Змієві Вали - зовсім не Змієві
Mar. 2nd, 2023 06:14 am![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
don_katalanАлі Татар-заде
в московитів виявляється є якісь "анархісти", що беруть на себе у заявах відповідальність за всі діверсії - від підпалу воєнкомів до вибуху заводів і падіння літаків.
З одного боку заплутує слідство, до того ж цілком безболісне паразитування на чужих вчинках. З іншого боку, можливо силовики це і придумали, щоби центр усирався і відправляв менше спецкадрів на фронтову мясорубку.
В усіх випадках дестабілізація від того прогресує.
Між іншим, початок і розвиток ігіл був саме такий - брали на себе всі атентати, які інші відкидають
=====
Вячеслав Ільченко
Все-таки для того, щоб знайти історичну загадку, достойну Індіани Джонса та Лари Крофт, не треба їхати в далекі краї. Достатньо трохи озирнутись навколо, або й буквально глянути під ноги, щоб знайти щось цікавеньке.
Ось, скажімо, вирішив я написати статтю про Змієві Вали - ті самі, які виявились не по зубах російським танкам рік тому. Тема достатньо добре вивчена, в хроніках описана, дослідження нескладно знайти. Але ми неодноразово уже переконувались, що "офіційна" частина історії - це лише частина історії, а окрім неї завжди знайдеться щось особливе, якась родзинка для саме цієї статті. Тільки в даному випадку родзинки посипались із самого початку прямо-таки в промислових кількостях.
Почати хоча б з того, що Змієві Вали - зовсім не Змієві. Ми звикли їх так називати, але якщо копнути чуть глибше, виявиться, що назві цій в кращому випадку століття два, не більше. Тому що першим залишки стародавніх укріплень "Змієвими Валами" назвав французький дипломат і географ Жак-Віктор-Едуард Тетбу де Маріньї. Француз був невгамовний - і найбільше його цікавили Причорномор'я і народи, споріднені адигам. Його експедиції до натухайців та шапсугів (адигські субетноси) - це окрема історія, а нас цікавить його більш пізній период життя - з 1830 року, коли Жак Тетбу де Маріньї став нідерландським консулом в Одесі і вступив до Одеського товариства історії та старожитностей. Це була дуже цікава організація, цар Ніколай I дарував їй право на власні розкопки - які велись у практично всьому Причорномор'ї. Саме Одеське товариство провело розкопки в Ольвії, в Судаку, в Керчі, Херсонесі і навіть на острові Зміїний.
Вали не сильно цікавили де Маріньї, а тому про них він написав надзвичайно скупо - але швидше за все, мав на увазі вали в районі річки Рось - саме їх він і називає Змієвими. Записка французького географа датується 1844 роком. Ось це і є найперша згадка про стародавні укріплення саме як про "Змієві Вали". Головний прикол тут в тому, що їх ніколи до цього Змієвими не звали - ці укріплення входять в три оборонні лінії різних часів, а саме до Середнього Пороського Валу, Великого Пороського Валу і Росько-Гуйвянської Лінії. Розкид датування - від ранньої залізної доби до літописних часів.
Якщо копнути глибше - виявиться, що всі без перебільшення вали мають альтернативну "автохтонну" назву. Наприклад, є так званий Половецький Вал - він літописний (1223 р.), розташовувався на Лівому Березі Дніпра і частково на Правобережжі. Будувався проти половців, печенігів і прочих кочових племін, навіть на деякий час затримав війська Бату-хана. Саме об його залишки і обламали свої гусениці російські танки. Є Переяславські вали, також літописні, згадуються під 1095 роком. На Хмельниччині розташована так звана Турецька Гребля, хоча вона зовсім не турецька і взагалі це чи не найдавніший вал з усіх існуючих - бо тільки його місцеві називають Трояновим (про це трохи пізніше).
