![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
don_katalanПетро Олещук
Давайте відверто. Чи можна почути в принципі щось кримінальне у записах "Путін-Порошенко", оприлюднених Деркачем? Я не почув. У чому ж проблема?
Проблема в тому, що тут сходяться два образи. Реальний історичний Петро Порошенко, і міфологізований Пророк квазі-релігійного культу - "Сивочолий Гетьман".
Порошенко - людина своєї епохи, свого соціального класу, своєї біографії та свого виховання. "Сивочолий Гетьман" - взагалі не людина, а символічний образ, вималюваний у свідомості екзальтованих прихильників.
Порошенко, очевидно, спілкувався з Путінім так, як він міг спілкуватися. Як бізнесмен із великим досвідом двосторонніх переговорів.
"Сивочолий" же, мабуть, мав спалити Путіна випроміненням аури свого пафосу через телефон. Інші варіанти важко й уявити
При цьому Порошенко став заручником власного іміджу, який його постійно переслідує. І своїх технологів, що колись йому це все нав'язали.
Саме звідси походить традиція шельмування політчиних опонентів Порошенка за будь-які контакти з російським керівництвом (реальні чи вигадані).
Коли, приміром, Тимошенко розглядалася як реальний конкурент Порошенка, то улюбленою темою "порохоботів" було: "Це та, що з Путіним хихикала!" Тобто "хихикання з Путіним" уже визнавалося як злочин. Звісно, ральне, а не міфологічне спілкування самого Порошенка на цьому тлі виглядає... дещо по-іншому.
Звісно, для прихильників Порошенка це все нічого не означатиме. Вони віритимуть, що той проводив "жорсткі переговори" з Путіним. Очевидно, лупцюючи його дві години та плюючи в нього через стіл. Те, що це не має жодного стосунку до реальної дипломатії - це дрібниці.
Щоправда, є у цьому всьому і дещо важливе та неприємне. Мабуть, заради чого цей "вкид" і було зроблено. Мова про спілкування Порошенка і Байдена. Зокрема, Порошенко розповів Байдену про ситуацію з Приватбанком. І намагався втягнути Байдена в розмову про Пола Манафорта. Як раз у той день (19 серпня 2016 року) стало відомо, що Манафорт подав у відставку з посади керівника передвиборчого штабу Дональда Трампа. Порошенко сказав зокрема і таке: «Ми опублікували документи колишньої Партії Регіонів». Байден не став підтримувати розмову, коротко віджартувавшись. Проте, зрозуміло, що Порошенко був цілком у курсі публікації так званої чорної бухгалтерії Партії Регіонів, де було також і прізвище Манафорта. Також зрозуміло, що Порошенко наприкінці дуже неприємної для себе розмови з Байденом намагався показати, що таки щось робить, як він напевно вважав, корисне для тодішньої Адміністрації Обами. Байден жодним чином не сприйняв та не підтримав цих натяків Порошенка.
Очевидно, ми маємо справу з черговою спробою втягнути України у війну двох американських партій. Далекосяжна мета тут, схоже, полягає в тому, аби зруйнувати двопартійну коаліцію на підтримку України. Важко собі навіть уявити, які ще "плівки" та чекають на свій час.
Давайте відверто. Чи можна почути в принципі щось кримінальне у записах "Путін-Порошенко", оприлюднених Деркачем? Я не почув. У чому ж проблема?
Проблема в тому, що тут сходяться два образи. Реальний історичний Петро Порошенко, і міфологізований Пророк квазі-релігійного культу - "Сивочолий Гетьман".
Порошенко - людина своєї епохи, свого соціального класу, своєї біографії та свого виховання. "Сивочолий Гетьман" - взагалі не людина, а символічний образ, вималюваний у свідомості екзальтованих прихильників.
Порошенко, очевидно, спілкувався з Путінім так, як він міг спілкуватися. Як бізнесмен із великим досвідом двосторонніх переговорів.
"Сивочолий" же, мабуть, мав спалити Путіна випроміненням аури свого пафосу через телефон. Інші варіанти важко й уявити
При цьому Порошенко став заручником власного іміджу, який його постійно переслідує. І своїх технологів, що колись йому це все нав'язали.
Саме звідси походить традиція шельмування політчиних опонентів Порошенка за будь-які контакти з російським керівництвом (реальні чи вигадані).
Коли, приміром, Тимошенко розглядалася як реальний конкурент Порошенка, то улюбленою темою "порохоботів" було: "Це та, що з Путіним хихикала!" Тобто "хихикання з Путіним" уже визнавалося як злочин. Звісно, ральне, а не міфологічне спілкування самого Порошенка на цьому тлі виглядає... дещо по-іншому.
Звісно, для прихильників Порошенка це все нічого не означатиме. Вони віритимуть, що той проводив "жорсткі переговори" з Путіним. Очевидно, лупцюючи його дві години та плюючи в нього через стіл. Те, що це не має жодного стосунку до реальної дипломатії - це дрібниці.
Щоправда, є у цьому всьому і дещо важливе та неприємне. Мабуть, заради чого цей "вкид" і було зроблено. Мова про спілкування Порошенка і Байдена. Зокрема, Порошенко розповів Байдену про ситуацію з Приватбанком. І намагався втягнути Байдена в розмову про Пола Манафорта. Як раз у той день (19 серпня 2016 року) стало відомо, що Манафорт подав у відставку з посади керівника передвиборчого штабу Дональда Трампа. Порошенко сказав зокрема і таке: «Ми опублікували документи колишньої Партії Регіонів». Байден не став підтримувати розмову, коротко віджартувавшись. Проте, зрозуміло, що Порошенко був цілком у курсі публікації так званої чорної бухгалтерії Партії Регіонів, де було також і прізвище Манафорта. Також зрозуміло, що Порошенко наприкінці дуже неприємної для себе розмови з Байденом намагався показати, що таки щось робить, як він напевно вважав, корисне для тодішньої Адміністрації Обами. Байден жодним чином не сприйняв та не підтримав цих натяків Порошенка.
Очевидно, ми маємо справу з черговою спробою втягнути України у війну двох американських партій. Далекосяжна мета тут, схоже, полягає в тому, аби зруйнувати двопартійну коаліцію на підтримку України. Важко собі навіть уявити, які ще "плівки" та чекають на свій час.
Пішак
Date: 2020-07-09 07:12 pm (UTC)