![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
don_katalanBorys Babin
20 год ·
Поки окремі експерти «Асоціації Реінтеграції Криму» отримали на сьогодні відгул задля продуктивної гастро- та фото- сесії на ланах «Кримської платформи», вкрай цікаво спостерігати за «домашніми заготовками» агресора у протидії саміту.
Бо очевидно реагувати на «платформу» росіяни почали давно та звісно мали скласти собі певний план «капостей» у публічному вимірі. Прикладом сьогодні ТАСС зранку радісно повідомила про те, що нібито «хакери поклали» веб-сайт Президента України. Але мабуть це було якось дуже недовго та крім ТАСС це узагалі мало хто помітив.
Звісно «з нагоди платформи» російська пропаганда масово транслює сьогодні засалених від тривалого застосування «кримських спікерів», які втомлене обіцяють трансцедентне «щастя народне» (Аксьонов), хоч якісь очисні Севастополю, щоб героїчне лайно героїчних матросів більше не налипало ззовні на героїчні кораблі (Хуснуллін), черговий «Форум друзів Криму» на полях «Ялтинського міжнародного економічного форуму» із традиційними політичними фріками «з тридцяти країн світу» та вже традиційно – на кошт ялтинського етнічного кримінального угрупування із спеціалізацією на наркотиках та педофілії (Мурадов).
У Криму, згідно цієї ж пропаганди, знову очікують «мільярд приватних інвестицій», а також перетягують вручну літаки, ставлячи «світові рекорди». Ну хоч щось оригінальне вигадали, з перетягуванням. З «інвестиціями» анекдот той вже геть бородатий.
Був з нагоди київського саміту задіяний і пан Лавров, що надав учора, «під платформу» широке інтерв’ю потужному та при цьому провладному часопису «Magyar Nemzet». Звісно що спілкуватися з цим угорським виданням російський міністр може лише про Україну, інших фантомних болів у нього не накопичилося. Навряд чи це роздмухуваний наразі у РФ текст, де Лавров скаржився на дискримінацію Україною «мільйонів корінних росіян та угорців», на вітчизняний закон про корінні народи, на заяви пана Зеленського, Тарас Кремінь та інших, призведе до певного результату.
Бо поки пан Лавров бідкався у Будапешті журналістам про те, що у Києві «неправильно порахували караїмів», угорський президент пан Адер вже «збирав свій саквояж» до подорожі у Київ.
А тому, якщо це все, що РФ змогла «вичавити» із себе та своїх маріонеток з нагоди саміту, то для неї все виглядає все якось дуже тоскно.
І на цьому гнило-сірому інформаційному полі агресора навіть феєричні серпневі заходи колишнього кримського «журналіста», а наразі цілого «заступника міністра» окупаційної адміністрації у Луганську, із випуском «поштових марок ЛНР» з нагоди «250 річниці звільнення російської Тавриди від турецьких загарбників», попре очевидну, саме у медичному вимірі, ідіотію такого хеппенінгу, виглядають якось, скажемо, більш «свіжо та оригінально».
Я не просто так згадав про філателію (до речі на жаль, здається, поки не застосовану організаторами в рамках «Кримської платформи»), хоча сам насправді завзятий токеніст та був ним задовго до нещодавнього камінг-ауту пана Баканова з його іменними спінтріями для випускників чи як воно наразі там у них називається, краще Oleh Pokalchuk запитати.
Адже один російський фантаст-імперіаліст, що дуже полюбляв вбивати власних героїнь на пляжах «Артеку», одного разу вкрай вірно визначив роль пошти в сучасному суспільстві. А тому на «АРК» скоро вийде непогане розслідування. Де буде той самий «Артек», мільярди освоєного окупантами кешу, новосибірські бізнесмени та ростовські контрабандисти і навіть запеклі війни фейкових кримських «пошт» за участь у схемі обкрадання кримчан на «судових повістках».
Де можна це все буде прочитати – думаю вже знаєте.
І ще наостанок про контрабандистів та спінтрії. Окупанти повідомляють що вони нещодавно вилучили на адмінмежі більше вісімдесятьох античних артефактів, які вивозилися із Криму на материкову Україну.
Звісно «чорні археологи» це дуже погано (якщо звісно не купляти у них на півціни рідкісні жетони) але саме тенденція дуже цікава.
Бо у материкову Україну з Криму таке сьогодні виходить везти вигідніше ніж у Росію. Характерний симптом.
Я б на місті нинішніх «вічних будівників очисних» та організаторів «форумів друзів Криму серед ялтинських педофілів» трохи задумався.
Хоча про що я, власне.
Не перемикайтеся.
