![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
don_katalanAndrii Klymenko
Друзі, вже не вперше кажу, що під час війни дуже мало справжньої інформації, отже сумнівайтеся та не беріть на віру все, що читаєте навіть в поважних виданнях.
Я, наприклад, досі не розумію (чи навпаки розумію) ситуацію з популярною в українських та західних ЗМІ московською групою Conflict Intelligence Team (CIT)...
Молоді хлопці пишуть з весни 2021 про передислокацію російських військ до українських кордонів (з фото та номерами вагонів) та навіть дають інтерв'ю українським ЗМІ з Москви з прізвищами та відкритими обличчами, і при цьому все ще на свободі... В Москві, звідки валом тікають навіть традиційно привладні журналісти...
Невже редактори наших ЗМІ вважають що спецслужби РФ цього та їх не бачать? Невже в українських редакторів, що це передруковують, лише один інтерес - кількість "кліків"? Невже не приходить проста як валянок думка, що так не може бути?
=====
Владимир Фесенко
Меня сейчас волнуют не разборки вокруг «дела Порошенко», а тревожная пауза, возникшая после интенсивных переговоров США и НАТО с Россией. Путин ожидаемо получил жесткое «Нет» в ответ на свои ультиматумы и хамские «хотелки».
Но если он и дальше будет продолжать «психическое» давление на Запад и Украину, пугая войной против Украины, тогда есть реальный риск военной авантюры. То есть от виртуального запугивания он может перейти к реальным военным действиям, либо по сценарию 2008 г. (как в войне против Грузии), либо уже в знакомом для нас формате гибридной войны, но в обостренном и горячем варианте (как в 2014 г. и в начале 2015 г.). Нас могут принуждать к «минскому миру» на своих условиях, а Запад – к геополитическим уступкам. Но повторения 2014 г. (в виде «компромисса» на российских условиях) не будет, ни со стороны Украины, ни со стороны Запада. Зачем повторять допущенные тогда ошибки. Скорее раскол с Россией, возникший в 2014 г., только углубится.
Очень хочется надеяться, что в Кремле хватит ума не пойти на военные авантюры.
=====
Петро Олещук
У "великому поверненні", яке чекає на нас завтра, є один момент.
Пригадую, коли Петро Олексійович раптово (для сторонніх спостерігачів) залишив Україну, то офіційна лінія пояснення від нього та його соратників виглядала приблизно так. А нічого не відбулося. Просто поїхав у заплановане давно дипломатичне турне. Дуже багато справ накопичилося. Може, ще і буде нагода віпочити десь між зустрічами і переговорами - має право, бо працював рік без відпочинку. Це лише клята влада та її наймити бачать тут якійсь зв'язок між спробою вручення підозри та поїздкою за межі України. Не відбулося взагалі нічого, все йде за графіком, все йде за планом.
Ок, якщо це все правда, то що тоді має відбутися завтра? "Лідер повертається з планової відпуски, і його зустрічає екзальтований натовп прихильників"? Вам не видається, що це трохи занадто? Навіть для нашої багатостраждальної держави.
Вам не видається, що подібна "зустріч" повністю спростовує тезу, що це просто була планова відпуска і не менш планове дипломатичне турне, і нічого більше?
=====
Volodymyr Boiko
2 год ·
Про професійний рівень слідчих і прокурорів, які розслідують діяльність Сивочолого Гетьмана, свідчить не тільки та обставина, що на волі досі перебуває колишній керівник оперативного штабу АТО Василь Грицак, який на завдання Порошенка в 2014-2015 роках возив готівку терористам за безперешкодне постачання товарів через лінію розмежування (з окупованої території йшло вугілля, а в ДНР і ЛНР – деревина, необхідна для облаштування окопів «ополченців», спирт для роботи лікеро-горілчаних заводів і, звісно ж, продукція кондитерських фабрик «Рошен»). До сьогодні слідство навіть не допитало колишнього віце-прем’єр-міністра – міністра регіонального розвитку, будівництва й житлово-комунального господарства України Геннадія Зубка. А, між тим, Геннадій Григорович – не просто довірена особа нинішнього Лідера Опозиції. Саме Зубку Петро Олексійович у 2014 році довірив координувати постачання вугілля з окупованої території та забезпечувати Крим російською електроенергією.
Нагадую свій допис про трудові подвиги Зубка, датований ще 27 грудня 2014 року.