Наймолодші вали були збудовані уже в історичні часи, в XVI-XVIII ст, наприклад - Барахтянський вал, найменший з усіх (1,5 км. завдовжки) був зведений біля села Барахти (Обухівський район Київської області). Він представляє собою бічне відгалуження Митницького валу, який в свою чергу, демаркував кордон між польським Правобережжям і російським Лівобережжям. Це дозволяє датувати його XVII ст., так як той шматок Київщини належав Жечі Посполитій тільки до 1667 року. Однак навіть оцей наймолодший вал може мати і більш цікаву і навіть давню історію - справа в тому, що він знову ж таки має свою автохтонну назву - Василеві вали. А князів Василів на тій території було двоє і обидва великі історичні діячі - голова Київського воєводства князь Костянтин Василь Острозький (1526-1608) та князь Василь Острозький Красний (1410 - 1450 рр.). Останнє відсовує датування Барахтянського валу уже до XV ст., особливо враховуючи, що князь Василь Острозький відомий якраз масштабними будівництвами і не лише "волинськими Афінами" (м. Острог), а й численними військово-інженерними спорудами.
Якщо проаналізувати всі інші ділянки валів та їх автохтонні назви - картина вийде надзвичайно строката. А головне, жодних слідів назви "Змієві вали". Все-таки цікаво, звідки де Маріньї її взяв?.. Можна в принципі пригадати легенди про Кирилу Кожум'яку, який нібито переміг Змія, а потім пропахав на ньому борозду аж до Чорного Моря. Але вони, швидше за все, є навіть новішими за повідомлення де Маріньї - бо, наприклад, Пантелеймон Куліш в своїх "Записках о Южной Руси" наводить цю легенду без фрагменту про пропахування борозди. Всього варіацій легенди про Кожум'яку по всій Україні сім - в жодній цього фрагменту немає. Зате казка із цим фрагментом є в збірці казок, зібраних і надрукованих А. Н. Афанасьєвим в 1873 р. - в примітках російський етнограф вказує, що записана вона була на Тамбовщині, де зроду валів не було. Так що за які вуха змія чи Змія не притягуй (є навіть теорії, які приплітають боротьбу Індри із змієм Врітрою... добре що хоч не Гора з Апофісом), а до історії валів він ніяк не клеїться.
Окей, спробуємо підійти з іншого боку. Перш за все, наш "першовідкривач" Змієвих валів був географом, значить, спробуємо потягнути за цю ниточку.
А географічно всі вали діляться на три величезні територіальні групи - "класичні", або київські Змієві вали (збудовані по лінії річок Віта, Красна, Трубіж, Стугна і Рось). Вони, в свою чергу, утворюють дві суперструктури - п'ять ліній валів захищають безпосередньо Київ. А ще чотири, очевидно, демаркують кордони Київського (давньоруського) князівства в різні часи.
Наступні за комплексністю - переяславські Змієві вали (район річки Трубіж), які демаркують кордони Переяславського князівства, яке в класичний період Русі було третім за величиною князівством і поступалось лише Чернігову. І нарешті, Змієві вали Посулля (тобто, укріплення в басейні річки Сула аж до міста Суми).
Останні вали, на Посуллі, приписати до якогось князівства надзвичайно складно, тому що Суми - порівняно нове місто, засноване в 1652 році. Але швидше за все, в районі річки Сула князівство все-таки було - просто ми про нього знаємо занадто мало. Створили його сіверяни - саме вони жили в басейнах річок Сейм, Сула, Псьол та Ворскла. А на місці сучасних Сум було одно із їх міст - Липенськ. Місто старе і було торговельним хабом, судячи із кладів VII ст., в яких подибуються навіть арабські монети. І що цікаво, одне із найдавніших поселень сіверян - Седнев, нині невеличке містечко - знаходиться в Чернігівській області. А отже, вали Посулля - це теж залишки кордону князівства, того самого, яке потім в літописах буде називатись Чернігівським (бо Чернігів молодший за Седнев і Липенськ). А Чернігівське князівство - це друге за розміром князівство Давньої Руси, яке поступалось тільки Київському.
