![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
don_katalanВалерій Пекар
Колись Вольтер сказав про Священну Римську Імперію, що вона не священна, не римська і не імперія (хто не в курсі, почитайте). Дуже схоже виглядає "російська ліберальна опозиція" -- вона не російська, не ліберальна й не опозиція. По-перше, вона представляє лише Москву, а не всю країну. По-друге, вона по суті імперська, а не ліберальна, бо виступає за збереження у складі імперії всіх колонізованих народів. По-третє, вона не опозиція, бо не бореться проти путінського режиму, а обмежується захистом своїх провідників та їхніх статків. Ці люди не мають перспектив і фактично працюють на кремлівський режим.
(Це я скорочено переказав текст із Форуму вільних народів пост-Росії.)
Єдине майбутнє, яке гарантує мир, -- повна реконструкція постімперського простору з утворенням незалежних держав поневолених народів.
=====
Vasyl Rasevych
Сьогодні пройшовся по рашистських каналах і вкотре переконався, що вони мають в Україні вірних песиголовців. Все просто. Після терористичних бомбордувань мирних українських міст, російські пропагандисти зі всіх сил пнуться скомпрометувати президента Зеленського. Він - головний обʼєкт нападок рашистів. Він і наркоман, і неадекват, і довів Україну до війни. Далі торочать про те, що Захід не знає як його позбутися. Ніби, усунувши його, припиниться війна і все стане на свої місця.
А тепер, відкрийте пабліки ЛСД та політиків Європейської солідарності. Що ви там бачите? Те ж саме тільки з додаванням ідіотичних звинувачень в будівництві якісних доріг, які той збудував нібито для зручності окупантів, "шашлики", як метафора відсутності підготовки до війни. В здоровій голові це не міститься. Але в головах Ірини Геращенко, Карпова (Полтави), Арʼєва, Берьози, Княжицького і, простигосподи Тараса Чорновола, ці "думки" твердо звили гніздечко.
Чим викликане таке феномальне співпадіння цілей рашистів і порошенківців? Правильно, і одні і другі зацікавлені в послабленні актуальної української влади. Одні мріють Україну знищити, а другі, скориставшись ослабленням, влаштувати реванш і повернутися до корита. І одним і другим йдеться про "а за тєм". Дивуюсь порошенківцям, вони, замість того, щоб скористатися ситуацією і консолідовано виступити на боротьбу зі зовнішнім ворогом, кинулися з головою у виборчі перегони. Навіть не так, а у боротьбу за збереження свого і так куцого електорату. Не розуміючи, що після перемоги у реформованих правоохоронних органів їх жалюгідні постаті викликатимуть тільки відразу. А відсутність підтримки у громадян допоможе звершитися правосуддю.
=====
Поки наші козаченьки збивають матрьошок, розкажу підслухане.
Вчора шукали Зайкові подарунка на ДН. Ох, цей вік! 13 - це от просто капець дата. З дитячих іграшок уже виріс, до дорослих ще не доріс. І вчитись потрібно. Ото саме страшне в цьому віці, бо хочеться самоката трюкового і собачку плюшевого одночасно.)))
Але то таке. Йдемо собі алейкою, спостергігаємо осінь, білочок, листя, каштани, свідків Єгови і тут чуємо:
- Мама, а "хай" і "нехай" - сіноніми, ілі антоніми?
- Нє знаю, Юля! В украінскам всьо очєнь сложна.
Мама з дівчинкою років восьми йдуть попереду і голосно перемовляються. Дівчинка пише відповіді у телефоні на тест, мама розмовляє про своє.
- Мам, а ти у бабушкі спросі!
- Щас! Мам, Юля спрашиваєт... щас я включу громкую связь.
- Бабушка, а "хай" і "нехай" сіноніми, ілі антоніми?
- Ало, Юля! Слишішь? Сіноніми.
- Но, бабушка! Частіца "не", ето же протівопосталєніє!
