![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
don_katalanРосіяни давно збирають свої ресурси. За моїми підрахунками, напевно, три з половиною-чотири роки їх інтенсивно нарощували: люди, техніка, боєприпаси. Я думаю, що вони мали ресурсів на три місяці для досягнення своїх цілей. Той факт, що вони вичерпали ці ресурси і змарнували свій потенціал, не досягнувши практично жодного результату, свідчить про те, що їхня позиція була обрана неправильно. Їм тепер знову доводиться думати, як вийти з цієї ситуації.
Вони хотіли взяти Київ. З військової точки зору це було правильне рішення — найпростіший спосіб досягти мети. Я б зробив так само. Я добре знаю Герасимова (голова ЗС Росії) (не особисто, звичайно). Для нього не було виходу. Він зосередився на Донбасі, щоб зберегти ресурси, які залишилися. Станом на сьогодні ситуація на Донбасі непроста. Але стратегічно це безпрограшна ситуація для російської армії.
Тому, швидше за все, вони шукають способи зупинити [бої] і отримати паузу будь-якими способами: обстрілюючи мирних жителів, залишаючи наших дружин і дітей замерзати на смерть. Їм це потрібно для однієї простої мети: їм потрібен час, щоб зібрати ресурси та створити новий потенціал, щоб вони могли продовжувати досягати своїх цілей.
Але вони паралельно працюють над іншим завданням, роблять все можливе, щоб ми не перегрупувалися і не завдали собі удару. Ось чому ви бачите бої на лінії фронту протяжністю 1500 км. Десь більш інтенсивно, десь менш інтенсивно, але вони стримують наші війська, щоб не дати нам перегрупуватися. Те, що вони зараз сильно воюють, це, звичайно, дуже погано. Але це не вирішення стратегічної проблеми. Це просто виснажує збройні сили України.
Тому, як і під час Другої світової війни, я не сумніваюся, швидше за все, десь за Уралом готують нові ресурси. Вони готуються на 100%.
Боєприпаси готуються, не дуже, але все ж. Це вже не будуть ті ресурси, які могли бути за два роки припинення вогню. Так не буде. Це буде паршиво, і бойовий потенціал буде дуже-дуже низьким, навіть якщо він залучить ще мільйон людей в армію, щоб кидати тіла, як це зробив Жуков [старший радянський командир часів Другої світової], це не принесе все одно бажаний результат.
Тому наступна проблема, яка у нас є, це, перш за все, утримати цю лінію і не втратити позиції. Це важливо. Тому що я знаю, що звільнити його в десять-п’ятнадцять разів важче, ніж не здати. Тож наше завдання зараз — втриматися. Наше завдання – за допомогою наших партнерів дуже чітко відстежувати, що там відбувається, де вони готуються. Це наше стратегічне завдання.
Наше друге стратегічне завдання – підготуватися до цієї війни, яка може статися в лютому. Вміти вести війну свіжими силами і резервами. Наші війська всі зараз пов'язані в боях, вони стікають кров'ю. Вони стікають кров’ю і тримаються разом виключно завдяки мужності, героїзму та вмінню своїх командирів тримати ситуацію під контролем.
Друге, дуже важливе для нас стратегічне завдання — створити резерви і підготуватися до війни, яка може відбутися в лютому, в кращому випадку в березні, а в гіршому — наприкінці січня. Може початися не на Донбасі, а в напрямку Києва, в напрямку Білорусі, не виключаю і південного напрямку.
Ми зробили всі розрахунки — скільки нам потрібно танків, артилерії і так далі, і так далі. Це те, на чому кожен повинен зараз зосередитися. Хай вибачать мене солдати в окопах, але зараз важливіше зосередитися на накопиченні ресурсів для більш тривалих і важких боїв, які можуть початися наступного року. Я поговорю про це з Міллі [верховим солдатом Америки] [пізніше сьогодні].
Є й третє, дуже важливе для нас завдання, третє стратегічне завдання, яке, на жаль, пов’язане і з першим (утримання рубежів і позицій), і з другим (накопичення ресурсів). Це протиракетна оборона і протиповітряна оборона. На мою особисту думку, я не енергетичний експерт, але мені здається, що ми на межі. Ми балансуємо на тонкій межі. А якщо [електромережу] зруйнують…тоді починають мерзнути дружини та діти солдатів. І такий сценарій можливий. Який настрій буде у бійців, уявляєте? Без води, світла, тепла чи можна говорити про підготовку резервів для продовження бойових дій?
=====
Vitalii Chepynoga
Слухайте, Залужний - мудрий чоловік.
І якщо він дав таке інтерв‘ю, і сказав те, що сказав, то це для того, щоб його почули ті, кому це треба чути. І щоб зробили ті висновки, які належить зробити.
Бо це інтерв‘ю The Economist, а не для «Зірки Надсяння»
Це не спешл контент для експертів фейсбуку.
Бо коли читаєш стрічку, то складається таке враження, що от, мовляв, Залужний вийшов та порозказував - що було й що буде. Які плани ЗСУ. Календар наступу, напрямки бойових дій, деталі таємних спецоперацій…
Будьте мудрими! І почуєте!
=====
Передача Азербайджаном Украине трансформаторов и генераторов "в качестве гуманитарной помощи" вызывает недоумение у в МИД РФ, сообщил ТАСС неназванный источник министерстве. "В рамках специальной военной операции ВС Российской Федерации уничтожают критическую инфраструктуру Украины. Азербайджанские поставки вряд ли принципиально изменят ситуацию и не тянут на гуманитарную помощь".