Виходить, вали - це не стільки укріплення, скільки кордони. Вони чітко відповідають трьом найбільшим князівствам Руси - Київському, Чернігівському та Переяславському. А хто придумав маркувати кордони за допомогою валів? І ось тепер ми згадаємо, що Турецьку Греблю, розташовану на Хмельниччині, також називають Трояновим валом. А Троян з народних переказів - це римський імператор Траян. Той самий, Марк Ульпій Траян, перший імператор-іноземець і один із "п'яти добрих імператорів", який правив Римом в I ст. н. е.
Ні, звичайно, я не хочу сказати, що всі вали на території України побудували римляни. Вони будувались в різні часи, різними князівствами і правили за дуже різні межі. Але саме принцип будівництва валів як кордонів дозволяє нам протягнути тоненьку, але надійну ниточку історії від наших часів до римських, майже на дві тисячі років назад. Цьому є принаймні кілька доказів.
Перший полягає в самому факті, що Турецька Гребля знаходиться на Хмельниччині. Якщо подивитись на карту, то вона знаходиться в басейні ріки Дністер. А в тій зоні знаходилось знову ж таки князівство - Болохівське, яке створило невеличке слов'янське плем'я болохівців, літописних "татарських людей". Це було класичне "транзитне" князівство, яке знаходилось на перетині численних торговельних шляхів - достатньо велике, сучасні дослідники відносять до нього 27 міст в тому числі Меджибіж і Житомир. Це князівство, на відміну від інших давньоруських князівств, перейшло на сторону Бату-хана і зберігало зв'язки із Сарай-Бату та Кримом протягом XIII ст., представляючи собою своєрідний плацдарм для в'ялотекучої війни із Галицьким Князівством. Війна була надзвичайно серйозна, включала не лише військові дії, а й "невидимі війни" - завдяки транзитному статусу болохівці мали в своєму розпорядженні величезні кошти і натурально фінансували свою партію в галицькому боярському зібранні. Зрештою, в 1241-1255 рр. Данило Галицький після тривалої кампанії все-таки розбив болохівців і приєднав їх землі до Галицького князівства.
Так ось це князівство із заходу чітко обмежували саме римські Траянові вали, а якщо точніше - так званий Малий (Південний) Траянів вал, зведений ще Атанаріхом в III ст. н. е.. Швидше за все, Турецька гребля також була частиною цих валів і частиною кордону Болохівського князівства. А це уводить нас в ще більшу історичну глибину - до часів Антського союза, який існував саме в IV-VII ст. І що цікаво, анти дійсно побудували солідний шматок історичних Траянових валів - археологічні дослідження свідчать, що найдавніші шари під валами відповідають якраз часам пеньківської культури, яка вважається антською. А це, в свою чергу, означає, що слов'янські князівства на території України сягають римських часів. Цілком можливо, навіть і контакти із римлянами у них були, цьому є докази - наприклад, минулого року, якраз перед війною, на Львівщині відкопали клад не просто римських часів, а часів Маркоманських війн. А це часи Марка Аврелія, який воював не лише із племенем маркоманів, а й зі скіфами і навіть переправлявся через Дунай.
Але на жаль, питань ще довго буде значно більше, ніж відповідей. В тому числі й тому, що Змієві вали активно руйнуються - в тому числі й українськими скоробагатьками. Наприклад, якщо говорити про вали Київщини - то є таке котеджне містечко "Маєток", преміум-клас, купа призів за дизайн. А збудоване на місце так і не дослідженого городища V-VI ст. і добрячого шматка валів. І це лише один такий випадок, побіжно знайдений гуглем.
... цей світ існує дуже і дуже давно. Він вічно молодий і разом з тим неймовірно старий. Він забуває своє ім'я щодня і щодня знаходить його знову. Коли ми виходимо за межі наших міст, то ступаємо по уламках численних зниклих світів. Шар за шаром вони уходять в землю, наповнюючи її силою. Але ніщо не зникає назавжди. Декого можна спробувати покликати - і вони іноді відповідають (с) я сам
в московитів виявляється є якісь "анархісти", що беруть на себе у заявах відповідальність за всі діверсії - від підпалу воєнкомів до вибуху заводів і падіння літаків.
