міністра Табачника як людини, з одного боку, "дешевої", а з іншого – дуже навіть "дорогої":)
Тож не турбуймося, панове, за культуру. Немає в Міносвіти ніякого плану з "обидлення" наших дітей. А є тільки план з пограбування нас самих. Міністр – не президент, йому ніхто не платитиме мільйони за те, що ніколи не продавалось, і продаватись не буде. От і доводиться викручуватись!
І, до речі, міністр Табачник правильно виступив щодо "Гаррі Потера". Джоан Роулінг наші школярі читали й так. Тож на ній не надто підзаробиш. Не те що на Бахові чи Коельйо, котрі, до речі, якщо і будуть додруковані, то – на відміну від Роулінг – російською мовою.
Так вот про П. Коэльо:
До 2007 года ему было здесь (тут и Россия и Украина) очень хорошо. Большие тиражи, популярность, поездки Москва-Владивосток, рестораны, челядь его накормлена (и не только)... А потом вдруг популярность ослабла в десятки раз (мода прошла). Писатель (как по мне) он узкоинтересный, спасали его лишь прекрасные переводы А. Богдановского и некая "аура" (а может и душок) вечно преследуемого оппозиционера, борца за "руководящую" роль женщины в мире и т. д.
(2006)
Уверенность стала зашкаливать, а русскоязычный читатель вдруг ушел... Напрочь. Что делать?
И тут пригодились связи, которые он успел наработать в псевдо-культурной украинской "илите":
(2012)
Дивіться. По-перше, твори "живих класиків" – таких, як Бах чи Коельйо – в наших шкільних бібліотеках відсутні. На відміну від книг класиків без лапок. Мало того. Вони, як правило, відсутні і в бібліотеках звичайних. Знаємо ми, як в останні пару десятиліть "заповнюються" бібліотеки.
Це означає, що книжки, раптово введені до шкільної програми, треба буде купувати. Або батькам учнів, або державі. Відповідно, наживуться... ні, не автори – а видавництва. Або видавництво. Там буде видно.
По-друге, під нову програму треба переробити хрестоматії. Що це означає? Правильно, чергові витрати бюджетного "бабла".
Про те, як очільник Міносвіти вміє розпоряджатися бюджетними потоками, знають усі. Хто не знає – спитайте Бориса Колеснікова з його безсмертною характеристикою міністра Табачника як людини, з одного боку, "дешевої", а з іншого – дуже навіть "дорогої":)
Тож не турбуймося, панове, за культуру. Немає в Міносвіти ніякого плану з "обидлення" наших дітей. А є тільки план з пограбування нас самих. Міністр – не президент, йому ніхто не платитиме мільйони за те, що ніколи не продавалось, і продаватись не буде. От і доводиться викручуватись!
І, до речі, міністр Табачник правильно виступив щодо "Гаррі Потера". Джоан Роулінг наші школярі читали й так. Тож на ній не надто підзаробиш. Не те що на Бахові чи Коельйо, котрі, до речі, якщо і будуть додруковані, то – на відміну від Роулінг – російською мовою.
Так вот про П. Коэльо:
До 2007 года ему было здесь (тут и Россия и Украина) очень хорошо. Большие тиражи, популярность, поездки Москва-Владивосток, рестораны, челядь его накормлена (и не только)... А потом вдруг популярность ослабла в десятки раз (мода прошла). Писатель (как по мне) он узкоинтересный, спасали его лишь прекрасные переводы А. Богдановского и некая "аура" (а может и душок) вечно преследуемого оппозиционера, борца за "руководящую" роль женщины в мире и т. д.
(2006)Уверенность стала зашкаливать, а русскоязычный читатель вдруг ушел... Напрочь. Что делать?
И тут пригодились связи, которые он успел наработать в псевдо-культурной украинской "илите":
(2012)![[identity profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/openid.png){kind=small}
no subject
Date: 2012-04-25 05:35 am (UTC)Принаймні в великих містах цілком нормально наповнюються
no subject
Date: 2012-04-25 06:31 am (UTC)no subject
Date: 2012-04-25 06:36 am (UTC)Тим більше, що є держпрограма перекладу класики на українську і розсилки її по бібліотекам
Я так трохи в курсі ситуації, бо регулярно провожу всякі митецькі заходи в різних бібліотеках міста - вони мають завжди великі просторі зали, за які не беруть гроші за оренду і навіть зацікавлені в якійсь активності (бо їм треба всякі звіти писати про проведену громадсько-виховну роботу)