=====
Владимир Фесенко
17 год ·
Головна подія сьогоднішнього дня – перший (і установчий) саміт Кримської платформи. Попри шалений спротив Кремля він відбувся. І за політичним значенням (з точки зору наших національних інтересів), а також за масштабом і за рівнем представництва (46 країн та міжнародних організацій, всі країни «Великої сімки», всі країни ЄС і НАТО) це найважливіший міжнародний захід, який проходив в Україні за всі 30 років незалежності нашої країни. Це великий успіх української дипломатії і Президента Зеленського.
Треба розуміти, що це довгостроковий проект. Журналісти часто задають питання: в чому сенс цієї платформи? Головний сенс – в довготривалій дипломатичній боротьбі проти російської окупації Криму, і за підтвердження його українського статусу. Будемо реалістами. Зараз у нас не має політичних (та інших) інструментів, які б дозволили нам швидко і без великих ризиків для країни повернути Крим. Міжнародний та історичний досвід свідчить, що проти окупації своїх територій іноді доводиться боротись десятиріччями. Сьогодні на саміті Кримської платформи про це нагадали керівники Балтійських країн. Росія хотіла б, щоб всі якомога скоріше забули про факт російської окупації Криму і де-факто змирилися з цим. Завдання Кримської платформи – постійно нагадувати міжнародній спільноті про цю проблему, і координувати наші зусилля і активність наших міжнародних партнерів в боротьбі проти російської окупації Криму (зокрема і через санкційний режим проти Росії), в реагуванні на політичні та правові наслідки російської окупації Криму, зокрема на порушення прав і свобод українців і кримських татар на окупованих територіях, на перетворення Криму у військову базу, на чисельні порушення міжнародного права у зв’язку з російською окупацією Криму. Оскільки саме створення Кримської платформи та її міжнародна підтримка і запланована активність руйнують російську міжнародну стратегію по Криму, це викликає таку істерику Кремля.
Щось подібне треба було створити ще в 2014-2015 гг. На жаль тоді дослухались порад деяких західних партнерів, що, мовляв, по Криму нічого вже не зробиш, Росія категорично відмовляється обговорювати цю тему, тому краще зосередитись на переговорах по Донбасу. І що? І по Донбасу не домовились (а ті домовленості, що тоді уклали, навряд можна виконати), і в боротьбі за Крим згаяли певний час. Але краще зробити трохи запізно, ніж ніколи. «Кримська платформа» успішно стартувала! В добрий путь!
20 год ·
Поки окремі експерти «Асоціації Реінтеграції Криму» отримали на сьогодні відгул задля продуктивної гастро- та фото- сесії на ланах «Кримської платформи», вкрай цікаво спостерігати за «домашніми заготовками» агресора у протидії саміту.
Бо очевидно реагувати на «платформу» росіяни почали давно та звісно мали скласти собі певний план «капостей» у публічному вимірі. Прикладом сьогодні ТАСС зранку радісно повідомила про те, що нібито «хакери поклали» веб-сайт Президента України. Але мабуть це було якось дуже недовго та крім ТАСС це узагалі мало хто помітив.
Звісно «з нагоди платформи» російська пропаганда масово транслює сьогодні засалених від тривалого застосування «кримських спікерів», які втомлене обіцяють трансцедентне «щастя народне» (Аксьонов), хоч якісь очисні Севастополю, щоб героїчне лайно героїчних матросів більше не налипало ззовні на героїчні кораблі (Хуснуллін), черговий «Форум друзів Криму» на полях «Ялтинського міжнародного економічного форуму» із традиційними політичними фріками «з тридцяти країн світу» та вже традиційно – на кошт ялтинського етнічного кримінального угрупування із спеціалізацією на наркотиках та педофілії (Мурадов).
У Криму, згідно цієї ж пропаганди, знову очікують «мільярд приватних інвестицій», а також перетягують вручну літаки, ставлячи «світові рекорди». Ну хоч щось оригінальне вигадали, з перетягуванням. З «інвестиціями» анекдот той вже геть бородатий.
Був з нагоди київського саміту задіяний і пан Лавров, що надав учора, «під платформу» широке інтерв’ю потужному та при цьому провладному часопису «Magyar Nemzet». Звісно що спілкуватися з цим угорським виданням російський міністр може лише про Україну, інших фантомних болів у нього не накопичилося. Навряд чи це роздмухуваний наразі у РФ текст, де Лавров скаржився на дискримінацію Україною «мільйонів корінних росіян та угорців», на вітчизняний закон про корінні народи, на заяви пана Зеленського, Тарас Кремінь та інших, призведе до певного результату.
Бо поки пан Лавров бідкався у Будапешті журналістам про те, що у Києві «неправильно порахували караїмів», угорський президент пан Адер вже «збирав свій саквояж» до подорожі у Київ.