З одного боку заплутує слідство, до того ж цілком безболісне паразитування на чужих вчинках. З іншого боку, можливо силовики це і придумали, щоби центр усирався і відправляв менше спецкадрів на фронтову мясорубку.
В усіх випадках дестабілізація від того прогресує.
Між іншим, початок і розвиток ігіл був саме такий - брали на себе всі атентати, які інші відкидають
=====
Вячеслав Ільченко
Все-таки для того, щоб знайти історичну загадку, достойну Індіани Джонса та Лари Крофт, не треба їхати в далекі краї. Достатньо трохи озирнутись навколо, або й буквально глянути під ноги, щоб знайти щось цікавеньке.
Ось, скажімо, вирішив я написати статтю про Змієві Вали - ті самі, які виявились не по зубах російським танкам рік тому. Тема достатньо добре вивчена, в хроніках описана, дослідження нескладно знайти. Але ми неодноразово уже переконувались, що "офіційна" частина історії - це лише частина історії, а окрім неї завжди знайдеться щось особливе, якась родзинка для саме цієї статті. Тільки в даному випадку родзинки посипались із самого початку прямо-таки в промислових кількостях.
Почати хоча б з того, що Змієві Вали - зовсім не Змієві. Ми звикли їх так називати, але якщо копнути чуть глибше, виявиться, що назві цій в кращому випадку століття два, не більше. Тому що першим залишки стародавніх укріплень "Змієвими Валами" назвав французький дипломат і географ Жак-Віктор-Едуард Тетбу де Маріньї. Француз був невгамовний - і найбільше його цікавили Причорномор'я і народи, споріднені адигам. Його експедиції до натухайців та шапсугів (адигські субетноси) - це окрема історія, а нас цікавить його більш пізній период життя - з 1830 року, коли Жак Тетбу де Маріньї став нідерландським консулом в Одесі і вступив до Одеського товариства історії та старожитностей. Це була дуже цікава організація, цар Ніколай I дарував їй право на власні розкопки - які велись у практично всьому Причорномор'ї. Саме Одеське товариство провело розкопки в Ольвії, в Судаку, в Керчі, Херсонесі і навіть на острові Зміїний.
Вали не сильно цікавили де Маріньї, а тому про них він написав надзвичайно скупо - але швидше за все, мав на увазі вали в районі річки Рось - саме їх він і називає Змієвими. Записка французького географа датується 1844 роком. Ось це і є найперша згадка про стародавні укріплення саме як про "Змієві Вали". Головний прикол тут в тому, що їх ніколи до цього Змієвими не звали - ці укріплення входять в три оборонні лінії різних часів, а саме до Середнього Пороського Валу, Великого Пороського Валу і Росько-Гуйвянської Лінії. Розкид датування - від ранньої залізної доби до літописних часів.
Якщо копнути глибше - виявиться, що всі без перебільшення вали мають альтернативну "автохтонну" назву. Наприклад, є так званий Половецький Вал - він літописний (1223 р.), розташовувався на Лівому Березі Дніпра і частково на Правобережжі. Будувався проти половців, печенігів і прочих кочових племін, навіть на деякий час затримав війська Бату-хана. Саме об його залишки і обламали свої гусениці російські танки. Є Переяславські вали, також літописні, згадуються під 1095 роком. На Хмельниччині розташована так звана Турецька Гребля, хоча вона зовсім не турецька і взагалі це чи не найдавніший вал з усіх існуючих - бо тільки його місцеві називають Трояновим (про це трохи пізніше).