=====
Volodymyr Zolotorov
Самое удивительное в климатической истории, это то, что результаты, получаемые "учеными", финансируемыми заинтересованным в чрезвычайшине государством, воспринимаются, как достойные обсуждения и полемики.
Вони хотіли взяти Київ. З військової точки зору це було правильне рішення — найпростіший спосіб досягти мети. Я б зробив так само. Я добре знаю Герасимова (голова ЗС Росії) (не особисто, звичайно). Для нього не було виходу. Він зосередився на Донбасі, щоб зберегти ресурси, які залишилися. Станом на сьогодні ситуація на Донбасі непроста. Але стратегічно це безпрограшна ситуація для російської армії.
Тому, швидше за все, вони шукають способи зупинити [бої] і отримати паузу будь-якими способами: обстрілюючи мирних жителів, залишаючи наших дружин і дітей замерзати на смерть. Їм це потрібно для однієї простої мети: їм потрібен час, щоб зібрати ресурси та створити новий потенціал, щоб вони могли продовжувати досягати своїх цілей.
Але вони паралельно працюють над іншим завданням, роблять все можливе, щоб ми не перегрупувалися і не завдали собі удару. Ось чому ви бачите бої на лінії фронту протяжністю 1500 км. Десь більш інтенсивно, десь менш інтенсивно, але вони стримують наші війська, щоб не дати нам перегрупуватися. Те, що вони зараз сильно воюють, це, звичайно, дуже погано. Але це не вирішення стратегічної проблеми. Це просто виснажує збройні сили України.
Тому, як і під час Другої світової війни, я не сумніваюся, швидше за все, десь за Уралом готують нові ресурси. Вони готуються на 100%.
Боєприпаси готуються, не дуже, але все ж. Це вже не будуть ті ресурси, які могли бути за два роки припинення вогню. Так не буде. Це буде паршиво, і бойовий потенціал буде дуже-дуже низьким, навіть якщо він залучить ще мільйон людей в армію, щоб кидати тіла, як це зробив Жуков [старший радянський командир часів Другої світової], це не принесе все одно бажаний результат.
Тому наступна проблема, яка у нас є, це, перш за все, утримати цю лінію і не втратити позиції. Це важливо. Тому що я знаю, що звільнити його в десять-п’ятнадцять разів важче, ніж не здати. Тож наше завдання зараз — втриматися. Наше завдання – за допомогою наших партнерів дуже чітко відстежувати, що там відбувається, де вони готуються. Це наше стратегічне завдання.
Наше друге стратегічне завдання – підготуватися до цієї війни, яка може статися в лютому. Вміти вести війну свіжими силами і резервами. Наші війська всі зараз пов'язані в боях, вони стікають кров'ю. Вони стікають кров’ю і тримаються разом виключно завдяки мужності, героїзму та вмінню своїх командирів тримати ситуацію під контролем.
Друге, дуже важливе для нас стратегічне завдання — створити резерви і підготуватися до війни, яка може відбутися в лютому, в кращому випадку в березні, а в гіршому — наприкінці січня. Може початися не на Донбасі, а в напрямку Києва, в напрямку Білорусі, не виключаю і південного напрямку.
Ми зробили всі розрахунки — скільки нам потрібно танків, артилерії і так далі, і так далі. Це те, на чому кожен повинен зараз зосередитися. Хай вибачать мене солдати в окопах, але зараз важливіше зосередитися на накопиченні ресурсів для більш тривалих і важких боїв, які можуть початися наступного року. Я поговорю про це з Міллі [верховим солдатом Америки] [пізніше сьогодні].
Є й третє, дуже важливе для нас завдання, третє стратегічне завдання, яке, на жаль, пов’язане і з першим (утримання рубежів і позицій), і з другим (накопичення ресурсів). Це протиракетна оборона і протиповітряна оборона. На мою особисту думку, я не енергетичний експерт, але мені здається, що ми на межі. Ми балансуємо на тонкій межі. А якщо [електромережу] зруйнують…тоді починають мерзнути дружини та діти солдатів. І такий сценарій можливий. Який настрій буде у бійців, уявляєте? Без води, світла, тепла чи можна говорити про підготовку резервів для продовження бойових дій?
=====
Vitalii Chepynoga
Слухайте, Залужний - мудрий чоловік.
І якщо він дав таке інтерв‘ю, і сказав те, що сказав, то це для того, щоб його почули ті, кому це треба чути. І щоб зробили ті висновки, які належить зробити.
Бо це інтерв‘ю The Economist, а не для «Зірки Надсяння»
Це не спешл контент для експертів фейсбуку.
Бо коли читаєш стрічку, то складається таке враження, що от, мовляв, Залужний вийшов та порозказував - що було й що буде. Які плани ЗСУ. Календар наступу, напрямки бойових дій, деталі таємних спецоперацій…
Будьте мудрими! І почуєте!
=====
Передача Азербайджаном Украине трансформаторов и генераторов "в качестве гуманитарной помощи" вызывает недоумение у в МИД РФ, сообщил ТАСС неназванный источник министерстве. "В рамках специальной военной операции ВС Российской Федерации уничтожают критическую инфраструктуру Украины. Азербайджанские поставки вряд ли принципиально изменят ситуацию и не тянут на гуманитарную помощь".
=====
Volodymyr Zolotorov
Самое удивительное в климатической истории, это то, что результаты, получаемые "учеными", финансируемыми заинтересованным в чрезвычайшине государством, воспринимаются, как достойные обсуждения и полемики.