![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
don_katalanАлі Татар-заде
ну а як ми можемо підтримати культуру? Як не дивно, самі, самі. Все як дотепер було з армією, революціями і прочими ініціятивами.
Дивіться, що вам заважає: дві неправдиві установки, перша "а що від мене залежить?", друга "та було б кого підтримувати, мені Імярек не подобається своєю пикою, а другий пихою, а третій ... ітд".
А тепер погляньте, як це спрацює, якщо ви захочете. Кожен з вас в день чи в тиждень пробухує (витрачає на алкоголь) на одну книжку. Десь стільки ж коштує - ліцензійний запис кіна, ліцензійний альбом, квіток в театр, в кіно, оперу-балет, підписка на місяць часопису, концерт ітд.
Але ж я не прошу вас покинути пити і тепер ходити на усі концерти, купувати всі ліцензії, бо так ви розоритеся.
Нє. У вас є 50 друзів, яким ви раз на рік щось даруєте. Ото даруйте їм не парасольки, не годиники і прочу лабуду (при чому, що важливо, недомашнього виробництва!), а оте що я перелічив.
Комусь книжку, комусь касету-дискету, комусь білет, комусь газетну підписку, інтернет-підписку, абонемент, платний екаунт і так далі.
По-перше ви просливете оригіналом та інтелектуалом (це ваш бонус). По-друге - ви підкормите 50 разів якогось невідомого вам письменика, музиканта, режисера із акторами, газетний колектив.
Все, з вами розібралися. Ви це можете. Не хочете - то вже не до мене, але я показав вам що можете.
Тепер, як це підживлює культуру.
Якщо кіно, книга, музика і так далі по списку наближаються до точки "самоокупаємості", поки що ми ставимо питання так, - то це стимулює відповідно режисера, поета і художника на подальшу працю по своїй стезі.
Чим більше його гонорар, тим більше він стає "крутим".
А значить, його імресарії та прихлебателі починають крутити його на нові чини.
Подумаєш, що хтось з них вам не подобається. Але треба, щоб кожний з них був, зрозумійте це, і щоб його професія його годувала.
Тоді нові замовлення до нього потягнуться, бо є отой успішний автор. А головне, що ці замовлення просто виникнуть, бо зараз вони не ходять від одного до іншого, а просто лежать під сукном чи навіть не вербалізовані.
Газета яка відбилась - це вже сигнал рекламодавцям, театр що "відбувся" - меценатам і орендарям, письменик - видавцям.
Це я вам виклав, фактиично, "доктрину Медісона", одного з батьків Америки.
Це він вчив базувати хороші діла на суто меркантильних інтересах. (і мав під цім неабияке підгрунття - в Біблії бо прямо сказано, що всім людям пороблено, отже треба експлотувати їхні гріхи на користь суспільству, а не боротись з їхньою природою, як закликав його колега Джеферсон).
ну а як ми можемо підтримати культуру? Як не дивно, самі, самі. Все як дотепер було з армією, революціями і прочими ініціятивами.
Дивіться, що вам заважає: дві неправдиві установки, перша "а що від мене залежить?", друга "та було б кого підтримувати, мені Імярек не подобається своєю пикою, а другий пихою, а третій ... ітд".
А тепер погляньте, як це спрацює, якщо ви захочете. Кожен з вас в день чи в тиждень пробухує (витрачає на алкоголь) на одну книжку. Десь стільки ж коштує - ліцензійний запис кіна, ліцензійний альбом, квіток в театр, в кіно, оперу-балет, підписка на місяць часопису, концерт ітд.
Але ж я не прошу вас покинути пити і тепер ходити на усі концерти, купувати всі ліцензії, бо так ви розоритеся.
Нє. У вас є 50 друзів, яким ви раз на рік щось даруєте. Ото даруйте їм не парасольки, не годиники і прочу лабуду (при чому, що важливо, недомашнього виробництва!), а оте що я перелічив.
Комусь книжку, комусь касету-дискету, комусь білет, комусь газетну підписку, інтернет-підписку, абонемент, платний екаунт і так далі.
По-перше ви просливете оригіналом та інтелектуалом (це ваш бонус). По-друге - ви підкормите 50 разів якогось невідомого вам письменика, музиканта, режисера із акторами, газетний колектив.
Все, з вами розібралися. Ви це можете. Не хочете - то вже не до мене, але я показав вам що можете.
Тепер, як це підживлює культуру.
Якщо кіно, книга, музика і так далі по списку наближаються до точки "самоокупаємості", поки що ми ставимо питання так, - то це стимулює відповідно режисера, поета і художника на подальшу працю по своїй стезі.
Чим більше його гонорар, тим більше він стає "крутим".
А значить, його імресарії та прихлебателі починають крутити його на нові чини.
Подумаєш, що хтось з них вам не подобається. Але треба, щоб кожний з них був, зрозумійте це, і щоб його професія його годувала.
Тоді нові замовлення до нього потягнуться, бо є отой успішний автор. А головне, що ці замовлення просто виникнуть, бо зараз вони не ходять від одного до іншого, а просто лежать під сукном чи навіть не вербалізовані.
Газета яка відбилась - це вже сигнал рекламодавцям, театр що "відбувся" - меценатам і орендарям, письменик - видавцям.
Це я вам виклав, фактиично, "доктрину Медісона", одного з батьків Америки.
Це він вчив базувати хороші діла на суто меркантильних інтересах. (і мав під цім неабияке підгрунття - в Біблії бо прямо сказано, що всім людям пороблено, отже треба експлотувати їхні гріхи на користь суспільству, а не боротись з їхньою природою, як закликав його колега Джеферсон).