Під рубрикою «По слідах наших виступів».
Mar. 4th, 2023 07:42 am![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
don_katalanДостатньо було двох моїх публікацій про Юрія Віталійовича, щоби Залужний скасував свій наказ про призначення Луценка командиром взводу аеророзвідки 59 бригади й повернув цього пройдисвіта в 251 батальйон ТрО, де Луценко до 20 лютого 2023 року проходив фіктивну службу на посаді заступника начальника штабу. Правильно. Нехай екс-генеральний, прости господи, прокурор починає служити замість того, щоби знімати рекламні відосики.
«Мадяра», до речі, також повернули на попереднє місце несення служби. Це йому буде наука – якщо хоче збирати гроші на дрони з довірливих громадян, не треба зв’язуватись з Луценком, бо гроші люблять тишу.
Наступні мої публікації будуть присвячені тому, щоби скасувати 30 років вислуги, які Юрій Віталійович незаконно отримав в 251 батальйоні ТрО, де він фіктивно рахувався.
https://t.me/volodymyrboyko/4250
=====
При обговоренні нової системи виплати військовослужбовцям (точніше, позбавлення додаткової винагороди за службу в умовах воєнного стану тих, хто не перебуває в зоні бойових дій), залишився без уваги важливий нюанс – грошові виплати загиблим і пораненим у тих районах, які не віднесені до зони бойових дій, але де фактично точаться бої.
Поясню на прикладі. Ледь не щодня ЗМІ та соцмережі розповідають про обстріли з боку Росії прикордонних районів України – передусім, Вовчанського району Харківської області. Від Вовчанська до кордону з Росією – 5 км, і не є військовою таємницею, що ця смуга зараз укріплюється з облаштуванням опорних пунктів підрозділів ЗСУ та встановленням інженерних загороджень. Власне, по-інакшому і бути не може – Вовчанськ у вересні 2022 року був звільнений від окупантів і в будь-який момент можна очікувати на повторне вторгнення.
Зрозуміло, що Вовчанськ та позиції українських військ між Вовчанськом і російсько-українським кордоном регулярно обстрілюються зі ствольної та реактивної артилерії, мінометів і танків – ворог б’є як безпосередньо по позиціях, так і по контрольно-спостережних пунктах рот і батальйонів. Окрема тема – це вилазки російських диверсійно-розвідувальних груп, які також завдають чималих втрат.
До січня 2023 року район Вовчанська вважався зоною бойових дій і тим військовослужбовцям, які під ворожими обстрілами рили окопи на російсько-українському кордоні чи відбивали напади російських ДРГ, виплачували так звані «бойові» – додаткову винагороду з розрахунку 70 тис. грн. на місяць. Якщо боєць отримував поранення, то ця винагорода йому виплачувалась за весь час госпіталізації й наступної реабілітації, а у випадку загибелі рідні отримували не тільки «бойові» до кінця місяця, але й солідну матеріальну допомогу.
Військова частина, в якій останній рік проходить службу автор цих рядків, після багатомісячного перебування на херсонському напрямку була в грудні 2022 року перекинута під Вовчанськ. Наприкінці січня 2023 року ми опинились під Бахмутом. А в лютому особовий склад узнав, що «бойові» за період з 1 по 26 січня виплачені не будуть. Як виявилось, 2 лютого 2023 року Головнокомандувач ЗСУ підписав наказ №26 «Про визначення районів ведення воєнних (бойових) дій», куди не був включений Вовчанський район (як і ще низка територій, де в січні реально велись бойові дії).
Після численних звернень «знизу» Головнокомандувач ЗСУ 14 лютого 2023 року видав наказ №35 «Про внесення змін до наказу Головнокомандувача Збройних Сил України від 02.02.2023 №26», яким деякі помилки виправлені, але Вовчанський район, який щодня обстрілюється ворогом, до зони бойових дій віднесений так і не був.
І ось тепер виникає запитання – як безпосереднім командирам дивитись в очі бійцям, що отримали поранення чи контузію внаслідок бойових дій у Вовчанському районі в січні 2023 року? Ці бійці тепер НЕ вважаються такими, чиє травмування «сталося під час виконання обов’язків військової служби в районі бойових дій, пов’язаних із захистом Батьківщини» і «бойові» за час перебування в лікарні та післягоспітальної реабілітації їм не виплачуються.
Друге запитання: що командування має пояснювати рідним тих, хто загинув під Вовчанськом у січні 2023-го – що військовослужбовець пішов на дискотеку й побився з місцевими? Бо участі в бойових діях, якщо вірити наказу В.Залужного, загиблий брати не міг а, між тим, там були справжні стрілецькі бої з ворожими ДРГ. Я вже не кажу про обстріли позицій з усіх видів артилерії.
