![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
don_katalanBorys Babin
Севастопольський «гамбіт» окупантів: від Зміїного до Цхінвалі досліджене Association of Reintegration of Crimea
Як вже писали екперти, останніми днями спостерігається активація діяльності російського Чорноморського флоту у водах біля устя Дунаю та острову Зміїний. Після понесених на початку травня втрат агресор розпочав масовану пропагандистську кампанію щодо нібито «не важливості» цього напряму.
Водночас станом на 11 травня російські загарбники накопичили біля острову до шості катерів «Раптор» та «Серна», рятувальне судно та під прикриттям авіації намагаються доставити на острів зенітно-ракетні комплекси «Тор» та «Панцир». Як ми вже писали, агресор отримав на Зміїному логістичну пастку, «розтягнувши» власні морські комунікації, вразливі для сучасної зброї, між водами біля Дунаю та Севастополем.
Загалом активація агресором своїх авіації та «москітного флоту» і посилення ним злочинних ракетних обстрілів материкової України є певною зміною тактики Чорноморського флоту агресора, яка має не стільки військові, скільки «політичні» причини.
АРК вже неодноразово писала, починаючи з березня 2022 року, що невдачі агресора на морі призвели до «великих проблем» командувача Чорноморським флотом адмірала Ігоря Осіпова, щодо якого російські спецслужби наразі проводять слідчі дії, після відсторонення Осіпова від командування.
Тепер вже й окупаційна пропаганда змушена якось пояснювати відсутність Осіпова на публічних заходах в травні, адже з квітня 2022 року фактично флотом окупантів став командувати «підводник», віце-адмірал Аркадій Романов. При цьому у підконтрольних окупантам медіа активізувалася «конструктивна критика» фейкового «губернатора» Михайла Развожаєва, тісно пов’язаного у корупційних оборудках та «кадрових питаннях» саме із Осіповим.
Водночас стала помітною активізація «у кримському вимірі» нинішнього очільника Північної Осетії Сергія Меняйла, якій раптово почав робити заяви щодо подій на півострові, поширювані російською пропагандою.
Звісно можна пояснити увагу до «кримського футболу» чи фейкової «рідної гавані» суто «насиченим минулим» Меняйла, офіцера морського флоту агресора, який «доріс» до заступника командувача Чорноморським флотом, потім був оголошений Кремлем в 2014 році фейковим «губернатором» Севастополя, та залишив окупований Крим у 2016 році через боротьбу кланів Кремля.
Але не слід забувати про нинішні події неподалік від Північної Осетії, де російські окупанти готують протиправну анексію Цхінвальського регіону Грузії у вигляді фейкової «Республіки Південна Осетія».
Для цього окупанти провели шляхом «виборів» заміну «президента» у Цхінвалі, де на місце клептократа Анатолія Бібілова 8 травня ними був призначеним Алан Гаглоєв, професійний економіст та водночас кадровий та енергійний офіцер російських спецслужб із відповідним двадцятирічним досвідом.
Саме Гаглоєв буде, за задумом Кремля, відповідати за «референдум» про «возз’єднання» Цхінвалі не просто з росією, а саме з Північною Осетією. Таким чином для нинішнього глави відповідного російського регіону Меняйла час шукати нове крісло, адже у Владикавказі «об’єднаною Осетією» надалі очевидно буде керувати саме Гаглоєв.
Скоріш за усе Меняйло хочуть повернути «із кавказького заслання» саме до окупованого Криму, але із його роллю Кремль ще остаточно не визначився.
Адже це може бути як Севастополь, так й Сімферополь, де наразі кримські колаборанти себе істотно дискредитували в очах Москви, як «нездатністю» забезпечити військам агресора «надійний тил» так й злочинними, та водночас нічим не забезпеченими практично прагненнями «приєднати Херсон та Мелітополь».
Ймовірно Кремль виношує плани «відновлення» злочинного «кримського федерального округу» зразку 2014-2016 років, де «наглядачем» над Кримом та Севастополем, а також над окупованим материковим півднем України можуть поставити того самого Меняйла.
Звісно тоді зміняться й персоналії керівництва Чорноморського флоту, що наразі добре розуміють у окупованому Севастополі, де наразі суто авантюрними діями на морі відповідні «флотоводці» намагаються довести Кремлю свої «успішність та лояльність».
