don_katalan

Ну, що ж я мав рацію. Правда, не думав, що події почнуть розвиватися так швидко.
У своїх дописах, неодноразово підкреслював, що після того, як пузир почне здуватися і еліти Росії зрозуміють, що Путін облажався, у того почнуться проблеми. Вони будуть дуже серйозні, бо його конкуренти в середині країни розуміють - світ не пробачить хамства, тим більш слабкій та переляканій нікчемності. Відповідати будуть всі.
Історія відносин між Путіним та Патрушевим відома –це лідери двох відверто бандитських кланів, останній наступає на першого. Все настільки серйозно, що Путін був змушений звернутися до Шойгу і замінити охорону ФСБ на ГУР.
Група Патрушева налаштована на викидання Путіна з кремля, тому рішуче готувала на роль лідера опозиції свою людину, відомого феесбешного провокатора Солов’я.
Провал з Україною, невдалий блеф щодо заходу, все це змусило Путіна відповзати у свою нору. Для нього такий маневр є небезпечним, тому що там вже чекають розлючені конкуренти. В таких випадках російський правитель внутрішній опозиції традиційно рубає голови, так було завжди. Але ж, таке можливо, якщо правитель відчуває себе сильним, Путні таким себе зараз не відчуває.
Тому, сьогодні ми спостерігаємо мляву спробу Путіна показати свої зуби ворожому клану. Замість рубання голів, тобто арешту патрушевської групи та притягнення всіх її членів до відповідальності, скажімо за зраду і таким чином знищення конкурентів раз і на завжди, Путін зупиняється лише на обшуку Солов’я і надання йому статусу свідка.
Це – демонстрація слабкості, це сигнал конкурентам Путіна про те, що звір поранений і його потрібно добивати.
Тектонічні плити російської політики почали зі скреготом рухатися. Для України це може означати одне – на якийсь час внутрішня боротьба всередині Росії послабить її позиції, щодо українського питання.
Впевнений, що захід та Китай не упустять нагоди качнути Росію. Розпочинається велика гра, яка може закінчитися зміною еліт в Росії. Звісно, що не Путіну, не Патрушеву такі зміни не потрібні. Скоріш за все, вони спробують об’єднатися, тоді тектонічні плити на якийсь то час заспокояться і Росія почне домовлятися зі світом.
Як, при першому варіанті, так і при другому перед Україною відкриються великі можливості, щоб проштовхнути свій порядок денний, в якому не буде місця Мінску-2. Росія, за ради того, що б не дійти до стану серпня 91-го, буде згодна говорити не тільки у форматі Будапештського меморандуму, а і з чортом, аби її лідери не опинилися в Гаазі.
Сподіваюсь, що ОП та РНБОУ це також бачать і готують свої пастки для кремлівських хижаків, бо інакше гра закінчиться без нашої участі.