Дотепний нарис американця Кента Фленнері про три типи науковців

[don_katalan]

Алі Татар-заде
Дотепний нарис американця Кента Фленнері про три типи науковців, що їх він зустрів під час одного наукового симпозіума.
Сімпозіум відбувся 40 років тому (1981),
та ви самі зможете подивитись, чи жизнені ці типи в наші дні.
**
Перший науковець ховається за ніком Природжений Філософ.
Він закінчив школу в 1960-х і починав як традиційний археолог,
але у нього замість квадратів по 5 виходило не точніше, ніж 4,1 на 5,3.
Його вчитель сказав про нього:
- "Цей недотепа не зміг би копати і в дитячій пісочниці".
Тут молода людина відкрила для себе Філософію Науки і ніби народилася заново.
Тепер юнак публікував не розкопки, а тільки програми розкопок і критикував розкопки інших.
"Більше немає пилу, спеки, 5-футових квадратів.
Тепер він працює в офісі, генеруючи гіпотези і закони і моделі, посилаючи несчислений потік студентів перевіряти це розкопками, а сам більше не проводив ніякої польової роботи".
Коли Фленнері спитав його щодо спеціалізації, Природжений Філософ відповів:
-- "Метод і теорія".
-- "А який регіон або період?"
Природжений Філософ відповів, що ніякого.
Він працює на більш високому рівні абстракції.
Він виробляє закони.
Фленнері одповів, що розв’язання культурно-історичних питань ніяк не лежать на "більш високому рівні абстракції".
- "Так, - сказав Природжений Філософ. - Тільки справді важливі питання знаходяться на цьому рівні".
**
Другий закінчив школу в 1978, і Фленнері зве його Дитина Сімдесятих.
Його відмінна риса - суцільна амбіція.
"Він не мав ні схильності мого покоління до історії культури, ні відданості покоління 1960-х теорії".
Його цілі були прості: прославитись і бути добре оплачуваним.
Студентом він прослухав курс у професора Х.
Професор у лекціях охопив величезну літературу, додав свої оригінальні ідеї та неопубліковані дані.
Дитина Сімдесятих старанно конспектувала.
Того ж дня, як тільки Дитина отримала місце в Університеті Спрінгборда (springboard - "трамплін"), вона здала свої конспекти, трохи причесавши їх, до видавництва Спрінгборд Прес як підручник археології.
Видання викликало шквал схвальних рецензій, це єдиний підручник з предмету, що подобається професору Х.
Дитина Сімдесятих одноголосно отримала викладацьку вакансію в університеті, а професор Х отримав відставку, оскільки у нього виявилося замало публікацій.
З цього підручника Дитина Сімдесятих зробила дисертацію, шість статей,
об'єднала їх в антології, надрукувала,
потім запросила шістьох колег написати розділи колективної праці під своєю редакцією.
Деякі були вдоволені, інші засмучені, але все прийняли запрошення.
Праця вийшла з його трьохсторінковою передмовою і саме його ім'ям на обкладинці.
“Тепер він випускає по книзі в рік таким же чином.
Він більше відомий і краще оплачується, ніж багато його співавторів, хоча працюють якраз вони”.
**
Третій археолог - Old Timer (Старожитний), в пошарпаних джинсах, крислатому капелюсі і запилених чоботях.
Олдтаймер одразу поскаржився, що кафедра змусила його піти передчасно у відставку.
Причиною відставки була свіжа стаття Уолфа в "Сенді Таймс", де Уолф писав, що поняття культури повністю застаріло і сучасні вчені вивчають не культуру, а поведінку (behavior).
Керівництво викликало Олдтаймера в офіс і, з'ясувавши, що він як і раніше вважає центром своїх досліджень культури, наказало йому подати у відставку.
Щоправда, колеги влаштували йому пишні проводи, на яких піднесли його власну першу лопату, що її встигли оздобити в золото.
"Цією лопатою я копав із Кіддером в Пекосі ...", - згадував Олдтаймер, називаючи й інші відомі імена.