![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
don_katalanВладимир Фесенко
Про виступ Президента Зеленського на Генеральній Асамблеї ООН. Головний акцент зроблено на наших проблемах, викликаних російською агресію (окупація Криму і частини Донбасу, війна на сході нашої країни). Цього разу більше уваги до кримської проблематики, зокрема і в контексті створення Кримської платформи (пролунав заклик приєднуватись до її роботи). І це закономірно, правильно, і очікуємо. Але керівник української держави говорив про це в контексті вкрай низької ефективності ООН і міжнародної спільноти. І проблема не стільки в самій ООН, головна причина такої ситуації давно очевидна – країна-агресор має право вето в роботі Ради безпеки ООН. Дуже слушною є і порада світовим лідерам зустрічатися там, де існують найбільш складні і гарячі проблеми. Емоційно-тактильне і безпосереднє відчуття проблеми може підштовхнути і до більш рішучих дій. До речі сам Зеленський активно використовує цю методу – він регулярно привозить наших міжнародних гостей в зону конфлікту на Донбасі.
Критика на адресу ООН і міжнародної спільноти пролунала не тільки у зв’язку з нашими проблемами, а і з точки зору дотримання спільних правил і стандартів у підході до розв’язання глобальних проблем, зокрема і в боротьбі з пандемією, в процесі розподілу вакцин і ліків проти Ковід-19: «Виявилося, що у статтях про рівність, як у рекламах, є зірочка і напис дрібним шрифтом: всі ми люди, всі ми в одному човні, але рятувальні шлюпки першими отримають пасажири першого класу». Яскраві і нестандартні метафори – це вже фірмовий стиль виступів Президента Зеленського. Зокрема, він порівняв ООН з супергероєм на пенсії, який був дуже потужним і зробив величезний внесок у розвиток глобальної співпраці та створення глобальних інституцій, але зараз не може знайти для себе адекватну функцію.
Ще один важливий акцент виступу Президента України – пряма і опосередкована полеміка з Путіним і російською владою. Цікаво що проти Путіна були використані його ж тези із славнозвісного виступу на Мюнхенській конференції. Заочна дискусія президентів України і Росії вже стає показовою тенденцією.
З точки зору внутрішньополітичного контексту значущим є згадування в цьому виступі замаху на першого помічника Президента – Сергія Шефіра. Очевидно, що ця ситуація емоційно вразила Володимира Зеленського. А от як це вплине на його політичні дії, ми вже побачимо після його повернення в Україну.
Про виступ Президента Зеленського на Генеральній Асамблеї ООН. Головний акцент зроблено на наших проблемах, викликаних російською агресію (окупація Криму і частини Донбасу, війна на сході нашої країни). Цього разу більше уваги до кримської проблематики, зокрема і в контексті створення Кримської платформи (пролунав заклик приєднуватись до її роботи). І це закономірно, правильно, і очікуємо. Але керівник української держави говорив про це в контексті вкрай низької ефективності ООН і міжнародної спільноти. І проблема не стільки в самій ООН, головна причина такої ситуації давно очевидна – країна-агресор має право вето в роботі Ради безпеки ООН. Дуже слушною є і порада світовим лідерам зустрічатися там, де існують найбільш складні і гарячі проблеми. Емоційно-тактильне і безпосереднє відчуття проблеми може підштовхнути і до більш рішучих дій. До речі сам Зеленський активно використовує цю методу – він регулярно привозить наших міжнародних гостей в зону конфлікту на Донбасі.
Критика на адресу ООН і міжнародної спільноти пролунала не тільки у зв’язку з нашими проблемами, а і з точки зору дотримання спільних правил і стандартів у підході до розв’язання глобальних проблем, зокрема і в боротьбі з пандемією, в процесі розподілу вакцин і ліків проти Ковід-19: «Виявилося, що у статтях про рівність, як у рекламах, є зірочка і напис дрібним шрифтом: всі ми люди, всі ми в одному човні, але рятувальні шлюпки першими отримають пасажири першого класу». Яскраві і нестандартні метафори – це вже фірмовий стиль виступів Президента Зеленського. Зокрема, він порівняв ООН з супергероєм на пенсії, який був дуже потужним і зробив величезний внесок у розвиток глобальної співпраці та створення глобальних інституцій, але зараз не може знайти для себе адекватну функцію.
Ще один важливий акцент виступу Президента України – пряма і опосередкована полеміка з Путіним і російською владою. Цікаво що проти Путіна були використані його ж тези із славнозвісного виступу на Мюнхенській конференції. Заочна дискусія президентів України і Росії вже стає показовою тенденцією.
З точки зору внутрішньополітичного контексту значущим є згадування в цьому виступі замаху на першого помічника Президента – Сергія Шефіра. Очевидно, що ця ситуація емоційно вразила Володимира Зеленського. А от як це вплине на його політичні дії, ми вже побачимо після його повернення в Україну.