Наймолодші вали були збудовані уже в історичні часи, в XVI-XVIII ст, наприклад - Барахтянський вал, найменший з усіх (1,5 км. завдовжки) був зведений біля села Барахти (Обухівський район Київської області). Він представляє собою бічне відгалуження Митницького валу, який в свою чергу, демаркував кордон між польським Правобережжям і російським Лівобережжям. Це дозволяє датувати його XVII ст., так як той шматок Київщини належав Жечі Посполитій тільки до 1667 року. Однак навіть оцей наймолодший вал може мати і більш цікаву і навіть давню історію - справа в тому, що він знову ж таки має свою автохтонну назву - Василеві вали. А князів Василів на тій території було двоє і обидва великі історичні діячі - голова Київського воєводства князь Костянтин Василь Острозький (1526-1608) та князь Василь Острозький Красний (1410 - 1450 рр.). Останнє відсовує датування Барахтянського валу уже до XV ст., особливо враховуючи, що князь Василь Острозький відомий якраз масштабними будівництвами і не лише "волинськими Афінами" (м. Острог), а й численними військово-інженерними спорудами.
Якщо проаналізувати всі інші ділянки валів та їх автохтонні назви - картина вийде надзвичайно строката. А головне, жодних слідів назви "Змієві вали". Все-таки цікаво, звідки де Маріньї її взяв?.. Можна в принципі пригадати легенди про Кирилу Кожум'яку, який нібито переміг Змія, а потім пропахав на ньому борозду аж до Чорного Моря. Але вони, швидше за все, є навіть новішими за повідомлення де Маріньї - бо, наприклад, Пантелеймон Куліш в своїх "Записках о Южной Руси" наводить цю легенду без фрагменту про пропахування борозди. Всього варіацій легенди про Кожум'яку по всій Україні сім - в жодній цього фрагменту немає. Зате казка із цим фрагментом є в збірці казок, зібраних і надрукованих А. Н. Афанасьєвим в 1873 р. - в примітках російський етнограф вказує, що записана вона була на Тамбовщині, де зроду валів не було. Так що за які вуха змія чи Змія не притягуй (є навіть теорії, які приплітають боротьбу Індри із змієм Врітрою... добре що хоч не Гора з Апофісом), а до історії валів він ніяк не клеїться.
Окей, спробуємо підійти з іншого боку. Перш за все, наш "першовідкривач" Змієвих валів був географом, значить, спробуємо потягнути за цю ниточку.
А географічно всі вали діляться на три величезні територіальні групи - "класичні", або київські Змієві вали (збудовані по лінії річок Віта, Красна, Трубіж, Стугна і Рось). Вони, в свою чергу, утворюють дві суперструктури - п'ять ліній валів захищають безпосередньо Київ. А ще чотири, очевидно, демаркують кордони Київського (давньоруського) князівства в різні часи.
Наступні за комплексністю - переяславські Змієві вали (район річки Трубіж), які демаркують кордони Переяславського князівства, яке в класичний період Русі було третім за величиною князівством і поступалось лише Чернігову. І нарешті, Змієві вали Посулля (тобто, укріплення в басейні річки Сула аж до міста Суми).
Останні вали, на Посуллі, приписати до якогось князівства надзвичайно складно, тому що Суми - порівняно нове місто, засноване в 1652 році. Але швидше за все, в районі річки Сула князівство все-таки було - просто ми про нього знаємо занадто мало. Створили його сіверяни - саме вони жили в басейнах річок Сейм, Сула, Псьол та Ворскла. А на місці сучасних Сум було одно із їх міст - Липенськ. Місто старе і було торговельним хабом, судячи із кладів VII ст., в яких подибуються навіть арабські монети. І що цікаво, одне із найдавніших поселень сіверян - Седнев, нині невеличке містечко - знаходиться в Чернігівській області. А отже, вали Посулля - це теж залишки кордону князівства, того самого, яке потім в літописах буде називатись Чернігівським (бо Чернігів молодший за Седнев і Липенськ). А Чернігівське князівство - це друге за розміром князівство Давньої Руси, яке поступалось тільки Київському.
