![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png)
Oleksii Stepura
Назріває ще одна спецоперація з демілітаризації... Щойно Ердоган видав серію твітів, у тому числі грецькою мовою, погрожуючи сусідам:
Ще раз застерігаємо Грецію бути розсудливою, триматися подалі від мрій, риторики та дій, які приведуть її до результатів, про які вона буде шкодувати, як це сталося століття тому.
Оскільки Туреччина не відмовиться від своїх прав в Егейському морі, вона без вагань скористається правами, визнаними міжнародними угодами про демілітаризацію островів.
=====
Шон Таунсенд
Уже несколько раз возникал вопрос, что делать с телефонами и компьютерами, если вы в оккупации? Самый короткий ответ - удаляйте все нахер. С одной стороны вы со своим телефоном, с другой стороны вооруженный жлоб. Не фотографируйте, не обсуждайте по телефону. Хотите что-то сохранить запакуйте в архив с паролем и залейте в облако. А потом factory reset. Оставьте личные фото, котиков, хуи и сиськи, цветы тоже допустимо. Вы обыватель. Сперва нужно остаться в живых, а способы погеройствовать потом найдутся.
=====
Константин Ильченко
Комітет Верховної Ради України з питань фінансів...
Разом з народними депутатами обговорили проект Закону про відшкодування шкоди завданої потерпілому внаслідок збройної агресії Російської Федерації.
Це те, про що говорили активісти, з числа ВПО ще в 14-му році. І от у 22-му, слава Богу, ця ідея матеріалізувалася в конкретний проєкт закону.
Не буду зупинятися на деталях, головне те що в законі визначено статус потерпілого, що дає право на відшкодування як матеріальних, так і моральних збитків. Але ж, як завжди є і те, з чим погодитись не можна в принципі.
Проект передбачає цей статус для постраждалих з 24 лютого 2022 року, ті хто лишився свого майна з 14-го залишаються за бортом. Таке становище до громадян цієї категорії можна назвати тільки, як ганебним.
Нардеп Victoria Grib виступила з ініціативою внести відповідні зміни до законопроєкту, які б дали можливість вважати постраждалими від російської агресії всіх з 2014-го року. Сподіваюсь, що Верховна Рада її підтримає.
Для того, щоб справи в цьому напрямку йшли веселіше, прийняли рішення створити робочу групу з представників громадськості та законодавців.
Законопроєкт на часі, він дуже корисний і я вдячний всім, хто зі всією відповідальністю цим питанням займається.
Нашому пробивному земляку, Николай Греков, за те що він зміг нас всіх зібрати – респект і повага.
=====
Masi Nayyem · Дякую вам всім.
Я не можу довго говорити, чи переписуватись. Бо в мене дуже болить голова місце, де було око
Але маєте знати що всі ваші слова, думки, молитви - допомогли: я чудом живий. Це чудо:
- моі побратими
- люди, які вивезли
- ЛІКАРІ…!!!!
- мій Брат і рідні
- друзі
- ви.
Без фото. Кому треба - за пару днів напишу, як побачитись. Але мені таки треба час на відновлення і повернення в те життя.
Дякую ще раз. Я щасливий, що живий.
Це все варто було, бо я не хочу жити в рускам мірє. Навіть з двома оками.
 Дуже чекаю новин, що наш Сашко теж живий.
=====
Гретатун Бер
Багато людей щиро дивуються, який такий тиск чинить в Україні держава на бізнес. Мовляв, нормально ж усе працює, просто виконуйте закони. Та й прогодуватися можна, голоду нема.
Розкажу я вам історію - як завжди, з історії. У одному історичному містечку Наддніпрянщини міщани довгий час добряче заробляли виробництвом селітри. У містечка був господар - магнат Речі Посполитої, який його не збудував, а просто отримав у пожалування грамотою від короля. Якось йому знадобилося залучити на свій бік єзуїтів, і він заборонив міщанам видобувати селітру, а привілей на це віддав єзуїтському монастирю. Міщани повстали і побили гарнізон магната. Той прийшов з каральним військом, учинив містечку люті кари, а потім заборонив узагалі всі ремесла і торгівлю, крім зернової. Навіть для себе міщани не могли нічого робити ані з заліза, ані з глини, ані ткати, а всі ремісничі вироби мусили купувати у нечисленних ремісників, які мали ексклюзивний магнатський привілей. Ну, голоду не було, так-сяк животіли з продажу хліба і виконували закони - все одно більше нічого робити не дозволялося.
