Алі Татар-заде
Взимку 1923-1924 року у місті Чіта, на Забайкаллі, відбувся великий і одинокий большевицький судовий процес над українцями. Більше ніколи не було тут таких публічних судових процесів, щоб українців ставити перед совєтським судом, як обвинувачених у спробах розвалу Росії, чи СССР у її сучасній формі. (...) Український громадсько-політичний рух набрав певних політичних оформлень на Далекім Сході. Там знаходилась компактна етнографічна маса українців, біля 750.000, що були домінуючою силою у південній частині Приморщини і в центральній Зейсько-Буреїнській рівнині Манджурії, на Зеленій Україні.
Український сепаратизм органи ДПУ розглядали, головно, не в долі території Далекого Сходу, а в тім факті, що українці Зеленої України, як і Сибіру, були льояльні до своєї батьківщини України, де посилали своїх дітей і самі їхали брати участь в українському війську щоб захищати Україну та піддержувати Українську Центральну Раду, український уряд тих часів.
Свідчень про те є багато — у телеграмах, у висланні делегатів, в листуванні та постановах українських з’їздів і організацій.
Вони свідчать про те, що українці Далекого Сходу хотіли бачити Україну незалежною, суверенною державою. (З передмови)
http://ounuis.info/library/books/1157/sud-nad-ukraintsiamy-v-chiti-19231924-roky.html

Взимку 1923-1924 року у місті Чіта, на Забайкаллі, відбувся великий і одинокий большевицький судовий процес над українцями. Більше ніколи не було тут таких публічних судових процесів, щоб українців ставити перед совєтським судом, як обвинувачених у спробах розвалу Росії, чи СССР у її сучасній формі. (...) Український громадсько-політичний рух набрав певних політичних оформлень на Далекім Сході. Там знаходилась компактна етнографічна маса українців, біля 750.000, що були домінуючою силою у південній частині Приморщини і в центральній Зейсько-Буреїнській рівнині Манджурії, на Зеленій Україні.
Український сепаратизм органи ДПУ розглядали, головно, не в долі території Далекого Сходу, а в тім факті, що українці Зеленої України, як і Сибіру, були льояльні до своєї батьківщини України, де посилали своїх дітей і самі їхали брати участь в українському війську щоб захищати Україну та піддержувати Українську Центральну Раду, український уряд тих часів.
Свідчень про те є багато — у телеграмах, у висланні делегатів, в листуванні та постановах українських з’їздів і організацій.
Вони свідчать про те, що українці Далекого Сходу хотіли бачити Україну незалежною, суверенною державою. (З передмови)
http://ounuis.info/library/books/1157/sud-nad-ukraintsiamy-v-chiti-19231924-roky.html

no subject
Date: 2020-06-26 11:59 pm (UTC)