...часікі побєди

[don_katalan]

Алі Татар-заде
на прощання московитські туристочки подарували мені часікі побєди і нож з гейоргієвской лєнтай і тематикой.
Сувенірні. Колекційні.
Коли я тільки відкрив рота і вони вже по формі губ побачили, що я щось маю проти, то сама смілива скороговоркою проторохтіла:
- Айсчьо чясікі благаславлєни лічьна патріархам, у нас бумажка єсть.
-- А нож? - спитав я, - теж благословлений патріархом? - і мимоволі відчув як моє обурення перетворюється на сарказм.
- Н-незнаю, - сказала інша, - вот ми пратупілі, надаж била і пра нож спрасіть.
- Ані па прявдє гявяря шьлі в адньом нябьорє, - ляпнула третя. На неї цикнули і шикнули.
Нарешті я погодився:
-- Нож - беру. Є така прикмета, дома почитаєте.
- А чяси пратіва-ударниє, - сказали вони. - Ктаму же протіва-водниє, ілі как там називаєтса.
-- Добре, зараз перевіримо, - я взяв часікі і жбурнув їх далеко в море. - На довгу пам'ять.
=====
Алі Татар-заде
про себе Мейлін казала, що "китайського в мені - тільки обличчя". Справді, коли їй було 15 і вона поступила в американський коледж, то розмовляла англійською як Скарлет О'Хара, з південним акцентом.
А коли вийшла за Чан Кайши і той швидко став великим китайцем, то вона стала мостиком поміж Сходом і Заходом, тому що її чоловік не вмів англійською і Мейлін пояснювала всій Амеріці, що відбувається в Китаї і що мав на увазі його диктатор.
Втім, "захід є захід, а схід є схід".
Елеонор Рузвельт вважає достатнім такий епізод:
— «Одного разу я питаю мадам Чан, що нам зробити з лідером шахтарських профспілок, Джоном Люїсом? Її маленька красива рученька здійнялась вгору і зробила жест, ніби ріже горлянку»
=====
Алі Татар-заде
ви вже чули про "мовний патруль" в Казахстані?
Скандал такий, що в нього втрутився президент країни.
Стисло: громадський діяч вимагає розмовляти казаською у магазині, а його жертви - запугані продавкині, що прохають на камеру пробачення за те, що сказали що етот город і вапще всьо в етой странє построєно рускімі ітд.
Московити заочно вліпили діячу 50 літ заборони посєщать Москву.