![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
don_katalanIhor Lutsenko
Знаєте, я абсолютно не дивуюсь, що Вадим Новінський, котрий відкрито співпрацює з структурами країни-агресора, є депутатом українського парламенту.
Український народ не надто любить розбиратися у тих, за кого голосує, і там повно ворогів не тільки серед записних проросійських груп, але і в ''какая разница'' фракціях.
Бентежить інше. В нашій країні практично не можливо бути підприємцем, і не тотально залежати від влади.
У нас буває так:або політична опозиційна діяльність, або підприємницька. Суміщати це не дано.
Але чомусь Вадим Новінський є винятком з цього правила. Він за визначенням є олігархом, але при цьому олігархом країни-агресора, котрий має в Україні і бізнес, і політичні посади.
Пояснення цієї таємниці: Ринат Ахметов. Прибрати Ахметова - і не буде Новінського.
Сподіваюся, влада да застосує необхідні інструменти в рамках закону.
***
Знаковим є культ Олександра Невського, котрому поклоняється Новінський.
Невський є класичним прикладом очільника окупаційної адміністрації, високопоставленого колаборанта, котрий вів війни на користь своїх хазяїв.
Я думаю, тепер навіть останньому порохоботу очевидно, що Петро Олексійович Порошенко зробив величезну геополітичну помилку, коли виклопотав для Новінського громадянство України.
=====
Igor Baryshev
У них выборы в воскресенье.
Выбирать будут между одним и тем же. Если проводить аналогию, то между рыгами, коммуняками и реестровыми национал-патриотами. Всё это, естественно, имперского разлива и в хард-версии.
Лейтмотив предвыборного бла-бла-бла - "Государство ничего вам не должно, платите налоги и пшли вон отсюда".
Иначе говоря, всепобеждающая идея свободы государства от тех, кто скидывается на его содержание. И несвободы последних, по уши этому самому государству всем обязанных.
В исходе мероприятия сомнений нет. Финал был предсказуем ещё задолго до его начала.
Предвижу реакцию на написанное: "та навіщо про це?", "та хай вони там хоч на вухах у лаптях танцюють!", ну, и т.п.
И я бы полностью согласился с таким подходом, если бы вместо Великой Арсениевой Стены нас с ними разделял кишащий зубастыми хищниками пролив километров в сто шириной, с высокими берегами в острых скалах. Но пока такого нет, то обращать внимание на то, что там происходит, всё же стоит.
И да, есть вопрос:
Ну, а мы? Вот если отбросить эту их имперщину, далеко ли мы ушли от подобного тому, что у них?
Знаєте, я абсолютно не дивуюсь, що Вадим Новінський, котрий відкрито співпрацює з структурами країни-агресора, є депутатом українського парламенту.
Український народ не надто любить розбиратися у тих, за кого голосує, і там повно ворогів не тільки серед записних проросійських груп, але і в ''какая разница'' фракціях.
Бентежить інше. В нашій країні практично не можливо бути підприємцем, і не тотально залежати від влади.
У нас буває так:або політична опозиційна діяльність, або підприємницька. Суміщати це не дано.
Але чомусь Вадим Новінський є винятком з цього правила. Він за визначенням є олігархом, але при цьому олігархом країни-агресора, котрий має в Україні і бізнес, і політичні посади.
Пояснення цієї таємниці: Ринат Ахметов. Прибрати Ахметова - і не буде Новінського.
Сподіваюся, влада да застосує необхідні інструменти в рамках закону.
***
Знаковим є культ Олександра Невського, котрому поклоняється Новінський.
Невський є класичним прикладом очільника окупаційної адміністрації, високопоставленого колаборанта, котрий вів війни на користь своїх хазяїв.
Я думаю, тепер навіть останньому порохоботу очевидно, що Петро Олексійович Порошенко зробив величезну геополітичну помилку, коли виклопотав для Новінського громадянство України.
=====
Igor Baryshev
У них выборы в воскресенье.
Выбирать будут между одним и тем же. Если проводить аналогию, то между рыгами, коммуняками и реестровыми национал-патриотами. Всё это, естественно, имперского разлива и в хард-версии.
Лейтмотив предвыборного бла-бла-бла - "Государство ничего вам не должно, платите налоги и пшли вон отсюда".
Иначе говоря, всепобеждающая идея свободы государства от тех, кто скидывается на его содержание. И несвободы последних, по уши этому самому государству всем обязанных.
В исходе мероприятия сомнений нет. Финал был предсказуем ещё задолго до его начала.
Предвижу реакцию на написанное: "та навіщо про це?", "та хай вони там хоч на вухах у лаптях танцюють!", ну, и т.п.
И я бы полностью согласился с таким подходом, если бы вместо Великой Арсениевой Стены нас с ними разделял кишащий зубастыми хищниками пролив километров в сто шириной, с высокими берегами в острых скалах. Но пока такого нет, то обращать внимание на то, что там происходит, всё же стоит.
И да, есть вопрос:
Ну, а мы? Вот если отбросить эту их имперщину, далеко ли мы ушли от подобного тому, что у них?