І третє запитання. Якщо район Вовчанська не належить до зони бойових дій, то внаслідок чого траплялась постійна «бавовна» в Білгородській області, насамперед – у місті Шебекіному, яке в 12 км від Вовчанська? Невже це космічні прибульці обстрілювали з української території скупчення російської військової техніки та склади боєприпасів?
https://t.me/volodymyrboyko/4249
«Мадяра», до речі, також повернули на попереднє місце несення служби. Це йому буде наука – якщо хоче збирати гроші на дрони з довірливих громадян, не треба зв’язуватись з Луценком, бо гроші люблять тишу.
Наступні мої публікації будуть присвячені тому, щоби скасувати 30 років вислуги, які Юрій Віталійович незаконно отримав в 251 батальйоні ТрО, де він фіктивно рахувався.
https://t.me/volodymyrboyko/4250
=====
При обговоренні нової системи виплати військовослужбовцям (точніше, позбавлення додаткової винагороди за службу в умовах воєнного стану тих, хто не перебуває в зоні бойових дій), залишився без уваги важливий нюанс – грошові виплати загиблим і пораненим у тих районах, які не віднесені до зони бойових дій, але де фактично точаться бої.
Поясню на прикладі. Ледь не щодня ЗМІ та соцмережі розповідають про обстріли з боку Росії прикордонних районів України – передусім, Вовчанського району Харківської області. Від Вовчанська до кордону з Росією – 5 км, і не є військовою таємницею, що ця смуга зараз укріплюється з облаштуванням опорних пунктів підрозділів ЗСУ та встановленням інженерних загороджень. Власне, по-інакшому і бути не може – Вовчанськ у вересні 2022 року був звільнений від окупантів і в будь-який момент можна очікувати на повторне вторгнення.
Зрозуміло, що Вовчанськ та позиції українських військ між Вовчанськом і російсько-українським кордоном регулярно обстрілюються зі ствольної та реактивної артилерії, мінометів і танків – ворог б’є як безпосередньо по позиціях, так і по контрольно-спостережних пунктах рот і батальйонів. Окрема тема – це вилазки російських диверсійно-розвідувальних груп, які також завдають чималих втрат.
До січня 2023 року район Вовчанська вважався зоною бойових дій і тим військовослужбовцям, які під ворожими обстрілами рили окопи на російсько-українському кордоні чи відбивали напади російських ДРГ, виплачували так звані «бойові» – додаткову винагороду з розрахунку 70 тис. грн. на місяць. Якщо боєць отримував поранення, то ця винагорода йому виплачувалась за весь час госпіталізації й наступної реабілітації, а у випадку загибелі рідні отримували не тільки «бойові» до кінця місяця, але й солідну матеріальну допомогу.
Військова частина, в якій останній рік проходить службу автор цих рядків, після багатомісячного перебування на херсонському напрямку була в грудні 2022 року перекинута під Вовчанськ. Наприкінці січня 2023 року ми опинились під Бахмутом. А в лютому особовий склад узнав, що «бойові» за період з 1 по 26 січня виплачені не будуть. Як виявилось, 2 лютого 2023 року Головнокомандувач ЗСУ підписав наказ №26 «Про визначення районів ведення воєнних (бойових) дій», куди не був включений Вовчанський район (як і ще низка територій, де в січні реально велись бойові дії).
Після численних звернень «знизу» Головнокомандувач ЗСУ 14 лютого 2023 року видав наказ №35 «Про внесення змін до наказу Головнокомандувача Збройних Сил України від 02.02.2023 №26», яким деякі помилки виправлені, але Вовчанський район, який щодня обстрілюється ворогом, до зони бойових дій віднесений так і не був.
І ось тепер виникає запитання – як безпосереднім командирам дивитись в очі бійцям, що отримали поранення чи контузію внаслідок бойових дій у Вовчанському районі в січні 2023 року? Ці бійці тепер НЕ вважаються такими, чиє травмування «сталося під час виконання обов’язків військової служби в районі бойових дій, пов’язаних із захистом Батьківщини» і «бойові» за час перебування в лікарні та післягоспітальної реабілітації їм не виплачуються.
Друге запитання: що командування має пояснювати рідним тих, хто загинув під Вовчанськом у січні 2023-го – що військовослужбовець пішов на дискотеку й побився з місцевими? Бо участі в бойових діях, якщо вірити наказу В.Залужного, загиблий брати не міг а, між тим, там були справжні стрілецькі бої з ворожими ДРГ. Я вже не кажу про обстріли позицій з усіх видів артилерії.
І третє запитання. Якщо район Вовчанська не належить до зони бойових дій, то внаслідок чого траплялась постійна «бавовна» в Білгородській області, насамперед – у місті Шебекіному, яке в 12 км від Вовчанська? Невже це космічні прибульці обстрілювали з української території скупчення російської військової техніки та склади боєприпасів?
https://t.me/volodymyrboyko/4249