Diana Makarova · ВОЛИНСЬКА РІЗНЯ
Mar. 5th, 2023 12:37 pm![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
don_katalan====="- Ти волонтер? А скажи щось по-волонтерськи?
- Чекай, не маю часу... - хапає в руки телефон, набирає номер. - Підняти вертоліти!"=====
"Підняти вертоліти!" з волонтерського означає - включити всі можливі потужності, задіяти всі могутні сили для розрулювання окремо взятої неприємності.
Піднімати вертоліти показано лише в найнебезпечніших випадках, коли умовні цвяхи дозволено забивати навіть умовними мікроскопами. Часто це не працює, лише зрідка і лише коли небезпека нерядова.
... двоє волонтерів їхали в сторону білоруського кордону. Звичайно, в них була карта і вони були готовими показати, откуда на Бєларусь готовілось нападєніє.
Насправді ні.
Насправді у волонтерів горіло питання про купівлю фронтового евакуаційного автомобілю для підрозділу, який воює на Бахмуті. Авто знайшлось на Волині, було воно аж дуже непоганим, підходило під задані параметри і задачі, коштувало досить дешево. Тому треба було брати, поки пропозиція гаряча.
Волонтери поспішали, в багажнику гриміли якісь волонтерські речі, і серед них новенька артилерійська бусоль, повна комплектація, щойно куплена, скажімо, на ОЛХ.
Якраз напередодні волонтери відправляли Новою поштою дві подібні бусолі, а третю відправляти не стали, бо артилерист раптово приїхав до Києва, мала відбутись зустріч і врочисте вручення бусолі.
Смєркалось.
Нічого не віщувало.
На дорозі стояв блокпост.
Блокпост як блокпост, поліцейські на сторожі, поруч стоїть військова машина, на склі папірець з паролями сього дня, виписаними крупними літерами. А чо ж? Ці кляті паролі постійно змінюються, хто їх запам'ятає, тому роздрукувати і вивісити, щоб кожному чатовому було видно.
Волонтери зупинились на блопості, показали документи, всміхались чесно й щиро, наша зброя - дисципліна й харизма. Чатовий з МВС попросив показати багажник, для нього відкрили багажник, смєркалось, нічого не віщувало - І ТУТ ПОЛІЦЕЙСЬКИЙ УЗРІВ БУСОЛЬ
Поліцейський як поліцейський, що воно таке бусоль, він не знав, звідки йому знати, але він побачив, що то армійський ящичок, а в ньому оптичний прилад.
Нєвєдома Коригувальна Фігня!
якою вона власне й була.
На цьому все. Мент схопив в одну руку рацію, в другу телефон і почав докладати нагору, що затримана ДРГ, яка їде коригувати ворожий вогонь зі сторони Білорусі.
Розумієте, в кожного поліцейського є таємна, вмонтована при отриманні жетону, червона кнопка, після якої очі полісмена стають олов'яними, в них миготять цифри премії, планки підвищення по службі, медаль на груди, а то і орден. Коли і що натискає цю кнопку, достеменно невідомо, але певний алгоритм вирахувати можна.
До того ж, як потім виявилось, одне з місцевих поліцейських начальств напередодні вирішило перевірити готовність на блокпостах. Для цього начальство завантажило багажник зброєю і БК, і поїхало по блокпостах. Повернулось дещо охрєнєвшим. Бо на жодному з блоків його не спинили і не попросили відкрити багажник.
На цьому місці пояснення я почала реготати і запитала, чи відстебнуло поліцейське начальство від багажника парашут і чи зняло з торпеди тридцять три утюга. Бо знати особисте обличчя начальства і всі Його машини - перша заповідь будь-якого блокпосту.
Волонтери в свою чергу теж трохи пореготали (насправді сильно) і порадили чатовим на блокпосту принаймні зняти з блокпостової машини папірець з роздрукованими паролями.
- Ми бачили, щоб паролі писали на руках, ліва пароль, права відгук, але ви, хлопці, перевершили всіх. - реготали волонтери.
Поліцейські почухали потилицю, зиркнули на папірець, щось обмислили і папірець перевернули.
