Andrii Klymenko · Про мрії та мрійників
Mar. 13th, 2023 12:00 pm![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png)
Останнім часом більшає сценаріїв-прогнозів-стратегій щодо України після перемоги. Це потрібно і важливо, якщо не стає хайпом та/або політтехнологією.
Але важливіше те, що прогнозування-стратегування має сенс лише за умов розуміння реалістичної часової рамки. Тобто – "коли"? – Коли скінчиться війна? – Через скільки років РФ буде не взмозі фінансувати війну? (тут, звичайно, є тема Китаю, Індії, Ірану, санкцій, ринку нафти, зерна, скрапленого газу, урану тощо, тощо, тощо).
Поки ми - Моніторингова група "Інституту Чорноморських стратегічних досліджень" - можемо сказати лише таке:
-- в своїх прогнозах в перші місяці Великої війни, після березня-квітня 2022, найавторітетніші експерти (і в Україні, і на Заході) неприпустимо помилилися - в багато разів перебільшили швидкий негативний вплив санкцій (в тому числі енергетичних) на російську економіку. Ну а політики - ці стали іноді навіть наївними мрійниками;
-- нерозуміння кримінально-тоталітарної природи сучасного російського режиму призвело до того, що була дуже суттєво недооцінена міцність економіки РФ та спроможність російського бізнесу і держсектору викручуватись, швидко пристосовуватися, знаходити лазівки в санкційних тенетах, завдяки звичці до кримінальних схем, закладеної ще в часи «дикого капіталізму» 1990-х;
-- чомусь ніхто навіть з зірок економічної науки не передбачав, що кратне зростання в РФ держоборонзамовлення на війну і відповіно військового виробництва суттєво впливає на всю соцально-економічну сферу, компенсуючи ті «мирні» галузі, які просіли внаслідок санкційних обмежень, уходу інвесторів тощо..
-- було недооцінене бажання азійських країн скористатись ситуацією і заробити на новій світовій ситуації. Це в тому числі про більш ніж 7000 км кордону РФ з Китаєм та Монголієй.
Це велика розмова. А поки що скажемо таке:
Найбільш оптимістичний сценарій (якщо до РФ звідкись не прилетить "чорний лебідь") виглядає так:
-- звільнені всі окуповані території, тобто маємо кордони 1991 року;
-- війна ще декілька років (головна невизначеність - скільки) продовжується по всій лінії фронту (тобто по всьому кордону з РФ - більше 2000 км) - це війна ракетно-артилерійська, авійційна та війна постійних виходів диверсійних груп та локальних наступів;
-- нормальна, тобто "мирна", економічна та інвестиційна діяльність (ну й політична теж) на приблизно половині території України, скажемо м'яко - дуже суттєво ускладнена.
Отже, мріяти - це добре і корисно. Але головне надзавдання експертів – надати українським та західним політикам та дипломатам реалістичні та аргументовані оцінки часу (тривалості війни).
Ось тут помилятися можна лише в напрямку завищення цих термінів. Надто багато від цих оцінок залежить - і в українському, і в світовому житті.
Але важливіше те, що прогнозування-стратегування має сенс лише за умов розуміння реалістичної часової рамки. Тобто – "коли"? – Коли скінчиться війна? – Через скільки років РФ буде не взмозі фінансувати війну? (тут, звичайно, є тема Китаю, Індії, Ірану, санкцій, ринку нафти, зерна, скрапленого газу, урану тощо, тощо, тощо).
Поки ми - Моніторингова група "Інституту Чорноморських стратегічних досліджень" - можемо сказати лише таке:
-- в своїх прогнозах в перші місяці Великої війни, після березня-квітня 2022, найавторітетніші експерти (і в Україні, і на Заході) неприпустимо помилилися - в багато разів перебільшили швидкий негативний вплив санкцій (в тому числі енергетичних) на російську економіку. Ну а політики - ці стали іноді навіть наївними мрійниками;
-- нерозуміння кримінально-тоталітарної природи сучасного російського режиму призвело до того, що була дуже суттєво недооцінена міцність економіки РФ та спроможність російського бізнесу і держсектору викручуватись, швидко пристосовуватися, знаходити лазівки в санкційних тенетах, завдяки звичці до кримінальних схем, закладеної ще в часи «дикого капіталізму» 1990-х;
-- чомусь ніхто навіть з зірок економічної науки не передбачав, що кратне зростання в РФ держоборонзамовлення на війну і відповіно військового виробництва суттєво впливає на всю соцально-економічну сферу, компенсуючи ті «мирні» галузі, які просіли внаслідок санкційних обмежень, уходу інвесторів тощо..
-- було недооцінене бажання азійських країн скористатись ситуацією і заробити на новій світовій ситуації. Це в тому числі про більш ніж 7000 км кордону РФ з Китаєм та Монголієй.
Це велика розмова. А поки що скажемо таке:
Найбільш оптимістичний сценарій (якщо до РФ звідкись не прилетить "чорний лебідь") виглядає так:
-- звільнені всі окуповані території, тобто маємо кордони 1991 року;
-- війна ще декілька років (головна невизначеність - скільки) продовжується по всій лінії фронту (тобто по всьому кордону з РФ - більше 2000 км) - це війна ракетно-артилерійська, авійційна та війна постійних виходів диверсійних груп та локальних наступів;
-- нормальна, тобто "мирна", економічна та інвестиційна діяльність (ну й політична теж) на приблизно половині території України, скажемо м'яко - дуже суттєво ускладнена.
Отже, мріяти - це добре і корисно. Але головне надзавдання експертів – надати українським та західним політикам та дипломатам реалістичні та аргументовані оцінки часу (тривалості війни).
Ось тут помилятися можна лише в напрямку завищення цих термінів. Надто багато від цих оцінок залежить - і в українському, і в світовому житті.