4 липня – День Незалежності США, вже 247-й! Відтоді, 13 бунтівних заокеанських колоній Великої Британії виросли у світового економічного лідера, наймогутнішу світову демократію. США стали найпотужнішим захисником цивілізації від наступу комунізму та екстремізму (який, на жаль, ще не можна поставити в минулому часі).
Незалежність не далась американцям легко, і з неба не впала. Сама Декларація Незалежності проголошена у ході війни за визволення (1775-1783), та й потім колишня метрополія не залишила американців у спокої, ще в 1812-1815 роках (на 36-му році Незалежності!) Велика Британія знову на них обрушилась, і навіть тимчасово окопувала нову столицю – Вашингтон.
Історія США устелена не лише трояндами: зокрема, кривава Громадянська і дві світові війни. Та американський народ від того лише згуртувався, загартувався і набув, нечуваної до тоді, економічної і геополітичної потуги.
Вперше за кордоном СРСР я був у 1994-му, і саме у США. Країна вразила розмахом і способом життя, інакшого і більш зручного не лише як у нас, але і як у Європі (що пізнав пізніше). До слова, після приземлення в аеропорту Вашингтона першу кислу міну я побачив лише через місяць, у літаку вертаючись додому, і належала вона не американцеві.
Вітальний пост не місце розгорнутого аналізу, наведу один, зате 100% критерій порівняння загального рівня життя. Людей не обдуриш: міграційні потоки завжди спрямовані від країн (регіонів) з гіршим життям, до країн із життям кращим. У 1960-му населення США становило 180 млн. людей, а у 2015-му – вже 321,368 млн.! Нових територій країна відтоді не набувала, це – результат природного внутрішнього приросту та масової імміграції у США. Це ж – і показник їхнього світового лідерства.
Сьогодні США переживають складні часи: країна на розпутті, різномасті екстремісти – моральні, соціальні, релігійні, расові штовхають її до хаосу і безладу (як і «Стару Європу»). Сподіваємось на краще, але гарантувати його ніхто не в змозі.
Для України наразі США ключовий партнер, і, не будемо лукавити, - найбільший захисник. Тим більш дивує, що в нашому суспільстві є, хай і не основна, є антиамериканська течія (в Європі, яка за великим рахунком, знаходиться під захистом ядерної парасольки США, – теж). Маю на увазі не російську агентуру і її симпатиків (РФ здавна має США за головного ворога, а можливий вступ України у НАТО - за найбільший жах і кошмар), з цими все ясно. На жаль, і деякі українці їм підгавкують, і ведуться на провокаційні, інспіровані Кремлем, антиамериканські кампанії. Росія вдерлась до нас, стріляє й убиває, а дехто шукає ворога у протилежному кінці. Сподіваюсь, і це затьмарення минеться.
Виражаючи захоплення уже досягнутим американським народом, переконаний і у його подальших успіхах та досягненнях. Чого щиро й бажаю. Щасти тобі, Америко!
Незалежність не далась американцям легко, і з неба не впала. Сама Декларація Незалежності проголошена у ході війни за визволення (1775-1783), та й потім колишня метрополія не залишила американців у спокої, ще в 1812-1815 роках (на 36-му році Незалежності!) Велика Британія знову на них обрушилась, і навіть тимчасово окопувала нову столицю – Вашингтон.
Історія США устелена не лише трояндами: зокрема, кривава Громадянська і дві світові війни. Та американський народ від того лише згуртувався, загартувався і набув, нечуваної до тоді, економічної і геополітичної потуги.
Вперше за кордоном СРСР я був у 1994-му, і саме у США. Країна вразила розмахом і способом життя, інакшого і більш зручного не лише як у нас, але і як у Європі (що пізнав пізніше). До слова, після приземлення в аеропорту Вашингтона першу кислу міну я побачив лише через місяць, у літаку вертаючись додому, і належала вона не американцеві.
Вітальний пост не місце розгорнутого аналізу, наведу один, зате 100% критерій порівняння загального рівня життя. Людей не обдуриш: міграційні потоки завжди спрямовані від країн (регіонів) з гіршим життям, до країн із життям кращим. У 1960-му населення США становило 180 млн. людей, а у 2015-му – вже 321,368 млн.! Нових територій країна відтоді не набувала, це – результат природного внутрішнього приросту та масової імміграції у США. Це ж – і показник їхнього світового лідерства.
Сьогодні США переживають складні часи: країна на розпутті, різномасті екстремісти – моральні, соціальні, релігійні, расові штовхають її до хаосу і безладу (як і «Стару Європу»). Сподіваємось на краще, але гарантувати його ніхто не в змозі.
Для України наразі США ключовий партнер, і, не будемо лукавити, - найбільший захисник. Тим більш дивує, що в нашому суспільстві є, хай і не основна, є антиамериканська течія (в Європі, яка за великим рахунком, знаходиться під захистом ядерної парасольки США, – теж). Маю на увазі не російську агентуру і її симпатиків (РФ здавна має США за головного ворога, а можливий вступ України у НАТО - за найбільший жах і кошмар), з цими все ясно. На жаль, і деякі українці їм підгавкують, і ведуться на провокаційні, інспіровані Кремлем, антиамериканські кампанії. Росія вдерлась до нас, стріляє й убиває, а дехто шукає ворога у протилежному кінці. Сподіваюсь, і це затьмарення минеться.
Виражаючи захоплення уже досягнутим американським народом, переконаний і у його подальших успіхах та досягненнях. Чого щиро й бажаю. Щасти тобі, Америко!