![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
don_katalanЯк я бачу, є потреба пояснити певні моменти.
Перше пояснення - стосовно мого допису про сканування паперових та електронних сертифікатів через "Дію" як спосіб тотального збирання критичних особистих даних.
Друзі, я досить добре знаю, які можливості збирання даних про всіх нас наразі мають мобільні оператори, інтернет-провайдери, надавачі сервісів GPS-навігації, адміністрації соціальних мереж, банки і навіть власники камер відеоспостереження.
Також я чудово знаю, що є попит на ці дані - офіційний і неофіційний, а також добросовісний та недобросовісний. Я навіть знаю, скільки сплачують слідчі (звісно, чорними грошима) за отримання відповідної інформації під час кримінальних розслідувань.
Проте наразі є особливість: всі ці дані розпорошені. Власники такої інформації удово розуміють цінність таких даних і не поспішають ділитися з іншими. Навіть суто формально, існує банківська таємниця, існують офіційні протоколи доступу до даних моніторингу мобільних мереж, і доступ до камер теж треба запитувати. Що стосується даних гугля, фб, вацапа і т.п., вони взагалі зберігаються за кордоном.
Наразі у держави, точніше - в одного конкретного державного підприємства, з'явилася можливість стати власником колосального обсягу даних, цінність яких і на "білому", офіційному, і на чорному ринку колосальна. Технічно все готово, єдине, що залишилося - примусити всіх людей робити певні, дуже прості речі.
І я бачу, що саме це зараз робиться - такий обов'язок був встановлений позавчора, під загрозою штрафу від 34000 до 170000 гривень.
Враховуючи, що жодного епідеміологічного, медичного і взагалі розумного сенсу в цьому рішенні немає - з якого переляку я мушу вважати, що саме так не відбувається насправді?
Перше пояснення - стосовно мого допису про сканування паперових та електронних сертифікатів через "Дію" як спосіб тотального збирання критичних особистих даних.
Друзі, я досить добре знаю, які можливості збирання даних про всіх нас наразі мають мобільні оператори, інтернет-провайдери, надавачі сервісів GPS-навігації, адміністрації соціальних мереж, банки і навіть власники камер відеоспостереження.
Також я чудово знаю, що є попит на ці дані - офіційний і неофіційний, а також добросовісний та недобросовісний. Я навіть знаю, скільки сплачують слідчі (звісно, чорними грошима) за отримання відповідної інформації під час кримінальних розслідувань.
Проте наразі є особливість: всі ці дані розпорошені. Власники такої інформації удово розуміють цінність таких даних і не поспішають ділитися з іншими. Навіть суто формально, існує банківська таємниця, існують офіційні протоколи доступу до даних моніторингу мобільних мереж, і доступ до камер теж треба запитувати. Що стосується даних гугля, фб, вацапа і т.п., вони взагалі зберігаються за кордоном.
Наразі у держави, точніше - в одного конкретного державного підприємства, з'явилася можливість стати власником колосального обсягу даних, цінність яких і на "білому", офіційному, і на чорному ринку колосальна. Технічно все готово, єдине, що залишилося - примусити всіх людей робити певні, дуже прості речі.
І я бачу, що саме це зараз робиться - такий обов'язок був встановлений позавчора, під загрозою штрафу від 34000 до 170000 гривень.
Враховуючи, що жодного епідеміологічного, медичного і взагалі розумного сенсу в цьому рішенні немає - з якого переляку я мушу вважати, що саме так не відбувається насправді?