![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
don_katalanDiana Makarova
Заходиш у фейсбук - і одразу натикаєшся на обурення. Обурюються через одного і кожен чимось своїм. Когось надурила пошта, комусь магазин щось не те підсунув. Звично обурюються Путіним. Лукашенко обурюватись якось навіть без толку, тому нині обурюються єлбаси. Обурюються Порошенком, мовляв, досить сидіти на заробітках у Польщі, давай додому, як Мішико, як Навальний! Також обурюються Зеленським, ти що, мовляв, хочеш, щоб було в Грузії, як з Мішико чи як в Росії з Навальним?
Але ще тонко, поодинокими голосами, але вже досить потужно, обурюються нинішньою владою - а чому це наша нинішня влада досі не виказала свого обурення подіями у Казахстані?
Ні президент, ні МЗС.
Що це таке? Пора б і висказатись.
От згодна. Якось пора б і щось сказати про наше, українське обурення. Там, між іншим, людей розстрілюють - як озброєних, так і беззбройних. А це не може не обурювати.
Аж тут я раптом натикаюсь на новину:
"Конгресс российской интеллигенции выступил против силового вмешательства РФ в события в Казахстане
Среди подписантов – правозащитники Лев Пономарев и Светлана Ганнушкина, журналист Владимир Познер, писатели Людмила Улицкая и Дмитрий Быков, а также известные режиссеры, музыканты, ученые и политики."
Ух ти, думаю я собі.
Що ж таке, мислю я? Схоже, що в Росії ще лишились якісь порядні люде?
І біжу шукати новину про українську інтелігенцію. Яка мусить бути теж обуреною розстрілами людей, арештами людей. Отими залитими кров'ю протестантів громадянами Казахстану.
Адже наші митці, наша, українська інтелігенція мала б у першу чергу заявити про своє обурення цими подіями. Адже хто-хто, а ми добре знаємо, як воно - йти між трупами розстріляних і відшукувати серед них своїх знайомих, друзів, адже ми пройшли через смерті Небесної сотні, адже ми пам'ятаємо.........
... нема.
Можливо, ви допоможете мені знайти про таке колективне обурення українських митців подіями в Казахстані?
Потім я згадую такі ще недавні події в Бєларусі. Десь же має бути колективне звернення митців України до світу? Звернення, з якого стане видно, як наша інтелігенція була обурена подіями у залитій кров'ю протестувальників Бєларусі.
Я не знайшла. Можливо, ви допоможете? Не може не бути такого колективного обурення, га?
... до речі - в Бєларусі сидить в тюрмі старий хворий чоловік, Олександр Федута. Це був журналіст, публіцист, письменник. Був - бо зараз він просто арештант, який очікує на строк, який йому виставлять. І знаєте, ходять чутки, що строк його буде найвищий. Знаєте, в нього хворе серце. Та він взагалі геть хворий. І можна тільки уявити, через що він пройшов в тюрмі і через що ще пройде.
А знаєте - він часто бував в Україні. І тут він був знайомим з митцями. Саме тому я давно шукаю в інтернеті відкритий лист від української інтелігенції на захист Федути.
Я знайшла лист від російської інтелігенції, там кілометр підписів.
Я знайшла лист від ПЕН.
Я не знайшла жодного слова від українців.
Ні МЗС, ні президент не написали про своє обурення подіями у Казахстані. І ми цим всі страшенно обурені, аякже.
Але, друзі - президенти приходять і уходять, а з нашими письменниками, акторами, вченими і іншим цвітом нації нам далі жити. А такі відкриті листи мають писати саме вони, цвіт нашої нації - люди, відомі на увесь світ. Щоб слово їхнє прозвучало голосно й вагомо.
Де ж той лист з обуренням української інтелігенції?
Допоможіть знайти, га?
Заходиш у фейсбук - і одразу натикаєшся на обурення. Обурюються через одного і кожен чимось своїм. Когось надурила пошта, комусь магазин щось не те підсунув. Звично обурюються Путіним. Лукашенко обурюватись якось навіть без толку, тому нині обурюються єлбаси. Обурюються Порошенком, мовляв, досить сидіти на заробітках у Польщі, давай додому, як Мішико, як Навальний! Також обурюються Зеленським, ти що, мовляв, хочеш, щоб було в Грузії, як з Мішико чи як в Росії з Навальним?
Але ще тонко, поодинокими голосами, але вже досить потужно, обурюються нинішньою владою - а чому це наша нинішня влада досі не виказала свого обурення подіями у Казахстані?
Ні президент, ні МЗС.
Що це таке? Пора б і висказатись.
От згодна. Якось пора б і щось сказати про наше, українське обурення. Там, між іншим, людей розстрілюють - як озброєних, так і беззбройних. А це не може не обурювати.
Аж тут я раптом натикаюсь на новину:
"Конгресс российской интеллигенции выступил против силового вмешательства РФ в события в Казахстане
Среди подписантов – правозащитники Лев Пономарев и Светлана Ганнушкина, журналист Владимир Познер, писатели Людмила Улицкая и Дмитрий Быков, а также известные режиссеры, музыканты, ученые и политики."
Ух ти, думаю я собі.
Що ж таке, мислю я? Схоже, що в Росії ще лишились якісь порядні люде?
І біжу шукати новину про українську інтелігенцію. Яка мусить бути теж обуреною розстрілами людей, арештами людей. Отими залитими кров'ю протестантів громадянами Казахстану.
Адже наші митці, наша, українська інтелігенція мала б у першу чергу заявити про своє обурення цими подіями. Адже хто-хто, а ми добре знаємо, як воно - йти між трупами розстріляних і відшукувати серед них своїх знайомих, друзів, адже ми пройшли через смерті Небесної сотні, адже ми пам'ятаємо.........
... нема.
Можливо, ви допоможете мені знайти про таке колективне обурення українських митців подіями в Казахстані?
Потім я згадую такі ще недавні події в Бєларусі. Десь же має бути колективне звернення митців України до світу? Звернення, з якого стане видно, як наша інтелігенція була обурена подіями у залитій кров'ю протестувальників Бєларусі.
Я не знайшла. Можливо, ви допоможете? Не може не бути такого колективного обурення, га?
... до речі - в Бєларусі сидить в тюрмі старий хворий чоловік, Олександр Федута. Це був журналіст, публіцист, письменник. Був - бо зараз він просто арештант, який очікує на строк, який йому виставлять. І знаєте, ходять чутки, що строк його буде найвищий. Знаєте, в нього хворе серце. Та він взагалі геть хворий. І можна тільки уявити, через що він пройшов в тюрмі і через що ще пройде.
А знаєте - він часто бував в Україні. І тут він був знайомим з митцями. Саме тому я давно шукаю в інтернеті відкритий лист від української інтелігенції на захист Федути.
Я знайшла лист від російської інтелігенції, там кілометр підписів.
Я знайшла лист від ПЕН.
Я не знайшла жодного слова від українців.
Ні МЗС, ні президент не написали про своє обурення подіями у Казахстані. І ми цим всі страшенно обурені, аякже.
Але, друзі - президенти приходять і уходять, а з нашими письменниками, акторами, вченими і іншим цвітом нації нам далі жити. А такі відкриті листи мають писати саме вони, цвіт нашої нації - люди, відомі на увесь світ. Щоб слово їхнє прозвучало голосно й вагомо.
Де ж той лист з обуренням української інтелігенції?
Допоможіть знайти, га?