- Дивись, друже. Це бусоль. Вона для міномету, поїде на схід. Ці бусолі купуються на ОЛХ відкрито. А це ось я, волонтер, ось мої документи. - пояснював волонтер.
Поліцейським просто на очах ставало невдобно. Але смєркалось, машина вже була запущеною, десь нагорі сиділо перелякане начальство, отримавши сигнал про Нєвєдому Коригувальну Фігню в багажнику, начальство ВЖЕ дало сигнал на затримання - а що ж, начальство теж люде, і в начальських очах теж включається миготіння, де премія, планка в підвищенні по службі, а може, й орден, чесно зароблений у Волинському котлі.
- Та відпустіть же хоч машину купити! - змолились волонтери. - Машина ж для фронту. Ми вам лишимо все що хочете в заклад, повернемось і робіть що хочете. Але не зривайте нам покупку.
У волонтерів в серцях горів Бахмут. У поліцейських - Волинський котел.
... сидячи в Києві і слухаючи в телефоні весь цей переговорний процес, я мала зрозуміти момент, коли вже треба піднімати у повітря вертоліти.
- Піднімай. - розбившись об твердолобість начальства, дали мені відмашку волонтери, що перебували у Волинському котлі.
Треба віддати належне волонтерській діловитості, відмашку вони дали, коли машина для фронту вже була купленою і теж стала на припоні іскомого блокпосту. Спершу діло, наслідки розрулимо потім - перша заповідь волонтерів.
Треба віддати належне чатовим - розуміючи важливість покупки, вони волонтерів все ж відпустили під чесне слово повернутись до арешту. Взявши в залог Нєвєдому Коригувальну Фігню.
І я зателефонувала до ТрО що на Волині.
ТрО, що на Волині, довго реготало, мої друзі пройшли фронти і добре знають, що таке бусоль і як вона потрібна на фронті. І мої друзі зробили кілька дзвінків місцевому начальству. Те крекнуло. Схоже, там теж все розуміли. Всім терміново ставало невдобно, але Велике Поліцейське Начальство, яке дало відмашку на затримання страшної ДРГ, не могло визнати, як воно лоханулось - і перестало брати трубку. Спочатку арешт - фронт потім.
Лишивши перший вертоліт від ТрО кружляти над подією, я зняла трубку і зробила ще два дзвінка до Улюбленого Батальйону. Коли там відреготались, бо теж розуміли, що то за Нєвєдома Коригувальна Фігня - то вже почали піднімати ескадрилью.
Звичайно, після певних дзвінків і докладу обстановки волонтерів одразу відпустили.
Звичайно, волонтери одразу зателефонували до мене і сказали:
- Ми ж тебе знаємо, ти обов'язково напишеш гнівний пост. Так ти пацанів з блоку не лай. В принципі, вони все робили правильно. Так, перестрахувались. Так, не розуміли навіть нюансів артилерійського обладнання. Так, з біса перелякались Нєвєдомої Коригувальної Фігні прямо посеред Волинского котла. Але гірше було б, якби вони не перевіряли машини, що їдуть в сторону білоруського кордону і зовсім не реагували на всякі армійські штучки в багажнику.
Звичайно, я не лаю пацанів. Зрештою, нехай краще якось реагують, ніж реагують ніяк. Принаймні в цій історії про Нєвєдому Коригувальну Фігню, вилучену у заарештованої ДРГ посеред бурхливого Волинського котла, є:
- попередженість щодо можливого наступу ворога
- перестраховка щодо цього наступу
- пильність, часом аж занадто
- мінімум досвіду, але нічого, вони наберуться і напрацюють
- ще раз доведене братерство між волонтерами, ЗСУ, ТрО, НГУ та МВС
І, на жаль:
- втрачений час аж до півдня
- втрачений на недосвідченість і одкровенне глупство окремо взятих чинів
- і пречудова машина, куплена для Бахмуту, затрималась у результаті аж на добу
... волонтери щодуху гнали трасою, наздоганяючи втрачений час. Смєркалось.
Позаду лишався блокпост у Волинському котлі, і нові паролі були дбайливо родрукованими і вивішеними на склі блокпостового авто. Десь мчало з розборками Начальство, за машиною Начальства волочився парашут, на торпеді Його авто стояли тридцять три утюга.
