Алі Татар-заде · ...ця чудова розповідь - зовсім не про релігію

[don_katalan]

Якщо подумати, ви знайдете тут відповідь на питання, чому
чим проукраїнськішій сектор в українській же політиці, тим він подрібненіший, а чим далі виборець в бік Росії - тим одностайніші погляди на "принципові питання".
…я вже був у літаку, коли людина, що підсіла в сусіднє крісло, дістала зі своєї дорожньої сумки… Біблію! Я, набравшися сміливості, запитав:
– Ви — віруючий?
– Так, – відповів незнайомець спокійно, але сторжко.
Я нервово ковтнув.
Але, хоч я і був ще молодим вірянином, вже знав: потрібно бути надзвичайно завбачливим.
– Чи визнаєте Ви непорочне зачаття?
– Безумовно.
– Божественність Христа?
– Поза сумнівом!
– Хресну смерть Ісуса?
– Він помер за всіх людей.
Невже поруч зі мною сидів справжній християнин?
Про всяк випадок я продовжив перевірку:
– Стан людини?
– Грішник, що потребує благодаті.
– А що таке благодать?
– Бог дає людині те, чого та не в змозі заслужити сама.
– Друге пришестя?
– Раптове.
– Біблія?
– Богонатхнена.
– Церква?
– Тіло Христове.
Я почав розпалятися:
– Консервативний, чи ліберальний?
Моєму сусідові також ставало все цікавіше:
– Консервативний.
– Напрямок?
– Південно-конвенційний Диспенсаційний Тринітарний Альянс Великого Доручення.
– І я звідти ж! Відгалуження?
– Передтисячолітнє, післявеликоскорботне, клітинно-групове, нехаризматичне, безхусткове, зі щотижневим причастям із загальної чаші.
Мої очі зволожилися.
У мене лишалося останнє питання:
– А чаша у вас кришталева, чи металева?
– Кришталева, – відповів він.
Я сахнувся від нього і, відвернувшися, сухо кинув:
– Єретик!
Більше я з ним не розмовляв.
(переклав Ігор Коновалов)

Comments

[paserbyp]

Це не про релігію, це про антірелігійну пропаганду і агітацію...