![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
don_katalanАлі Татар-заде ·
шкода не пишу пьєси. Може колись. А поки що задум, і він переважно для європейської аудиторії.
Чуваки-ліваки, наприклад юна комуністка в береті чегевари, старіючий письменик що колись був популярним, журналіст-твитерист, що поширює фейки і вважає себе богом, і рекламник-посередник, чиє кредо "гроші не пахнуть", якось бухають в барі і знайомляться з північним корейцем (погана корея). Той пропонує їм хороші гроші за рекламу лівих ідей Кім-там-як-його. Вони починають зі спортивного інтересу: це скоріше рефлекс аборигенів "як обібрати догола туриста", ніж кар'єрні плани. Після першого ж фейку і модельованого хаосу кореєць приносить їм стільки грошів, що їх фізично нема куди дівати. Вони нажераються, накурюються, нанюхуються, наколюються ітд, сношаються з ким попало в лівацькій кімнаті, де до старих потретів Маркса і Кастро додалася товста пика корейського лідера. В такому стані їх знаходять двоє поганокорейців, швидко приводять до тями і кажуть працювати далі. Бо лорду сподобалось і він звелів взяти їх на зарплату. Ті в'яло протестують, але їм відсипають ще більше грошів, тепер вже в зручнішій формі, і вони під хіханьки й хаханьки зраджують свою батьківщину знов і знов, не перставаючи гордитися тим, які вони богочеловеки в порівнянні з тупим буржуазним обивателем. чин за чином в котрогось з них по черзі стаються неврічні зриви, однак поганорейці стають все жорстчі. Вже не гребують фізичною силою, а також взяли кожного з наших циників за такі зябри, про які ті й самі не підозрювали. Після чергової кризи їх перевозять в замкнений підвал, щоби ніщо не відволікало їх від творчої праці. А потім тортурують, коли хтось викобенюється. Нарешті одного з них вбивають так жорстоко, що інші просто стають рабами. Нарешті їм повідомляють хорошу новину: лорд поганокреї так ними задоволений, що звелів дарувати повну свободу. І на знак пошани їх перевозять у Пхеніян - в клітинах, як звірів. Там вже готова лабораторія, де вони й далі можуть читати чегевару і робити фейки, тільки тепер це не за бухло і секс, а за жменю сухого риса. Фінал: вони бачать, що таких клітин дуже багато, і в кожній повно забутих, пропалих без вісті кумирів минулих десятиліть.
(я б усюди прямо написав, що це московити, а не пхеніянці, але євролівота поки що не готова і просто не піде на такий спектакль)
===
Алі Татар-заде
якщо чесно, саме так я і бачу подальшу долю "палєзних ідіотов". Є на що спиратися - з часів навіть не леніна, а ще Пєтра І.
шкода не пишу пьєси. Може колись. А поки що задум, і він переважно для європейської аудиторії.
Чуваки-ліваки, наприклад юна комуністка в береті чегевари, старіючий письменик що колись був популярним, журналіст-твитерист, що поширює фейки і вважає себе богом, і рекламник-посередник, чиє кредо "гроші не пахнуть", якось бухають в барі і знайомляться з північним корейцем (погана корея). Той пропонує їм хороші гроші за рекламу лівих ідей Кім-там-як-його. Вони починають зі спортивного інтересу: це скоріше рефлекс аборигенів "як обібрати догола туриста", ніж кар'єрні плани. Після першого ж фейку і модельованого хаосу кореєць приносить їм стільки грошів, що їх фізично нема куди дівати. Вони нажераються, накурюються, нанюхуються, наколюються ітд, сношаються з ким попало в лівацькій кімнаті, де до старих потретів Маркса і Кастро додалася товста пика корейського лідера. В такому стані їх знаходять двоє поганокорейців, швидко приводять до тями і кажуть працювати далі. Бо лорду сподобалось і він звелів взяти їх на зарплату. Ті в'яло протестують, але їм відсипають ще більше грошів, тепер вже в зручнішій формі, і вони під хіханьки й хаханьки зраджують свою батьківщину знов і знов, не перставаючи гордитися тим, які вони богочеловеки в порівнянні з тупим буржуазним обивателем. чин за чином в котрогось з них по черзі стаються неврічні зриви, однак поганорейці стають все жорстчі. Вже не гребують фізичною силою, а також взяли кожного з наших циників за такі зябри, про які ті й самі не підозрювали. Після чергової кризи їх перевозять в замкнений підвал, щоби ніщо не відволікало їх від творчої праці. А потім тортурують, коли хтось викобенюється. Нарешті одного з них вбивають так жорстоко, що інші просто стають рабами. Нарешті їм повідомляють хорошу новину: лорд поганокреї так ними задоволений, що звелів дарувати повну свободу. І на знак пошани їх перевозять у Пхеніян - в клітинах, як звірів. Там вже готова лабораторія, де вони й далі можуть читати чегевару і робити фейки, тільки тепер це не за бухло і секс, а за жменю сухого риса. Фінал: вони бачать, що таких клітин дуже багато, і в кожній повно забутих, пропалих без вісті кумирів минулих десятиліть.
(я б усюди прямо написав, що це московити, а не пхеніянці, але євролівота поки що не готова і просто не піде на такий спектакль)
===
Алі Татар-заде
якщо чесно, саме так я і бачу подальшу долю "палєзних ідіотов". Є на що спиратися - з часів навіть не леніна, а ще Пєтра І.