окремі світи - практично, окремі планети
Feb. 12th, 2022 07:51 am![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
don_katalanАлі Татар-заде
намагаючись якось перетравити обсяг інформації, що обрушився на них в 18-19 століттях, європейці порівнювали для себе Китай з Давньою Грецією, а Японію - з Давнім Римом. Потім знаходили невідповідності (ще б пак), міняли їх місцями, але все марно.
Зараз давно вже переважила думка, що це окремі світи - практично, окремі планети, які так довго розвивалися паралельно, що про "жовтих людей" можна казати як про марсіан.
Окремі спроби вестернізувати ці світи (для адаптації) були і є. Яскравим прикладом є використання терміну "імператор", який попри всю свою універсальність - від войовничого Юлія Цезаря до засиженого мухами портрету Франца Йозефа - все ж і близько не передає, насамперед, ролі першосвященика-монарха в різні епохи Японії і Китая.
Останню таку відчайдушну спробу зробив письменник Гор Віддал, у своїй книжці "Створення світу" описавши Давній Китай в таких термінах, як "барони, графи, герцоги", замість неперекладаємих "гун", "хоу", "ван" і так далі.
Марсксисти майже одразу відмовились від затії перетравити Далекий Схід, а заодне і Ближній - окрім глухих згадок про якісь там "загальні закони людства", частіше звучать глибокомислені і пустословні тези про "особливий шлях розвитку Азії".
Капітуляція перед адаптуванням Китая оформлена в слабких філософствуваннях Тойнбі та Хантингтона, що вони з дитячою безпосередністю записали все неадаптоване в споконвічні "цівілізації", для солідности напхавши туди інші ефемерії, такі як наприклад "Православний руский мір" (це в часи повального атеізму-то в ссср - все одне що записати Латинську Америку в цівілізацію Інків чи США - в алгонкинів)
Той, хто перший з європейців зможе розв'язати японокитайський ребус, тобто винайти словник понять, однаково зрозумілий європейцеві та адекватний поняттям пацифидських цівілізацій, матиме ключ від тих дверей, які ніби стоять весь час відкриті, але пускають весь час в пустоту.
В той же час західний світ настільки зрозумілий китайцеві та японцеві (розумом більше ніж серцем), що ключ може опинитися саме в їх руках і вести у протилежний бік.
намагаючись якось перетравити обсяг інформації, що обрушився на них в 18-19 століттях, європейці порівнювали для себе Китай з Давньою Грецією, а Японію - з Давнім Римом. Потім знаходили невідповідності (ще б пак), міняли їх місцями, але все марно.
Зараз давно вже переважила думка, що це окремі світи - практично, окремі планети, які так довго розвивалися паралельно, що про "жовтих людей" можна казати як про марсіан.
Окремі спроби вестернізувати ці світи (для адаптації) були і є. Яскравим прикладом є використання терміну "імператор", який попри всю свою універсальність - від войовничого Юлія Цезаря до засиженого мухами портрету Франца Йозефа - все ж і близько не передає, насамперед, ролі першосвященика-монарха в різні епохи Японії і Китая.
Останню таку відчайдушну спробу зробив письменник Гор Віддал, у своїй книжці "Створення світу" описавши Давній Китай в таких термінах, як "барони, графи, герцоги", замість неперекладаємих "гун", "хоу", "ван" і так далі.
Марсксисти майже одразу відмовились від затії перетравити Далекий Схід, а заодне і Ближній - окрім глухих згадок про якісь там "загальні закони людства", частіше звучать глибокомислені і пустословні тези про "особливий шлях розвитку Азії".
Капітуляція перед адаптуванням Китая оформлена в слабких філософствуваннях Тойнбі та Хантингтона, що вони з дитячою безпосередністю записали все неадаптоване в споконвічні "цівілізації", для солідности напхавши туди інші ефемерії, такі як наприклад "Православний руский мір" (це в часи повального атеізму-то в ссср - все одне що записати Латинську Америку в цівілізацію Інків чи США - в алгонкинів)
Той, хто перший з європейців зможе розв'язати японокитайський ребус, тобто винайти словник понять, однаково зрозумілий європейцеві та адекватний поняттям пацифидських цівілізацій, матиме ключ від тих дверей, які ніби стоять весь час відкриті, але пускають весь час в пустоту.
В той же час західний світ настільки зрозумілий китайцеві та японцеві (розумом більше ніж серцем), що ключ може опинитися саме в їх руках і вести у протилежний бік.