![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
don_katalanІсторичні дописи від Рудої Пані
25-го липня (хоча за старим, юліанським стилем) 1687 року в маленькому містечку Коломак (сучасна Харківщина) гетьманом Лівобережної України було обрано Івана Степановича Мазепу (1639-1709).
Він отримав булаву внаслідок чергової антигетьманської змови генеральної старшини, інспірованої фаворитом тодішньої московської правительки Софії князем Василієм Голіциним проти попереднього гетьмана Івана Самойловича, усуненого від влади та засланого до Сибіру.
Кандидатура нового гетьмана була вибором виключно Москви, яку повністю задовільняла та обставина, що уродженець Правобережної України Мазепа, який потрапив до Лівобережної Гетьманщини в 1674 році (за 13 років до того) внаслідок полону в якості генерального осавула гетьмана Правобережної України Петра Дорошенка, та дивом кілька разів уникнув смерті при цьому, - залишався для вищої лівобережної козацької шляхти, тісно пов'язаної між собою родинними зв'язками, чужинцем та вискочкою.
Але я зараз не про це.
Що особливо цікаво та незвично, так це текст присяги, написаний московитами для нового гетьмана, який Іван Мазепа прочитав Василю Голіцину, приймаючи від нього булаву та клейноди:
"Я, раб Божій Іоаннъ, обѣщаюсь предъ симъ святымъ Евангеліемъ Господу Богу всемогущему, в Троицѣ Святѣй единому, на томъ, что быти мнѣ у Пресвѣтлѣйшихъ и Державнѣйшихъ Великихъ Государей, Царей и Великихъ Князей Іоанна Алексѣвича, Петра Алексѣвича, и Великія Государыни Благовѣрныя Царевны и Великія Княжны Софіи Алексѣвны, всея Великія и Малыя и Бѣлыя Россіи Самодержцевъ.... въ вѣчномъ подданствѣ <це було прямим, і далеко не першим, порушенням Переяславської угоди з боку Москви> вѣрно и постоянно И КЪ ПОЛЬСЬКОМУ КОРОЛЮ И КЪ САЛТАНУ ТУРСКОМУ И КЪ ХАНУ КРЫМСКОМУ НЕ ИЗМѢНИТЬ, И НИ О ЧЕМЪ СЪ НИМИ, безъ Ихъ Великихъ Государей, Ихъ Царскаго Величества указу и повелѣнія не ССЫЛАТЬСЯ И НЕ ПИСАТЬ И СОВѢТА СЪ НИМИ НЕ ИМѢТЬ..."
Як самі бачите, про Швецію та її короля в цій дивній присязі немає жодної згадки. Так що, навіть з боку московитської (завжди схибленої) логіки, військовий союз гетьмана Мазепи з Карлом XII, до якого він перейшов 7-го листопада (за старим стилем) 1708 року, не є ніякою зрадою.
Але ж коли то в Москві хоча б якоюсь логікою керувалися...
25-го липня (хоча за старим, юліанським стилем) 1687 року в маленькому містечку Коломак (сучасна Харківщина) гетьманом Лівобережної України було обрано Івана Степановича Мазепу (1639-1709).
Він отримав булаву внаслідок чергової антигетьманської змови генеральної старшини, інспірованої фаворитом тодішньої московської правительки Софії князем Василієм Голіциним проти попереднього гетьмана Івана Самойловича, усуненого від влади та засланого до Сибіру.
Кандидатура нового гетьмана була вибором виключно Москви, яку повністю задовільняла та обставина, що уродженець Правобережної України Мазепа, який потрапив до Лівобережної Гетьманщини в 1674 році (за 13 років до того) внаслідок полону в якості генерального осавула гетьмана Правобережної України Петра Дорошенка, та дивом кілька разів уникнув смерті при цьому, - залишався для вищої лівобережної козацької шляхти, тісно пов'язаної між собою родинними зв'язками, чужинцем та вискочкою.
Але я зараз не про це.
Що особливо цікаво та незвично, так це текст присяги, написаний московитами для нового гетьмана, який Іван Мазепа прочитав Василю Голіцину, приймаючи від нього булаву та клейноди:
"Я, раб Божій Іоаннъ, обѣщаюсь предъ симъ святымъ Евангеліемъ Господу Богу всемогущему, в Троицѣ Святѣй единому, на томъ, что быти мнѣ у Пресвѣтлѣйшихъ и Державнѣйшихъ Великихъ Государей, Царей и Великихъ Князей Іоанна Алексѣвича, Петра Алексѣвича, и Великія Государыни Благовѣрныя Царевны и Великія Княжны Софіи Алексѣвны, всея Великія и Малыя и Бѣлыя Россіи Самодержцевъ.... въ вѣчномъ подданствѣ <це було прямим, і далеко не першим, порушенням Переяславської угоди з боку Москви> вѣрно и постоянно И КЪ ПОЛЬСЬКОМУ КОРОЛЮ И КЪ САЛТАНУ ТУРСКОМУ И КЪ ХАНУ КРЫМСКОМУ НЕ ИЗМѢНИТЬ, И НИ О ЧЕМЪ СЪ НИМИ, безъ Ихъ Великихъ Государей, Ихъ Царскаго Величества указу и повелѣнія не ССЫЛАТЬСЯ И НЕ ПИСАТЬ И СОВѢТА СЪ НИМИ НЕ ИМѢТЬ..."
Як самі бачите, про Швецію та її короля в цій дивній присязі немає жодної згадки. Так що, навіть з боку московитської (завжди схибленої) логіки, військовий союз гетьмана Мазепи з Карлом XII, до якого він перейшов 7-го листопада (за старим стилем) 1708 року, не є ніякою зрадою.
Але ж коли то в Москві хоча б якоюсь логікою керувалися...