![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
don_katalanIhor Lutsenko
Тут у певних колах розпочалася дискусія, де я теж не промовчу.
Ітак, перша леді свого часу презентувала проект по покращенню безбар’єрності (доступ для інвалідів), і зразу мій дісклеймер – абсолютно ні в чому її не звинувачую, такий піар вважаю хорошим і корисним, най буде. Я підозрюю, що Зеленська навіть не в курсі про усі нюанси.
А от ми в курсі.
Оскільки тему безбар’єрності окупували люди з сучасними лівими поглядами, то виходить все не надто, скажімо, ефективно.
Я сподівався, що добре фінансовані організації цих нових марксистів, котрі супроводжують даний проект, зараз будуть міняти Державні будівельні норми в сторону ширшого врахування потреб інвалідів, контролювати виконання чинних норм несумлінними забудовниками, лобіювати виділення більших коштів на пристосування транспортної інфраструктури до потреб людей з інвалідністю, субсидувати створення аудіокниг і т.д.
Виявляється, ні, сподівання марні.
Замість цього придумали «календар безбар’єрності». Де є день камінгауту і день Голокосту, але немає дня пам’яті Голодомору. Є день захисту ЛГБТ+, але немає ні дня українського добровольця, ні дня волонтера, ні жодної дати, котра засуджує комунізм/большевизм.
Придумали також «словник» і «правила мови» – що можна казати, а що ні. Наприклад, там наполегливо рекомендується використовувати фемінітиви, хоча навіть у середовищі самих феміністок на цей рахунок немає жодної єдності.
У цьому «словнику» - цілий великий розділ, присвячений термінології щодо ЛГБТ+, національних меншин тощо. До чого це до потреб саме людей з інвалідністю?
Це називається – створити конфлікт на рівному місці. Бо інвалідам допомагають усі притомні люди, ця ідея об’єднує. А новий марксизм з його толеруванням комунізму, ЛГБТК, агресивною цензурою і культурою цькування – роз’єднує.
Тут у певних колах розпочалася дискусія, де я теж не промовчу.
Ітак, перша леді свого часу презентувала проект по покращенню безбар’єрності (доступ для інвалідів), і зразу мій дісклеймер – абсолютно ні в чому її не звинувачую, такий піар вважаю хорошим і корисним, най буде. Я підозрюю, що Зеленська навіть не в курсі про усі нюанси.
А от ми в курсі.
Оскільки тему безбар’єрності окупували люди з сучасними лівими поглядами, то виходить все не надто, скажімо, ефективно.
Я сподівався, що добре фінансовані організації цих нових марксистів, котрі супроводжують даний проект, зараз будуть міняти Державні будівельні норми в сторону ширшого врахування потреб інвалідів, контролювати виконання чинних норм несумлінними забудовниками, лобіювати виділення більших коштів на пристосування транспортної інфраструктури до потреб людей з інвалідністю, субсидувати створення аудіокниг і т.д.
Виявляється, ні, сподівання марні.
Замість цього придумали «календар безбар’єрності». Де є день камінгауту і день Голокосту, але немає дня пам’яті Голодомору. Є день захисту ЛГБТ+, але немає ні дня українського добровольця, ні дня волонтера, ні жодної дати, котра засуджує комунізм/большевизм.
Придумали також «словник» і «правила мови» – що можна казати, а що ні. Наприклад, там наполегливо рекомендується використовувати фемінітиви, хоча навіть у середовищі самих феміністок на цей рахунок немає жодної єдності.
У цьому «словнику» - цілий великий розділ, присвячений термінології щодо ЛГБТ+, національних меншин тощо. До чого це до потреб саме людей з інвалідністю?
Це називається – створити конфлікт на рівному місці. Бо інвалідам допомагають усі притомні люди, ця ідея об’єднує. А новий марксизм з його толеруванням комунізму, ЛГБТК, агресивною цензурою і культурою цькування – роз’єднує.