Назріває ще одна спецоперація з демілітаризації... Щойно Ердоган видав серію твітів, у тому числі грецькою мовою, погрожуючи сусідам:
Ще раз застерігаємо Грецію бути розсудливою, триматися подалі від мрій, риторики та дій, які приведуть її до результатів, про які вона буде шкодувати, як це сталося століття тому.
Оскільки Туреччина не відмовиться від своїх прав в Егейському морі, вона без вагань скористається правами, визнаними міжнародними угодами про демілітаризацію островів.
=====
Шон Таунсенд
Уже несколько раз возникал вопрос, что делать с телефонами и компьютерами, если вы в оккупации? Самый короткий ответ - удаляйте все нахер. С одной стороны вы со своим телефоном, с другой стороны вооруженный жлоб. Не фотографируйте, не обсуждайте по телефону. Хотите что-то сохранить запакуйте в архив с паролем и залейте в облако. А потом factory reset. Оставьте личные фото, котиков, хуи и сиськи, цветы тоже допустимо. Вы обыватель. Сперва нужно остаться в живых, а способы погеройствовать потом найдутся.
=====
Константин Ильченко
Комітет Верховної Ради України з питань фінансів...
Разом з народними депутатами обговорили проект Закону про відшкодування шкоди завданої потерпілому внаслідок збройної агресії Російської Федерації.
Це те, про що говорили активісти, з числа ВПО ще в 14-му році. І от у 22-му, слава Богу, ця ідея матеріалізувалася в конкретний проєкт закону.
Не буду зупинятися на деталях, головне те що в законі визначено статус потерпілого, що дає право на відшкодування як матеріальних, так і моральних збитків. Але ж, як завжди є і те, з чим погодитись не можна в принципі.
Проект передбачає цей статус для постраждалих з 24 лютого 2022 року, ті хто лишився свого майна з 14-го залишаються за бортом. Таке становище до громадян цієї категорії можна назвати тільки, як ганебним.
Нардеп Victoria Grib виступила з ініціативою внести відповідні зміни до законопроєкту, які б дали можливість вважати постраждалими від російської агресії всіх з 2014-го року. Сподіваюсь, що Верховна Рада її підтримає.
Для того, щоб справи в цьому напрямку йшли веселіше, прийняли рішення створити робочу групу з представників громадськості та законодавців.
Законопроєкт на часі, він дуже корисний і я вдячний всім, хто зі всією відповідальністю цим питанням займається.
Нашому пробивному земляку, Николай Греков, за те що він зміг нас всіх зібрати – респект і повага.
=====
Masi Nayyem · Дякую вам всім.
Я не можу довго говорити, чи переписуватись. Бо в мене дуже болить голова місце, де було око
Але маєте знати що всі ваші слова, думки, молитви - допомогли: я чудом живий. Це чудо:
- моі побратими
- люди, які вивезли
- ЛІКАРІ…!!!!
- мій Брат і рідні
- друзі
- ви.
Без фото. Кому треба - за пару днів напишу, як побачитись. Але мені таки треба час на відновлення і повернення в те життя.
Дякую ще раз. Я щасливий, що живий.
Це все варто було, бо я не хочу жити в рускам мірє. Навіть з двома оками.
 Дуже чекаю новин, що наш Сашко теж живий.
=====
Гретатун Бер
Багато людей щиро дивуються, який такий тиск чинить в Україні держава на бізнес. Мовляв, нормально ж усе працює, просто виконуйте закони. Та й прогодуватися можна, голоду нема.
Розкажу я вам історію - як завжди, з історії. У одному історичному містечку Наддніпрянщини міщани довгий час добряче заробляли виробництвом селітри. У містечка був господар - магнат Речі Посполитої, який його не збудував, а просто отримав у пожалування грамотою від короля. Якось йому знадобилося залучити на свій бік єзуїтів, і він заборонив міщанам видобувати селітру, а привілей на це віддав єзуїтському монастирю. Міщани повстали і побили гарнізон магната. Той прийшов з каральним військом, учинив містечку люті кари, а потім заборонив узагалі всі ремесла і торгівлю, крім зернової. Навіть для себе міщани не могли нічого робити ані з заліза, ані з глини, ані ткати, а всі ремісничі вироби мусили купувати у нечисленних ремісників, які мали ексклюзивний магнатський привілей. Ну, голоду не було, так-сяк животіли з продажу хліба і виконували закони - все одно більше нічого робити не дозволялося.