-----
Volodymyr Boiko
27 грудня 2014 р. · Київ ·
Я, звісно, давно знав що віце-прем’єр-міністр – міністр регіонального розвитку, будівництва й житлово-комунального господарства Геннадій Зубко слабий на голову. Чого, наприклад, варта його заява, зроблена на посаді першого заступника глави АП, що Україна не допустить, щоби на її території йшло змагання з високоточної зброї між Росією та НАТО. Або його запевнення, що вводити правовий режим воєнного стану в окупованих Росією регіонах України неприпустимо, оскільки міжнародне право в такому разі забороняє МВФ надавати Україні фінансову допомогу. Але я не думав, що Геннадій Григорович хворий настільки…
26 грудня 2014 року Геннадій Зубко розпорядився розмістити на сайті Мінрегіону наступне повідомлення: «Адміністрація Президента України повідомляє, що президент РФ Володимир Путін прийняв рішення організувати з 26 грудня постачання в нашу країну російської електроенергії і вугілля в обсязі 50 тисяч тонн щодоби, не чекаючи передоплати від української сторони».
Очевидно, у такий спосіб Геннадій Григорович намагався підкреслити свою близькість до монаршого тіла – мовляв, хоча Мінрегіон відношення до постачання енергоносіїв не має, але зв'язок між Зубком та Адміністрацією Президента не переривається, він, як і раніше, вхожий на Банкову та знає всі новини.
Але схаменулося нове Мінстецьтво, що опікується так званою «інформаційною політикою». Бо, по-перше, згідно з Конституцією Президент України не може мати жодного відношення до переговорів про постачання електроенергії та вугілля, які він, всупереч Конституції, вже три тижні затято веде зі своїм російським колегою. Заради цих переговорів Порошенко зірвав постачання вугілля з Південної Африки, щоби налагодити закупівлю палива та електроенергії з Росії через дружні бізнес-структури громадянина Російської Федерацїі Костянтина Григоришина. Але переговори вкрай ускладнились наявністю конкурента – Ріната Ахметова – який також хоче возити з Росії вугілля та продавати українцям російську електроенергію.
Для зговірливості Путіна Петру Олексійовичу навіть довелось провести кілька показових відключень Криму від електропостачання (до речі, а на підставі якого пункту статті 106 Конституції України Порошенко командує «Енергоринком»?) і оголосити про підготовку до транспортної блокади півострова. Урешті-решт, Порошенко з Путіним дійшли згоди, домовились про відкати, встановили ціни й Порошенко, який, звісно, не розпоряджається бюджетом, дав вказівку здійснити попередню оплату росіянам.
І тут – як чорт з табакерки – вискочив Зубко й розмістив на сайті свого міністерства повідомлення про те, що Порошенко домовився про постачання електроенергії без попередньої оплати.
Звісно, Геннадію Григоровичу того ж вечера повідомили, хто саме займається в країні державою інформаційною політикою. Але замість того, щоби просто зняти повідомлення з міністерського сайту як помилкове, Зубко вирішив оголосити, що новину про президентські переговори розмістили хакери, які зламали сайт Мінрегіону. І знаєте, як Зубко обґрунтував, що то була саме хакерська атака, а не його ляп – тим, що «Мінрегіон не володіє та не поширює інформацію щодо постачання енергоресурсів в Україну з інших країн».
https://web.archive.org/web/20150810091348/http://www.minregion.gov.ua/news/pres-sluzhba-minregionu-ne-poshiryuvala-informaciyu-pro-postachannya-energoresursiv-z-rf--sayt-minregionu-zaznav-zovnishnogo-vtr-679942/ (оригінал допису видалений, Д_К)
Я не раз говорив: рівень Геннадія Зубка – це директорствувати на Житомирському заводі огороджувальних конструкцій. Все, що вище – ганьба та клоунада. Зубко, роблячи сміховинну заяву про міфічних хакерів, навіть не усвідомлює, що якби портал Кабінету Міністрів України був реально зламаний, то «на вухах» вже б стояли Служба безпеки України та Державна служба спеціального зв’язку та захисту інформації України. Я вже не кажу про Мінстець.