- Да? Тогда антоніми. Нєт, падажді! А пішетса то как: слітно, ілі раздєльно?
- Слітно.
- Тогда сіноніми. Ілі нєт? Я нє знаю. Как ета сложно учіть! Может вам в Польшу уехать?
Вони сідають на лавку, навпроти сидить наш вічний парковий пиячок Сірожа на прізвисько Фонтан. Неспішно потягує з бляшанки пиво і годує білочок булочкою.
- Польскій єщьо тяжелеє і полякі нас нєнавідят.
- Да нєт же, прінімают полякі наших!
- Прінімают і заставляют учіть польскій. Хамят вєздє.
- Ох! Бистрєє би в Данєцк вєрнутца! Там всьо радноє, свайо...
- Бабушка, нє отвлєкайся!
- Да я чьо? Кать, слушай! А нєльзя отказатца ат украінскава?
- Нєльзя.
- А вот раньше можна било. Лучше б матєматіку учілі!
- Бабушкаааа! Так сіноніми, ілі антоніми?
- Нє знаю. Я учітєль гєографіі.
- Ну, бабушкааа!!!
- Грьобаний украінскій! Как же сложно то!
Сірожа смачно потягується, кладе бляшанку до урни, посміхається щербатою посмішкою:
- Дівчинко, слухай мене! Хай і нехай - слова синоніми. Хай здохнуть м...! Нехай буде мир! Синоніми. Шо тут не ясно?
Мама підхоплюється:
- Юля, нє гаварі с чужимі! Да, мама, да! Я тоже думаю уєзжать. Сємь леь здєсь, как ізгоі! Нє знаю куда. Где по-рускі. Юля, ідьом! Пашлі!
Дівчинка йде, але обертається і питає в Сірожі:
- Точно? Пане, а може, все-таки вони антоніми?
- Нє, доця! Антонім - то нєх¥й шастать! Бо вже скоро ніде не буде по-рускі.
Дзвінка_Торохтушко
Колись Вольтер сказав про Священну Римську Імперію, що вона не священна, не римська і не імперія (хто не в курсі, почитайте). Дуже схоже виглядає "російська ліберальна опозиція" -- вона не російська, не ліберальна й не опозиція. По-перше, вона представляє лише Москву, а не всю країну. По-друге, вона по суті імперська, а не ліберальна, бо виступає за збереження у складі імперії всіх колонізованих народів. По-третє, вона не опозиція, бо не бореться проти путінського режиму, а обмежується захистом своїх провідників та їхніх статків. Ці люди не мають перспектив і фактично працюють на кремлівський режим.
(Це я скорочено переказав текст із Форуму вільних народів пост-Росії.)
Єдине майбутнє, яке гарантує мир, -- повна реконструкція постімперського простору з утворенням незалежних держав поневолених народів.
=====
Vasyl Rasevych
Сьогодні пройшовся по рашистських каналах і вкотре переконався, що вони мають в Україні вірних песиголовців. Все просто. Після терористичних бомбордувань мирних українських міст, російські пропагандисти зі всіх сил пнуться скомпрометувати президента Зеленського. Він - головний обʼєкт нападок рашистів. Він і наркоман, і неадекват, і довів Україну до війни. Далі торочать про те, що Захід не знає як його позбутися. Ніби, усунувши його, припиниться війна і все стане на свої місця.
А тепер, відкрийте пабліки ЛСД та політиків Європейської солідарності. Що ви там бачите? Те ж саме тільки з додаванням ідіотичних звинувачень в будівництві якісних доріг, які той збудував нібито для зручності окупантів, "шашлики", як метафора відсутності підготовки до війни. В здоровій голові це не міститься. Але в головах Ірини Геращенко, Карпова (Полтави), Арʼєва, Берьози, Княжицького і, простигосподи Тараса Чорновола, ці "думки" твердо звили гніздечко.