Севастопольський «гамбіт» окупантів: від Зміїного до Цхінвалі досліджене Association of Reintegration of Crimea
Як вже писали екперти, останніми днями спостерігається активація діяльності російського Чорноморського флоту у водах біля устя Дунаю та острову Зміїний. Після понесених на початку травня втрат агресор розпочав масовану пропагандистську кампанію щодо нібито «не важливості» цього напряму.
Водночас станом на 11 травня російські загарбники накопичили біля острову до шості катерів «Раптор» та «Серна», рятувальне судно та під прикриттям авіації намагаються доставити на острів зенітно-ракетні комплекси «Тор» та «Панцир». Як ми вже писали, агресор отримав на Зміїному логістичну пастку, «розтягнувши» власні морські комунікації, вразливі для сучасної зброї, між водами біля Дунаю та Севастополем.
Загалом активація агресором своїх авіації та «москітного флоту» і посилення ним злочинних ракетних обстрілів материкової України є певною зміною тактики Чорноморського флоту агресора, яка має не стільки військові, скільки «політичні» причини.
АРК вже неодноразово писала, починаючи з березня 2022 року, що невдачі агресора на морі призвели до «великих проблем» командувача Чорноморським флотом адмірала Ігоря Осіпова, щодо якого російські спецслужби наразі проводять слідчі дії, після відсторонення Осіпова від командування.
Тепер вже й окупаційна пропаганда змушена якось пояснювати відсутність Осіпова на публічних заходах в травні, адже з квітня 2022 року фактично флотом окупантів став командувати «підводник», віце-адмірал Аркадій Романов. При цьому у підконтрольних окупантам медіа активізувалася «конструктивна критика» фейкового «губернатора» Михайла Развожаєва, тісно пов’язаного у корупційних оборудках та «кадрових питаннях» саме із Осіповим.
Водночас стала помітною активізація «у кримському вимірі» нинішнього очільника Північної Осетії Сергія Меняйла, якій раптово почав робити заяви щодо подій на півострові, поширювані російською пропагандою.
Звісно можна пояснити увагу до «кримського футболу» чи фейкової «рідної гавані» суто «насиченим минулим» Меняйла, офіцера морського флоту агресора, який «доріс» до заступника командувача Чорноморським флотом, потім був оголошений Кремлем в 2014 році фейковим «губернатором» Севастополя, та залишив окупований Крим у 2016 році через боротьбу кланів Кремля.
Але не слід забувати про нинішні події неподалік від Північної Осетії, де російські окупанти готують протиправну анексію Цхінвальського регіону Грузії у вигляді фейкової «Республіки Південна Осетія».
Для цього окупанти провели шляхом «виборів» заміну «президента» у Цхінвалі, де на місце клептократа Анатолія Бібілова 8 травня ними був призначеним Алан Гаглоєв, професійний економіст та водночас кадровий та енергійний офіцер російських спецслужб із відповідним двадцятирічним досвідом.
Саме Гаглоєв буде, за задумом Кремля, відповідати за «референдум» про «возз’єднання» Цхінвалі не просто з росією, а саме з Північною Осетією. Таким чином для нинішнього глави відповідного російського регіону Меняйла час шукати нове крісло, адже у Владикавказі «об’єднаною Осетією» надалі очевидно буде керувати саме Гаглоєв.
Скоріш за усе Меняйло хочуть повернути «із кавказького заслання» саме до окупованого Криму, але із його роллю Кремль ще остаточно не визначився.
Адже це може бути як Севастополь, так й Сімферополь, де наразі кримські колаборанти себе істотно дискредитували в очах Москви, як «нездатністю» забезпечити військам агресора «надійний тил» так й злочинними, та водночас нічим не забезпеченими практично прагненнями «приєднати Херсон та Мелітополь».
Ймовірно Кремль виношує плани «відновлення» злочинного «кримського федерального округу» зразку 2014-2016 років, де «наглядачем» над Кримом та Севастополем, а також над окупованим материковим півднем України можуть поставити того самого Меняйла.
Звісно тоді зміняться й персоналії керівництва Чорноморського флоту, що наразі добре розуміють у окупованому Севастополі, де наразі суто авантюрними діями на морі відповідні «флотоводці» намагаються довести Кремлю свої «успішність та лояльність».