Докладніше про розумовий рівень віце-прем’єр-міністра Геннадія Зубка читачі можуть довідатись отут:
https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=1552111708338955&id=100006204226091&pnref=story
Друзі, вже не вперше кажу, що під час війни дуже мало справжньої інформації, отже сумнівайтеся та не беріть на віру все, що читаєте навіть в поважних виданнях.
Я, наприклад, досі не розумію (чи навпаки розумію) ситуацію з популярною в українських та західних ЗМІ московською групою Conflict Intelligence Team (CIT)...
Молоді хлопці пишуть з весни 2021 про передислокацію російських військ до українських кордонів (з фото та номерами вагонів) та навіть дають інтерв'ю українським ЗМІ з Москви з прізвищами та відкритими обличчами, і при цьому все ще на свободі... В Москві, звідки валом тікають навіть традиційно привладні журналісти...
Невже редактори наших ЗМІ вважають що спецслужби РФ цього та їх не бачать? Невже в українських редакторів, що це передруковують, лише один інтерес - кількість "кліків"? Невже не приходить проста як валянок думка, що так не може бути?
=====
Владимир Фесенко
Меня сейчас волнуют не разборки вокруг «дела Порошенко», а тревожная пауза, возникшая после интенсивных переговоров США и НАТО с Россией. Путин ожидаемо получил жесткое «Нет» в ответ на свои ультиматумы и хамские «хотелки».
Но если он и дальше будет продолжать «психическое» давление на Запад и Украину, пугая войной против Украины, тогда есть реальный риск военной авантюры. То есть от виртуального запугивания он может перейти к реальным военным действиям, либо по сценарию 2008 г. (как в войне против Грузии), либо уже в знакомом для нас формате гибридной войны, но в обостренном и горячем варианте (как в 2014 г. и в начале 2015 г.). Нас могут принуждать к «минскому миру» на своих условиях, а Запад – к геополитическим уступкам. Но повторения 2014 г. (в виде «компромисса» на российских условиях) не будет, ни со стороны Украины, ни со стороны Запада. Зачем повторять допущенные тогда ошибки. Скорее раскол с Россией, возникший в 2014 г., только углубится.
Очень хочется надеяться, что в Кремле хватит ума не пойти на военные авантюры.
=====
Петро Олещук
У "великому поверненні", яке чекає на нас завтра, є один момент.
Пригадую, коли Петро Олексійович раптово (для сторонніх спостерігачів) залишив Україну, то офіційна лінія пояснення від нього та його соратників виглядала приблизно так. А нічого не відбулося. Просто поїхав у заплановане давно дипломатичне турне. Дуже багато справ накопичилося. Може, ще і буде нагода віпочити десь між зустрічами і переговорами - має право, бо працював рік без відпочинку. Це лише клята влада та її наймити бачать тут якійсь зв'язок між спробою вручення підозри та поїздкою за межі України. Не відбулося взагалі нічого, все йде за графіком, все йде за планом.
Ок, якщо це все правда, то що тоді має відбутися завтра? "Лідер повертається з планової відпуски, і його зустрічає екзальтований натовп прихильників"? Вам не видається, що це трохи занадто? Навіть для нашої багатостраждальної держави.
Вам не видається, що подібна "зустріч" повністю спростовує тезу, що це просто була планова відпуска і не менш планове дипломатичне турне, і нічого більше?
=====
Volodymyr Boiko
2 год ·
Про професійний рівень слідчих і прокурорів, які розслідують діяльність Сивочолого Гетьмана, свідчить не тільки та обставина, що на волі досі перебуває колишній керівник оперативного штабу АТО Василь Грицак, який на завдання Порошенка в 2014-2015 роках возив готівку терористам за безперешкодне постачання товарів через лінію розмежування (з окупованої території йшло вугілля, а в ДНР і ЛНР – деревина, необхідна для облаштування окопів «ополченців», спирт для роботи лікеро-горілчаних заводів і, звісно ж, продукція кондитерських фабрик «Рошен»). До сьогодні слідство навіть не допитало колишнього віце-прем’єр-міністра – міністра регіонального розвитку, будівництва й житлово-комунального господарства України Геннадія Зубка. А, між тим, Геннадій Григорович – не просто довірена особа нинішнього Лідера Опозиції. Саме Зубку Петро Олексійович у 2014 році довірив координувати постачання вугілля з окупованої території та забезпечувати Крим російською електроенергією.
Нагадую свій допис про трудові подвиги Зубка, датований ще 27 грудня 2014 року.
