Алі Татар-заде · хелоувинські спогади
Oct. 31st, 2021 07:20 amПам'ятаю яскраво лише один, але який! Це була осінь 2004 року. Ну, пригадали? нє? тоді зараз згадаєте.
У моєї подруги був малий ювілей. Мабуть, 20, це було багато! ми такі юні були, що тепер я б назвав усіх хто набився в той ресторан - дітками. Діти з паспортом і правом голосу, а так -- чисті діти у всьому, що стосується розвитку: інтелекту, духу, досвіду.
За дві години я знаходжу іменинцю у сльозах, на поверсі ресторану. Вона ридає, я заспокоюю, а вона каже:
-- Який придурок поставив вибори Президента України на 31 жовтня? Я все життя мучаюсь, що народилась на хеловін, а тепер уяві собі, що чекає на Україну!
За мною зайшла ще одна дівчина, та була любителька гороскопів. І раніше ніж я встиг показати їй "хоч ти помовч зараз, а?", вона затягнулась сигаркою і пророкувала:
-- Це точно. А ще й на рік Обізяни. Це будуть не вибори, це буде цирк.
Як я і думав, імениниця після цього ще гірше заридала.
Діло в тому, що весь іменинний вечір перетворився зі звичайного "їж та пий, слухай музику, цілуйся" на постійні політичні дебати.
Нас, юних створінь, виявилось рівно фіфті фіфті і це була досить велика вибірка, бо зібралося людей так півсотні.
Навіть ті, хто тверезими були "проти всіх" чи "над схваткою", по мірі вживання алкаголя і накалу дискусії всеж обізначили свої симпатії.
Зі мною був один мудрий пацан, який сказав мені задоволено:
-- А я тішуся. Це вперше бачу за всі роки, щоби кримчани так переймалися за всю Україну. Я щойно зі Львова і там теж саме. Чим би не скінчилось, а ми вже єдина країна, це голий факт.
Пам'ятаю одну дівчинку, яка сказала:
-- Я взагалі була аж до вчора за Януковича.
-- А чому до вчора?
-- Дєвачькі!! вчора я випадково побачила його портрет.
-- Ти раніше не бачила його портрет?
-- Уявіть собі, в голову не приходило. Боже, який він страшний! У нього лице гвалтівника. Я один раз потрапила в халепу, і присягаюся, у того мудака був точно такий же вираз обличчя.
Що сказати?
Хеловін пройшов, а події побігли.
З тої половини, хто був за Ющенка (чи радше проти Януковича) до 2014 дожили всі, але далеко не всі повели себе гідно.
Деякі стали оголотілими кримнашами, інші - ситуативними.
Я досі ламаю голову, як таке могло статися.
В тому числі і та дівчинка, яку налякав портрет Януковича.
А також і та іменинниця, моя колишня тепер вже подруга.
Порозумнішали? навряд чи це пояснення можна прийняти.
Ну а інші із тої вечірки давно вже не в Криму. І на моє знову ж здивування, серед емігрантів 2014 було кілька тих, хто тоді, 2004, був за Януковича.
Пам'ятаю як допитував одну таку: що тобі Янукович?
-- Янукович мені ніхто. Але Ющенко ділить країну на три сорти. Що ти смотріш, я сама це бачила.
-- Як? де?
-- По телевізору.
-- Що, прямо вийшов і так сказав?
-- Ну, не він, але там показували мапу України і вона поділена на три сорти. І диктор сказав, що це передвиборча програма Ющенка.
Так я її тоді не переконав.
А десять років по тому вона - волонтерка на фронті, із нашого боку.
Отакий він, Хеловін.
У моєї подруги був малий ювілей. Мабуть, 20, це було багато! ми такі юні були, що тепер я б назвав усіх хто набився в той ресторан - дітками. Діти з паспортом і правом голосу, а так -- чисті діти у всьому, що стосується розвитку: інтелекту, духу, досвіду.