Суворий він, Волинський котел.
- Чекай, не маю часу... - хапає в руки телефон, набирає номер. - Підняти вертоліти!"=====
"Підняти вертоліти!" з волонтерського означає - включити всі можливі потужності, задіяти всі могутні сили для розрулювання окремо взятої неприємності.
Піднімати вертоліти показано лише в найнебезпечніших випадках, коли умовні цвяхи дозволено забивати навіть умовними мікроскопами. Часто це не працює, лише зрідка і лише коли небезпека нерядова.
... двоє волонтерів їхали в сторону білоруського кордону. Звичайно, в них була карта і вони були готовими показати, откуда на Бєларусь готовілось нападєніє.
Насправді ні.
Насправді у волонтерів горіло питання про купівлю фронтового евакуаційного автомобілю для підрозділу, який воює на Бахмуті. Авто знайшлось на Волині, було воно аж дуже непоганим, підходило під задані параметри і задачі, коштувало досить дешево. Тому треба було брати, поки пропозиція гаряча.
Волонтери поспішали, в багажнику гриміли якісь волонтерські речі, і серед них новенька артилерійська бусоль, повна комплектація, щойно куплена, скажімо, на ОЛХ.
Якраз напередодні волонтери відправляли Новою поштою дві подібні бусолі, а третю відправляти не стали, бо артилерист раптово приїхав до Києва, мала відбутись зустріч і врочисте вручення бусолі.
Смєркалось.
Нічого не віщувало.
На дорозі стояв блокпост.
Блокпост як блокпост, поліцейські на сторожі, поруч стоїть військова машина, на склі папірець з паролями сього дня, виписаними крупними літерами. А чо ж? Ці кляті паролі постійно змінюються, хто їх запам'ятає, тому роздрукувати і вивісити, щоб кожному чатовому було видно.
Волонтери зупинились на блопості, показали документи, всміхались чесно й щиро, наша зброя - дисципліна й харизма. Чатовий з МВС попросив показати багажник, для нього відкрили багажник, смєркалось, нічого не віщувало - І ТУТ ПОЛІЦЕЙСЬКИЙ УЗРІВ БУСОЛЬ
Поліцейський як поліцейський, що воно таке бусоль, він не знав, звідки йому знати, але він побачив, що то армійський ящичок, а в ньому оптичний прилад.
Нєвєдома Коригувальна Фігня!
якою вона власне й була.
На цьому все. Мент схопив в одну руку рацію, в другу телефон і почав докладати нагору, що затримана ДРГ, яка їде коригувати ворожий вогонь зі сторони Білорусі.
Розумієте, в кожного поліцейського є таємна, вмонтована при отриманні жетону, червона кнопка, після якої очі полісмена стають олов'яними, в них миготять цифри премії, планки підвищення по службі, медаль на груди, а то і орден. Коли і що натискає цю кнопку, достеменно невідомо, але певний алгоритм вирахувати можна.
До того ж, як потім виявилось, одне з місцевих поліцейських начальств напередодні вирішило перевірити готовність на блокпостах. Для цього начальство завантажило багажник зброєю і БК, і поїхало по блокпостах. Повернулось дещо охрєнєвшим. Бо на жодному з блоків його не спинили і не попросили відкрити багажник.
На цьому місці пояснення я почала реготати і запитала, чи відстебнуло поліцейське начальство від багажника парашут і чи зняло з торпеди тридцять три утюга. Бо знати особисте обличчя начальства і всі Його машини - перша заповідь будь-якого блокпосту.
Волонтери в свою чергу теж трохи пореготали (насправді сильно) і порадили чатовим на блокпосту принаймні зняти з блокпостової машини папірець з роздрукованими паролями.
- Ми бачили, щоб паролі писали на руках, ліва пароль, права відгук, але ви, хлопці, перевершили всіх. - реготали волонтери.
Поліцейські почухали потилицю, зиркнули на папірець, щось обмислили і папірець перевернули.
- Дивись, друже. Це бусоль. Вона для міномету, поїде на схід. Ці бусолі купуються на ОЛХ відкрито. А це ось я, волонтер, ось мої документи. - пояснював волонтер.