Виходить, вали - це не стільки укріплення, скільки кордони. Вони чітко відповідають трьом найбільшим князівствам Руси - Київському, Чернігівському та Переяславському. А хто придумав маркувати кордони за допомогою валів? І ось тепер ми згадаємо, що Турецьку Греблю, розташовану на Хмельниччині, також називають Трояновим валом. А Троян з народних переказів - це римський імператор Траян. Той самий, Марк Ульпій Траян, перший імператор-іноземець і один із "п'яти добрих імператорів", який правив Римом в I ст. н. е.
Ні, звичайно, я не хочу сказати, що всі вали на території України побудували римляни. Вони будувались в різні часи, різними князівствами і правили за дуже різні межі. Але саме принцип будівництва валів як кордонів дозволяє нам протягнути тоненьку, але надійну ниточку історії від наших часів до римських, майже на дві тисячі років назад. Цьому є принаймні кілька доказів.
Перший полягає в самому факті, що Турецька Гребля знаходиться на Хмельниччині. Якщо подивитись на карту, то вона знаходиться в басейні ріки Дністер. А в тій зоні знаходилось знову ж таки князівство - Болохівське, яке створило невеличке слов'янське плем'я болохівців, літописних "татарських людей". Це було класичне "транзитне" князівство, яке знаходилось на перетині численних торговельних шляхів - достатньо велике, сучасні дослідники відносять до нього 27 міст в тому числі Меджибіж і Житомир. Це князівство, на відміну від інших давньоруських князівств, перейшло на сторону Бату-хана і зберігало зв'язки із Сарай-Бату та Кримом протягом XIII ст., представляючи собою своєрідний плацдарм для в'ялотекучої війни із Галицьким Князівством. Війна була надзвичайно серйозна, включала не лише військові дії, а й "невидимі війни" - завдяки транзитному статусу болохівці мали в своєму розпорядженні величезні кошти і натурально фінансували свою партію в галицькому боярському зібранні. Зрештою, в 1241-1255 рр. Данило Галицький після тривалої кампанії все-таки розбив болохівців і приєднав їх землі до Галицького князівства.
Так ось це князівство із заходу чітко обмежували саме римські Траянові вали, а якщо точніше - так званий Малий (Південний) Траянів вал, зведений ще Атанаріхом в III ст. н. е.. Швидше за все, Турецька гребля також була частиною цих валів і частиною кордону Болохівського князівства. А це уводить нас в ще більшу історичну глибину - до часів Антського союза, який існував саме в IV-VII ст. І що цікаво, анти дійсно побудували солідний шматок історичних Траянових валів - археологічні дослідження свідчать, що найдавніші шари під валами відповідають якраз часам пеньківської культури, яка вважається антською. А це, в свою чергу, означає, що слов'янські князівства на території України сягають римських часів. Цілком можливо, навіть і контакти із римлянами у них були, цьому є докази - наприклад, минулого року, якраз перед війною, на Львівщині відкопали клад не просто римських часів, а часів Маркоманських війн. А це часи Марка Аврелія, який воював не лише із племенем маркоманів, а й зі скіфами і навіть переправлявся через Дунай.
Але на жаль, питань ще довго буде значно більше, ніж відповідей. В тому числі й тому, що Змієві вали активно руйнуються - в тому числі й українськими скоробагатьками. Наприклад, якщо говорити про вали Київщини - то є таке котеджне містечко "Маєток", преміум-клас, купа призів за дизайн. А збудоване на місце так і не дослідженого городища V-VI ст. і добрячого шматка валів. І це лише один такий випадок, побіжно знайдений гуглем.
... цей світ існує дуже і дуже давно. Він вічно молодий і разом з тим неймовірно старий. Він забуває своє ім'я щодня і щодня знаходить його знову. Коли ми виходимо за межі наших міст, то ступаємо по уламках численних зниклих світів. Шар за шаром вони уходять в землю, наповнюючи її силою. Але ніщо не зникає назавжди. Декого можна спробувати покликати - і вони іноді відповідають (с) я сам