Яке буття - така і п’ятнична рефлексія
Jun. 27th, 2020 09:48 am![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
don_katalanАртур Харитонов
Знаєте, під кінець цього тижня мені починає здаватися, що нинішню дійсність режисує Такеші Кітано. І знімає він не «Ляльок», а щось настільки абсурдне, що не зрозуміли б навіть поціновувачі японського арт-хаусу.
Ми кажемо, що живемо у світі після коронавірусу.
Але давайте на чистоту: яким чином коронавірус впливає на «неякісних дітей», «корабельную сосну», «роздати всі гроші світу бідним», і фальсифікат справи Стерненка, логіку творення якого я досі не можу збагнути? Аж ніяким. По суті, люди чманіють без всіляких вірусів, принаймні - на рівні фізіології, не психології.
Всі ці авакошарії, розмови про «русский след» в ОП, якихось «нових нквдшників» у вишах, військове крило ОПЗЖ, парад Путіна за участі постхунвейбінів, білоруську політику, яку наче обробили новим фільтром FaceApp російського виробництва... зрозумійте: якась там корона не здатна викликати подібний сказ.
Окей, ми вже звикли, що український всесвіт набува ківоподібних рис. Але проблема, що цей умовний ківа розмножується спорами на світ, - множиться як коти у вірусній рекламі «спекотний лям».
Протести у США роздвоїлися на два полярні всесвіти напередодні доленосних виборів з-поміж двох не найкращих кандидатів, Європа не може вирішити, кому відкривати двері, а кому - ні, а Китай в повну силу готується до ескалації, породжуючи «новий Крим» у Гонконзі, і «Кубу, якій вдалося» у перспективі, у той час, як більшість займає позу страуса.
Польща та Угорщина поринули у багні популізму, про совєтів з іншого боку кордонів ви самі знаєте. І в цей час в Україні керує лідер, що у геополітичній баталії програє Іванці Трамп або навіть Людмилі Янукович.
Я в жодному разі не хочу сказати, що все - кінець. Ні, все навпаки буде добре, бо криза змушує раціоналізм вилазили з теплої ванни та братися до роботи.
Однак, вся ця руйнівна постреальність може звести з глузду тих, хто непідготовленим неозброєним оком вирішив подивитися на реальність, більш багатоманітну, ніж черговий серіал від Netflix.
Яке буття - така і п’ятнична рефлексія.
Сподіваюся, наступний робочий тиждень буде кращим.
Знаєте, під кінець цього тижня мені починає здаватися, що нинішню дійсність режисує Такеші Кітано. І знімає він не «Ляльок», а щось настільки абсурдне, що не зрозуміли б навіть поціновувачі японського арт-хаусу.
Ми кажемо, що живемо у світі після коронавірусу.
Але давайте на чистоту: яким чином коронавірус впливає на «неякісних дітей», «корабельную сосну», «роздати всі гроші світу бідним», і фальсифікат справи Стерненка, логіку творення якого я досі не можу збагнути? Аж ніяким. По суті, люди чманіють без всіляких вірусів, принаймні - на рівні фізіології, не психології.
Всі ці авакошарії, розмови про «русский след» в ОП, якихось «нових нквдшників» у вишах, військове крило ОПЗЖ, парад Путіна за участі постхунвейбінів, білоруську політику, яку наче обробили новим фільтром FaceApp російського виробництва... зрозумійте: якась там корона не здатна викликати подібний сказ.
Окей, ми вже звикли, що український всесвіт набува ківоподібних рис. Але проблема, що цей умовний ківа розмножується спорами на світ, - множиться як коти у вірусній рекламі «спекотний лям».
Протести у США роздвоїлися на два полярні всесвіти напередодні доленосних виборів з-поміж двох не найкращих кандидатів, Європа не може вирішити, кому відкривати двері, а кому - ні, а Китай в повну силу готується до ескалації, породжуючи «новий Крим» у Гонконзі, і «Кубу, якій вдалося» у перспективі, у той час, як більшість займає позу страуса.
Польща та Угорщина поринули у багні популізму, про совєтів з іншого боку кордонів ви самі знаєте. І в цей час в Україні керує лідер, що у геополітичній баталії програє Іванці Трамп або навіть Людмилі Янукович.
Я в жодному разі не хочу сказати, що все - кінець. Ні, все навпаки буде добре, бо криза змушує раціоналізм вилазили з теплої ванни та братися до роботи.
Однак, вся ця руйнівна постреальність може звести з глузду тих, хто непідготовленим неозброєним оком вирішив подивитися на реальність, більш багатоманітну, ніж черговий серіал від Netflix.
Яке буття - така і п’ятнична рефлексія.
Сподіваюся, наступний робочий тиждень буде кращим.