За дві години я знаходжу іменинцю у сльозах, на поверсі ресторану. Вона ридає, я заспокоюю, а вона каже:
-- Який придурок поставив вибори Президента України на 31 жовтня? Я все життя мучаюсь, що народилась на хеловін, а тепер уяві собі, що чекає на Україну!
За мною зайшла ще одна дівчина, та була любителька гороскопів. І раніше ніж я встиг показати їй "хоч ти помовч зараз, а?", вона затягнулась сигаркою і пророкувала:
-- Це точно. А ще й на рік Обізяни. Це будуть не вибори, це буде цирк.
Як я і думав, імениниця після цього ще гірше заридала.
Діло в тому, що весь іменинний вечір перетворився зі звичайного "їж та пий, слухай музику, цілуйся" на постійні політичні дебати.
Нас, юних створінь, виявилось рівно фіфті фіфті і це була досить велика вибірка, бо зібралося людей так півсотні.
Навіть ті, хто тверезими були "проти всіх" чи "над схваткою", по мірі вживання алкаголя і накалу дискусії всеж обізначили свої симпатії.
Зі мною був один мудрий пацан, який сказав мені задоволено:
-- А я тішуся. Це вперше бачу за всі роки, щоби кримчани так переймалися за всю Україну. Я щойно зі Львова і там теж саме. Чим би не скінчилось, а ми вже єдина країна, це голий факт.
Пам'ятаю одну дівчинку, яка сказала:
-- Я взагалі була аж до вчора за Януковича.
-- А чому до вчора?
-- Дєвачькі!! вчора я випадково побачила його портрет.
-- Ти раніше не бачила його портрет?
-- Уявіть собі, в голову не приходило. Боже, який він страшний! У нього лице гвалтівника. Я один раз потрапила в халепу, і присягаюся, у того мудака був точно такий же вираз обличчя.
Що сказати?
Хеловін пройшов, а події побігли.
З тої половини, хто був за Ющенка (чи радше проти Януковича) до 2014 дожили всі, але далеко не всі повели себе гідно.
Деякі стали оголотілими кримнашами, інші - ситуативними.
Я досі ламаю голову, як таке могло статися.
В тому числі і та дівчинка, яку налякав портрет Януковича.
А також і та іменинниця, моя колишня тепер вже подруга.
Порозумнішали? навряд чи це пояснення можна прийняти.
Ну а інші із тої вечірки давно вже не в Криму. І на моє знову ж здивування, серед емігрантів 2014 було кілька тих, хто тоді, 2004, був за Януковича.
Пам'ятаю як допитував одну таку: що тобі Янукович?
-- Янукович мені ніхто. Але Ющенко ділить країну на три сорти. Що ти смотріш, я сама це бачила.
-- Як? де?
-- По телевізору.
-- Що, прямо вийшов і так сказав?
-- Ну, не він, але там показували мапу України і вона поділена на три сорти. І диктор сказав, що це передвиборча програма Ющенка.
Так я її тоді не переконав.
А десять років по тому вона - волонтерка на фронті, із нашого боку.
Отакий він, Хеловін.
no subject
Date: 2021-11-02 09:11 am (UTC)Метаморфози війни, так.
Як казав наш ЗКБ, "я теж колись сміявся з Юща і вважав, що пуцін - маладєц, сільний лідєр, про армію дбає, але це не означає, що я спав і бачив, щоб якась підарасня зі зброєю в руках приперлася до нас в країну розповідати, як нам жити і з ким дружити".
З мовою те саме. Цілком україномовний карпатський вуйко з ватою в голові (нещодавнє відео Ананьєва про похід в Карпати) несе якусь дічь про Майдан, совок і дрюшьбу з расією, а російськомовний харків'янин Борис Севастьянов пише "Грады" і посилає ватанів найух. Я вже не кажу про екс-рускомірного (за його власним свідченням) Станіслава Асєєва.
no subject
Date: 2021-11-02 06:06 pm (UTC)