Поліцейським просто на очах ставало невдобно. Але смєркалось, машина вже була запущеною, десь нагорі сиділо перелякане начальство, отримавши сигнал про Нєвєдому Коригувальну Фігню в багажнику, начальство ВЖЕ дало сигнал на затримання - а що ж, начальство теж люде, і в начальських очах теж включається миготіння, де премія, планка в підвищенні по службі, а може, й орден, чесно зароблений у Волинському котлі.
- Та відпустіть же хоч машину купити! - змолились волонтери. - Машина ж для фронту. Ми вам лишимо все що хочете в заклад, повернемось і робіть що хочете. Але не зривайте нам покупку.
У волонтерів в серцях горів Бахмут. У поліцейських - Волинський котел.
... сидячи в Києві і слухаючи в телефоні весь цей переговорний процес, я мала зрозуміти момент, коли вже треба піднімати у повітря вертоліти.
- Піднімай. - розбившись об твердолобість начальства, дали мені відмашку волонтери, що перебували у Волинському котлі.
Треба віддати належне волонтерській діловитості, відмашку вони дали, коли машина для фронту вже була купленою і теж стала на припоні іскомого блокпосту. Спершу діло, наслідки розрулимо потім - перша заповідь волонтерів.
Треба віддати належне чатовим - розуміючи важливість покупки, вони волонтерів все ж відпустили під чесне слово повернутись до арешту. Взявши в залог Нєвєдому Коригувальну Фігню.
І я зателефонувала до ТрО що на Волині.
ТрО, що на Волині, довго реготало, мої друзі пройшли фронти і добре знають, що таке бусоль і як вона потрібна на фронті. І мої друзі зробили кілька дзвінків місцевому начальству. Те крекнуло. Схоже, там теж все розуміли. Всім терміново ставало невдобно, але Велике Поліцейське Начальство, яке дало відмашку на затримання страшної ДРГ, не могло визнати, як воно лоханулось - і перестало брати трубку. Спочатку арешт - фронт потім.
Лишивши перший вертоліт від ТрО кружляти над подією, я зняла трубку і зробила ще два дзвінка до Улюбленого Батальйону. Коли там відреготались, бо теж розуміли, що то за Нєвєдома Коригувальна Фігня - то вже почали піднімати ескадрилью.
Звичайно, після певних дзвінків і докладу обстановки волонтерів одразу відпустили.
Звичайно, волонтери одразу зателефонували до мене і сказали:
- Ми ж тебе знаємо, ти обов'язково напишеш гнівний пост. Так ти пацанів з блоку не лай. В принципі, вони все робили правильно. Так, перестрахувались. Так, не розуміли навіть нюансів артилерійського обладнання. Так, з біса перелякались Нєвєдомої Коригувальної Фігні прямо посеред Волинского котла. Але гірше було б, якби вони не перевіряли машини, що їдуть в сторону білоруського кордону і зовсім не реагували на всякі армійські штучки в багажнику.
Звичайно, я не лаю пацанів. Зрештою, нехай краще якось реагують, ніж реагують ніяк. Принаймні в цій історії про Нєвєдому Коригувальну Фігню, вилучену у заарештованої ДРГ посеред бурхливого Волинського котла, є:
- попередженість щодо можливого наступу ворога
- перестраховка щодо цього наступу
- пильність, часом аж занадто
- мінімум досвіду, але нічого, вони наберуться і напрацюють
- ще раз доведене братерство між волонтерами, ЗСУ, ТрО, НГУ та МВС
І, на жаль:
- втрачений час аж до півдня
- втрачений на недосвідченість і одкровенне глупство окремо взятих чинів
- і пречудова машина, куплена для Бахмуту, затрималась у результаті аж на добу
... волонтери щодуху гнали трасою, наздоганяючи втрачений час. Смєркалось.
Позаду лишався блокпост у Волинському котлі, і нові паролі були дбайливо родрукованими і вивішеними на склі блокпостового авто. Десь мчало з розборками Начальство, за машиною Начальства волочився парашут, на торпеді Його авто стояли тридцять три утюга.
Суворий він, Волинський котел.