
Артур Харитонов
🏴 Проукраїнська гонконгська активіста, що очікує на “інквізиційний” судовий процес, повстала проти системи: відмовилася від застави через закриті засідання, ризикуючи життям
31-річна журналістка Гвінет Хо, що у 2018 році провела близько місяця у Києві та Одесі, вивчаючи історію Революції гідності та напади на українських громадських активістів, стала першою репресованою демократкою, яка наважилася публічно боротися проти підконтрольних КНР судів Гонконгу, знаходячись у СІЗО.
Зокрема, вона відмовилася від права на заставу, оскільки корумповане правосуддя мало намір розглядати її заяву винятково у закритому порядку: без допуску до зали представників громадськості, медіа та іноземних дипломатичних установ (https://bit.ly/3zZbkSS).
Гвінет зазнає репресій за так званою “справою 47-ми”, у якій фігурують найвпливовіші демократи Гонконгу, який Комуністична партія Китаю звинувачує у підриві окупаційного комуністичного режиму; кожен з них брав участь у праймеріз до парламенту Гонконгу, які у Пекіні визнали підривимом комуністичних порядків шляхом інструментів демократії.
При цьому, Гвінет рекордно перемогла на праймеріз свого округу; через безкомпромісну позицію щодо зла, боротьбу з прокитайськими тітушками та корупцією, дівчина стала однією з найпопулярніших демократичних лідерок Гонконгу.
Наразі 12 з 47 політиків по справі отримали право на заставу (найменш відомі); інші знаходяться у СІЗО, чекаючи на вирок, більшості було відмовленно у зміні запобіжного заходу.
Перед розглядом заяви про заставу адвокати Гвінет подали клопотання про зняття новостворенних обмежень щодо відкритого судового розгляду.
Згідно з кримінальним процесуальним законом Гонконгу слухання мають бути закритими для громадськості, з правом на зазначення імені підозрюваного, імені судді, сутності правопорушення, а також підстав для застави. Цитування аргементів Гвінет, або позицій судді за такого режиму карається штрафом від 50 тисяч гонконгських доларів або ув’язненням строком до 6 місяців.
При цьому, суд має право “відкрити” слухання, якщо справа містить суспільний резонанс.
Певно, не буде неочікуваним те, що суддя відмовив Гвінет у задовленні вимоги. Відтак Гвінет відмовилася від заяви щодо порук.
Активістка пояснює, що за “закритого режиму” громадськість не може почути жодних аргементів, особливо корумпованого прокомуністичного суду. Після винесення рішення його текст заборонено до публікації, тобто народ Гонконгу та світ не може дізнатися обставин, за яких кривосуддя відправляє топ-демократій до колоній.
Проукраїнська лідерка стверджує: цей режим спрямований лиш на одне - посилення страху та терору серед гонконгців, які впадають у ще більший відчас від браку інформації та правди.
Крім цього, Гвінет апелює до того, що винятково публічність слухань є гарантією її права на захист; у свою чергу, закритий порядок лише порушує це право.
Днем раніше адвокатка Гвінет, що мала брати участь у процесі, була сама заарештованою: правниця паралельно розслідувала поліцейське свавілля, вимагала відновити право на вшанування пам’ять загиблих під час комуністичної різанини на площі Тяньаньмень, а також закликала гонконгців продовжувати чинити опір терору (https://bit.ly/3zXYcNR).
Гвінет утримується у комуністичному СІЗО вже майже 7 місяців. Їй може загрожувати довічне ув’язнення або навіть депортація до КНР та смертна кара. Публічний наступ на гонконгське антиправосуддя може лиш погіршити її становище, враховуючи посту комуністів.
Гвінет є моєю подругою та величезною союзницею України.
Навіть не так: Гвінет - більше українка, ніж деякі наші співгромадяни.
Наступне слухання по справі призначене на 23 вересня 2021 року.