don_katalan

Діма Коваленко
Ох, останній день літа.
Це перші червень, липень та серпень, які ми НЕ ПРОЇБАЛИ.
Це літо було тупо вкрадене. Довбаними кцпами. Вивезене за кордон разом з килимами та пралками. Викреслене з наших життів.
Без літніх ночей та прохолодних світанків. Розмов до ранку. Без "давай ще за одною збігаємо, тут АТБ цілодобовий". Без пляжних вечірок та стріт-дрінків з піснями на телефоні, за які соромно. Без парочок, що гуляють всю ніч не рознімаючи рук. Без гучних фестивалів. Без шавухи в чотири ранку на Бесарабці. Без запаху шашлику, коли їдеш повз Гідропарк. Без… та можете додати будь-яку причину, за яку ми любимо літо. Немає всього цього. Тупо вкрали.
Та вже за вісім місяців буде знов теплий травень. Нове літо. Але просто зараз рсня краде у наших хлопців і дівчат на передовій можливість його побачити. Вбиває їх, обстрілює, калічить. А ми що тут, в соцмережах? Га-га-ги-ги, репости про Херсон з неперевірених двох джерел, не завжди доречні фотожаби (з себе я відповідальності не знімаю, гандон). Оооох. Складно. Нікого не звинувачую, сам відчуваю провину.
Хочу, щоб кожен, хто зараз читає цей текст дожив до наступного літа. Ніколи не думав, що буду таке взагалі колись писати, але… 💔
Не плачте за літом. Його не було, але була Україна. Як пафосно б не звучало, але це зараз важливіше. А новий червень прийде обов'язково. Без тривог, сирен, ракет та війни. І тільки за кордоном на місці рф буде вічна непрохідна мерзлота. З кожним днем ми до цього все ближче.
Всьо-всьо, не базарю, врубайте a-ha - Summer Moved On. Час прийшов!