-----
Volodymyr Boiko
27 грудня 2014 р. · Київ ·
Я, звісно, давно знав що віце-прем’єр-міністр – міністр регіонального розвитку, будівництва й житлово-комунального господарства Геннадій Зубко слабий на голову. Чого, наприклад, варта його заява, зроблена на посаді першого заступника глави АП, що Україна не допустить, щоби на її території йшло змагання з високоточної зброї між Росією та НАТО. Або його запевнення, що вводити правовий режим воєнного стану в окупованих Росією регіонах України неприпустимо, оскільки міжнародне право в такому разі забороняє МВФ надавати Україні фінансову допомогу. Але я не думав, що Геннадій Григорович хворий настільки…
26 грудня 2014 року Геннадій Зубко розпорядився розмістити на сайті Мінрегіону наступне повідомлення: «Адміністрація Президента України повідомляє, що президент РФ Володимир Путін прийняв рішення організувати з 26 грудня постачання в нашу країну російської електроенергії і вугілля в обсязі 50 тисяч тонн щодоби, не чекаючи передоплати від української сторони».
Очевидно, у такий спосіб Геннадій Григорович намагався підкреслити свою близькість до монаршого тіла – мовляв, хоча Мінрегіон відношення до постачання енергоносіїв не має, але зв'язок між Зубком та Адміністрацією Президента не переривається, він, як і раніше, вхожий на Банкову та знає всі новини.
Але схаменулося нове Мінстецьтво, що опікується так званою «інформаційною політикою». Бо, по-перше, згідно з Конституцією Президент України не може мати жодного відношення до переговорів про постачання електроенергії та вугілля, які він, всупереч Конституції, вже три тижні затято веде зі своїм російським колегою. Заради цих переговорів Порошенко зірвав постачання вугілля з Південної Африки, щоби налагодити закупівлю палива та електроенергії з Росії через дружні бізнес-структури громадянина Російської Федерацїі Костянтина Григоришина. Але переговори вкрай ускладнились наявністю конкурента – Ріната Ахметова – який також хоче возити з Росії вугілля та продавати українцям російську електроенергію.
Для зговірливості Путіна Петру Олексійовичу навіть довелось провести кілька показових відключень Криму від електропостачання (до речі, а на підставі якого пункту статті 106 Конституції України Порошенко командує «Енергоринком»?) і оголосити про підготовку до транспортної блокади півострова. Урешті-решт, Порошенко з Путіним дійшли згоди, домовились про відкати, встановили ціни й Порошенко, який, звісно, не розпоряджається бюджетом, дав вказівку здійснити попередню оплату росіянам.
І тут – як чорт з табакерки – вискочив Зубко й розмістив на сайті свого міністерства повідомлення про те, що Порошенко домовився про постачання електроенергії без попередньої оплати.
Звісно, Геннадію Григоровичу того ж вечера повідомили, хто саме займається в країні державою інформаційною політикою. Але замість того, щоби просто зняти повідомлення з міністерського сайту як помилкове, Зубко вирішив оголосити, що новину про президентські переговори розмістили хакери, які зламали сайт Мінрегіону. І знаєте, як Зубко обґрунтував, що то була саме хакерська атака, а не його ляп – тим, що «Мінрегіон не володіє та не поширює інформацію щодо постачання енергоресурсів в Україну з інших країн».
https://web.archive.org/web/20150810091348/http://www.minregion.gov.ua/news/pres-sluzhba-minregionu-ne-poshiryuvala-informaciyu-pro-postachannya-energoresursiv-z-rf--sayt-minregionu-zaznav-zovnishnogo-vtr-679942/ (оригінал допису видалений, Д_К)
Я не раз говорив: рівень Геннадія Зубка – це директорствувати на Житомирському заводі огороджувальних конструкцій. Все, що вище – ганьба та клоунада. Зубко, роблячи сміховинну заяву про міфічних хакерів, навіть не усвідомлює, що якби портал Кабінету Міністрів України був реально зламаний, то «на вухах» вже б стояли Служба безпеки України та Державна служба спеціального зв’язку та захисту інформації України. Я вже не кажу про Мінстець.
Докладніше про розумовий рівень віце-прем’єр-міністра Геннадія Зубка читачі можуть довідатись отут:
https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=1552111708338955&id=100006204226091&pnref=story