![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png)
Гретатун Бер
З інтервалом у один день зіткнувся з двома явищами.
Одне: редакційні огляди-нариси про минулу світову піпіздемію цоvідьки номер девʼятнадцять. З провідних країн світу, певна річ. Особливо відзначається, як людство Обʼєдналося у боротьбі. Як мілійони-мілійярди Усвідомили необхідність захисних заходів, як піклувалися про масачькі й сексуальну дистанцію, а потім і про своєчасний профілактичний вштрик. ОБʼЄДНАЛОСЯ. УСВІДОМИЛИ. Ось так і не інакше. Нікому не погрожували, нікого не заганяли по домівках, не позбавляли прав і доходів, ніщо не зачиняли і не забороняли. Людство просто усвідомило і обʼєдналося.
Друге: коли нагадуєш про істерію, погрози, поліцейсько-тиранічні методи... мережеві активісти беруть тебе на кпини. "Ти божевільний, ніхто нікого ні до чого не примушував, ніхто нікого пальцем не зачепив!"
Лівачки, брехня в очі, дитсадкового рівня газлайтинг. Тобто звичайний, нічим не видатний режим роботи державної пропаганди. Так само, наприклад, у совковій попкультурі була виграна віліка вітчизняна. Небувалим ітітством і народним ентузазизмом. Жодних загородзагонів і мільйонних здач в полон, що ви таке кажете. І союзники - так, просто збоку постояли.
=====
Валерій Пекар
Найкраще, що прочитав про російську мобілізацію.
-- Чому мобілізація часткова?
-- Тому що на нас ще ніхто не нападав.
=====
Igor Baryshev · Роздумуючи над отими 300 тисячами.
Будь-яка дія, навіть найтупіша, не може бути безцільною. Інша річ, що мета дії може бути не надто розумною, чи взагалі безглуздою, але може бути й цілком собі практичною.
Ми ж з вами знаємо їхній головний принцип: "не тупо, а просто", отже й варто пошукати якусь просту задачу, для вирішення якої потрібна велика кількість не надто якісної ані фізично, ані у плані підготовки та володіння якимись військовими спеціальностями публіки.
Зрозуміло, що наразі їхня найперша задача - стабілізація ситуації на лінії зіткнення та відновлення, принаймні, кількісного, тих підрозділів, які зазнали втрат, а за певними оцінками, у них там є роти, в яких лишилося до 30 осіб.
Інакше кажучи, певна частина з отих 300 тисяч піде на латання таких дір. Але все одно лишається забагато. Що робитимуть з ними?
Формувати штурмові підрозділи й наступати? Думаю, мабуть що ні, бо якщо так, то це дійсно тупа утилізація. А якщо щось більш розумне, то це насичення окупованих територій військами, нехай і не надто високої якості. Створення гарнізонів несення гарнізонної служби, встановлення блок-постів, спостережних постів других, третіх ешелонів оборони, аби не допустити прориву, як це сталося під Харковом.
Закритися наглухо й гарантовано не допустити відвоювання Україною забраних у неї територій, і очікувати, коли протилежна сторона впевниться, що цю реальність вже неможливо змінити.
Це вони можуть зробити доволі швидко, без особливих втрат і з максимальним профітом.
Це навряд чи можливо звести нанівець, хіба що раптом ЗСУ буквально за пару днів знову не підуть у стрімкий наступ та розгромлять окупантів на кількох напрямах, але ж все вказує на те що це малоймовірно.
Якось так.
З інтервалом у один день зіткнувся з двома явищами.
Одне: редакційні огляди-нариси про минулу світову піпіздемію цоvідьки номер девʼятнадцять. З провідних країн світу, певна річ. Особливо відзначається, як людство Обʼєдналося у боротьбі. Як мілійони-мілійярди Усвідомили необхідність захисних заходів, як піклувалися про масачькі й сексуальну дистанцію, а потім і про своєчасний профілактичний вштрик. ОБʼЄДНАЛОСЯ. УСВІДОМИЛИ. Ось так і не інакше. Нікому не погрожували, нікого не заганяли по домівках, не позбавляли прав і доходів, ніщо не зачиняли і не забороняли. Людство просто усвідомило і обʼєдналося.
Друге: коли нагадуєш про істерію, погрози, поліцейсько-тиранічні методи... мережеві активісти беруть тебе на кпини. "Ти божевільний, ніхто нікого ні до чого не примушував, ніхто нікого пальцем не зачепив!"
Лівачки, брехня в очі, дитсадкового рівня газлайтинг. Тобто звичайний, нічим не видатний режим роботи державної пропаганди. Так само, наприклад, у совковій попкультурі була виграна віліка вітчизняна. Небувалим ітітством і народним ентузазизмом. Жодних загородзагонів і мільйонних здач в полон, що ви таке кажете. І союзники - так, просто збоку постояли.
=====
Валерій Пекар
Найкраще, що прочитав про російську мобілізацію.
-- Чому мобілізація часткова?
-- Тому що на нас ще ніхто не нападав.
=====
Igor Baryshev · Роздумуючи над отими 300 тисячами.
Будь-яка дія, навіть найтупіша, не може бути безцільною. Інша річ, що мета дії може бути не надто розумною, чи взагалі безглуздою, але може бути й цілком собі практичною.
Ми ж з вами знаємо їхній головний принцип: "не тупо, а просто", отже й варто пошукати якусь просту задачу, для вирішення якої потрібна велика кількість не надто якісної ані фізично, ані у плані підготовки та володіння якимись військовими спеціальностями публіки.
Зрозуміло, що наразі їхня найперша задача - стабілізація ситуації на лінії зіткнення та відновлення, принаймні, кількісного, тих підрозділів, які зазнали втрат, а за певними оцінками, у них там є роти, в яких лишилося до 30 осіб.
Інакше кажучи, певна частина з отих 300 тисяч піде на латання таких дір. Але все одно лишається забагато. Що робитимуть з ними?
Формувати штурмові підрозділи й наступати? Думаю, мабуть що ні, бо якщо так, то це дійсно тупа утилізація. А якщо щось більш розумне, то це насичення окупованих територій військами, нехай і не надто високої якості. Створення гарнізонів несення гарнізонної служби, встановлення блок-постів, спостережних постів других, третіх ешелонів оборони, аби не допустити прориву, як це сталося під Харковом.
Закритися наглухо й гарантовано не допустити відвоювання Україною забраних у неї територій, і очікувати, коли протилежна сторона впевниться, що цю реальність вже неможливо змінити.
Це вони можуть зробити доволі швидко, без особливих втрат і з максимальним профітом.
Це навряд чи можливо звести нанівець, хіба що раптом ЗСУ буквально за пару днів знову не підуть у стрімкий наступ та розгромлять окупантів на кількох напрямах, але ж все вказує на те що це малоймовірно.
Якось так.