Чим викликане таке феномальне співпадіння цілей рашистів і порошенківців? Правильно, і одні і другі зацікавлені в послабленні актуальної української влади. Одні мріють Україну знищити, а другі, скориставшись ослабленням, влаштувати реванш і повернутися до корита. І одним і другим йдеться про "а за тєм". Дивуюсь порошенківцям, вони, замість того, щоб скористатися ситуацією і консолідовано виступити на боротьбу зі зовнішнім ворогом, кинулися з головою у виборчі перегони. Навіть не так, а у боротьбу за збереження свого і так куцого електорату. Не розуміючи, що після перемоги у реформованих правоохоронних органів їх жалюгідні постаті викликатимуть тільки відразу. А відсутність підтримки у громадян допоможе звершитися правосуддю.
=====
Поки наші козаченьки збивають матрьошок, розкажу підслухане.
Вчора шукали Зайкові подарунка на ДН. Ох, цей вік! 13 - це от просто капець дата. З дитячих іграшок уже виріс, до дорослих ще не доріс. І вчитись потрібно. Ото саме страшне в цьому віці, бо хочеться самоката трюкового і собачку плюшевого одночасно.)))
Але то таке. Йдемо собі алейкою, спостергігаємо осінь, білочок, листя, каштани, свідків Єгови і тут чуємо:
- Мама, а "хай" і "нехай" - сіноніми, ілі антоніми?
- Нє знаю, Юля! В украінскам всьо очєнь сложна.
Мама з дівчинкою років восьми йдуть попереду і голосно перемовляються. Дівчинка пише відповіді у телефоні на тест, мама розмовляє про своє.
- Мам, а ти у бабушкі спросі!
- Щас! Мам, Юля спрашиваєт... щас я включу громкую связь.
- Бабушка, а "хай" і "нехай" сіноніми, ілі антоніми?
- Ало, Юля! Слишішь? Сіноніми.
- Но, бабушка! Частіца "не", ето же протівопосталєніє!
- Да? Тогда антоніми. Нєт, падажді! А пішетса то как: слітно, ілі раздєльно?
- Слітно.
- Тогда сіноніми. Ілі нєт? Я нє знаю. Как ета сложно учіть! Может вам в Польшу уехать?
Вони сідають на лавку, навпроти сидить наш вічний парковий пиячок Сірожа на прізвисько Фонтан. Неспішно потягує з бляшанки пиво і годує білочок булочкою.
- Польскій єщьо тяжелеє і полякі нас нєнавідят.
- Да нєт же, прінімают полякі наших!
- Прінімают і заставляют учіть польскій. Хамят вєздє.
- Ох! Бистрєє би в Данєцк вєрнутца! Там всьо радноє, свайо...
- Бабушка, нє отвлєкайся!
- Да я чьо? Кать, слушай! А нєльзя отказатца ат украінскава?
- Нєльзя.
- А вот раньше можна било. Лучше б матєматіку учілі!
- Бабушкаааа! Так сіноніми, ілі антоніми?
- Нє знаю. Я учітєль гєографіі.
- Ну, бабушкааа!!!
- Грьобаний украінскій! Как же сложно то!
Сірожа смачно потягується, кладе бляшанку до урни, посміхається щербатою посмішкою:
- Дівчинко, слухай мене! Хай і нехай - слова синоніми. Хай здохнуть м...! Нехай буде мир! Синоніми. Шо тут не ясно?
Мама підхоплюється:
- Юля, нє гаварі с чужимі! Да, мама, да! Я тоже думаю уєзжать. Сємь леь здєсь, как ізгоі! Нє знаю куда. Где по-рускі. Юля, ідьом! Пашлі!
Дівчинка йде, але обертається і питає в Сірожі:
- Точно? Пане, а може, все-таки вони антоніми?
- Нє, доця! Антонім - то нєх¥й шастать! Бо вже скоро ніде не буде по-рускі.
Дзвінка_Торохтушко