А тому, якщо це все, що РФ змогла «вичавити» із себе та своїх маріонеток з нагоди саміту, то для неї все виглядає все якось дуже тоскно.
І на цьому гнило-сірому інформаційному полі агресора навіть феєричні серпневі заходи колишнього кримського «журналіста», а наразі цілого «заступника міністра» окупаційної адміністрації у Луганську, із випуском «поштових марок ЛНР» з нагоди «250 річниці звільнення російської Тавриди від турецьких загарбників», попре очевидну, саме у медичному вимірі, ідіотію такого хеппенінгу, виглядають якось, скажемо, більш «свіжо та оригінально».
Я не просто так згадав про філателію (до речі на жаль, здається, поки не застосовану організаторами в рамках «Кримської платформи»), хоча сам насправді завзятий токеніст та був ним задовго до нещодавнього камінг-ауту пана Баканова з його іменними спінтріями для випускників чи як воно наразі там у них називається, краще Oleh Pokalchuk запитати.
Адже один російський фантаст-імперіаліст, що дуже полюбляв вбивати власних героїнь на пляжах «Артеку», одного разу вкрай вірно визначив роль пошти в сучасному суспільстві. А тому на «АРК» скоро вийде непогане розслідування. Де буде той самий «Артек», мільярди освоєного окупантами кешу, новосибірські бізнесмени та ростовські контрабандисти і навіть запеклі війни фейкових кримських «пошт» за участь у схемі обкрадання кримчан на «судових повістках».
Де можна це все буде прочитати – думаю вже знаєте.
І ще наостанок про контрабандистів та спінтрії. Окупанти повідомляють що вони нещодавно вилучили на адмінмежі більше вісімдесятьох античних артефактів, які вивозилися із Криму на материкову Україну.
Звісно «чорні археологи» це дуже погано (якщо звісно не купляти у них на півціни рідкісні жетони) але саме тенденція дуже цікава.
Бо у материкову Україну з Криму таке сьогодні виходить везти вигідніше ніж у Росію. Характерний симптом.
Я б на місті нинішніх «вічних будівників очисних» та організаторів «форумів друзів Криму серед ялтинських педофілів» трохи задумався.
Хоча про що я, власне.
Не перемикайтеся.
=====
Владимир Фесенко
17 год ·
Головна подія сьогоднішнього дня – перший (і установчий) саміт Кримської платформи. Попри шалений спротив Кремля він відбувся. І за політичним значенням (з точки зору наших національних інтересів), а також за масштабом і за рівнем представництва (46 країн та міжнародних організацій, всі країни «Великої сімки», всі країни ЄС і НАТО) це найважливіший міжнародний захід, який проходив в Україні за всі 30 років незалежності нашої країни. Це великий успіх української дипломатії і Президента Зеленського.
Треба розуміти, що це довгостроковий проект. Журналісти часто задають питання: в чому сенс цієї платформи? Головний сенс – в довготривалій дипломатичній боротьбі проти російської окупації Криму, і за підтвердження його українського статусу. Будемо реалістами. Зараз у нас не має політичних (та інших) інструментів, які б дозволили нам швидко і без великих ризиків для країни повернути Крим. Міжнародний та історичний досвід свідчить, що проти окупації своїх територій іноді доводиться боротись десятиріччями. Сьогодні на саміті Кримської платформи про це нагадали керівники Балтійських країн. Росія хотіла б, щоб всі якомога скоріше забули про факт російської окупації Криму і де-факто змирилися з цим. Завдання Кримської платформи – постійно нагадувати міжнародній спільноті про цю проблему, і координувати наші зусилля і активність наших міжнародних партнерів в боротьбі проти російської окупації Криму (зокрема і через санкційний режим проти Росії), в реагуванні на політичні та правові наслідки російської окупації Криму, зокрема на порушення прав і свобод українців і кримських татар на окупованих територіях, на перетворення Криму у військову базу, на чисельні порушення міжнародного права у зв’язку з російською окупацією Криму. Оскільки саме створення Кримської платформи та її міжнародна підтримка і запланована активність руйнують російську міжнародну стратегію по Криму, це викликає таку істерику Кремля.
Щось подібне треба було створити ще в 2014-2015 гг. На жаль тоді дослухались порад деяких західних партнерів, що, мовляв, по Криму нічого вже не зробиш, Росія категорично відмовляється обговорювати цю тему, тому краще зосередитись на переговорах по Донбасу. І що? І по Донбасу не домовились (а ті домовленості, що тоді уклали, навряд можна виконати), і в боротьбі за Крим згаяли певний час. Але краще зробити трохи запізно, ніж ніколи. «Кримська платформа» успішно стартувала! В добрий путь!