don_katalan

Алі Татар-заде
сьогодні прислали про одну ізвєстную художніцу, яка збіжала від хунти в Крим. А я одразу пригадав цілу "плеяду", яку тут бачу з 14 року - з донецків, харькових, одєс. Знаєте, є така категорія: "ах, я бісканєчна влюбліна в КРЬІМ". Скаже таке московит чи "восточноукраінец", і стоїть чекає що твоє серце здригнеться. Але воно не здригається. Уявіть собі, що хтото бісканєчно влюбльон в вашу хату з видом на море. В вашого супруга. в вашу посаду і може бути в вашу машину з гаражем. Настільки, що вважає це "і своім тоже". Отака любов
===
Viktor Pushkar
можна відвертіше - я влюбленньій в вашу піщевую цепочку, оті ваші чаклунські вареники, які самі летять до рота...
---
Алі Татар-заде
Українців терпіли як необхідне зло, інакше хто буде ліпити ті вареники? а в Криму, на жаль, все гірше: спочатку до Криму приїжджають Чехів, Пушкін і всілякі там художнікі-передвіжнікі, восхіщаютса, воспєвают, а покоління по тому населення депортують або півостров окупують.
===
Роберт Боб Тибурак
у мене не менш кайфова історія є, причому про більш відповідальну прохвесію, ніж художниця - про тіпа педагога. була в Січеславі одна викладачка молодших класів родом з Курська, про що постійно нагадувала учням. мол, я такая вся русская, скажитє спасіба, шо я вас, дурних хахлов, учу
після окупації вона миттєво відчула тепле для себе місце і влітку 14-го пизданула до Севастополя. незрозумілим мені чином їй не просто дали посаду директора якогось приватного навчального закладу та директора ж якогось дитячого табору, а ще й за два роки - заслуженого вчителя РФ з порушенням умов надання цього статусу
---
Алі Татар-заде
та все там зрозуміло. Кожен з нас, і тих хто втік і хто залишився, міг отримати подібні плюшки. І уявіть собі, яка велика кількість людей з освітою і положенієм на всякий випадок, далеко не завжди ідейно, від цього відкараскалась. А тут ці штрейкебрейхери, втікачи від хунти
---
Роберт Боб Тибурак
так лулз в тому, що гражданка не тікала від хунти - вона українців як націю в принципі ніколи не сприймала. просто почуяла гешефт. або ж їй підказав хтось із давніх кураторів. бо навіть на найбільш засраному базарі без чиєїсь протекції з продавців туалетних йоршиків у старші санітарні лікарі не вискочиш. а тут цілісінький
Севастополь
---
Алі Татар-заде
Роберт Боб Тибурак в нас можна і міністром стати, не вапрос. Та й в ордло кажуть те саме
---
Роберт Боб Тибурак
Алі Татар-заде та воно-то можна. але минуло сім років, а мене досі непокоїть факт на перший погляд раптового зриву (там навіть квартира була продана січеславська постфактум і через мережу) та влучання одразу у два хлібних місця цікавить. це ж-ж-ж неспроста, як сказала б радянська мультиплікація
===
Роберт Боб Тибурак
причому коли один зі знайомих тролів-анонімусів подав цілком офіційний запит до Москви у прохвільне міністерство - мовляв, якого дрину така-то скочила поперед батька в пекло і отримала звання, на яке мала працювати ще мінімум три роки за запоребриковим законодавством, відповідь прийшла геніальна. мовляв, гражданка така-то 10+ років відпрацювала педагогом ще в УРСР, тому не їбе, бо шо там, шо тут сталіца - Масква, Крємль
я б пореготав, якби це не було так сумно і злободенно
---
Алі Татар-заде
та в нас вже кількох "департіровалі", коли почав виойжуватись - взяли і прозріли, що не так оформлене гражданство, інші документи. Стандартна розв'язка для раптово нелояльних
---
Роберт Боб Тибурак
Алі Татар-заде ви так гаварітє, какбутто ето штото плахоє (с)
---
Алі Татар-заде
Роберт Боб Тибурак та всеб нічого, але тут їх потім зустрічають ледь не як героїв, які втекли з полону. тьху